Український румун - дома чи в екзилі?

17 ноября 2016, 11:36
0
8

Незважаючи на геополітичну обстановку, що сприяє поглибленню діалогу між Україною і Румунією в умовах розширення Європейського союзу і агресії з боку Російської Федерації, існує безліч невирішених пи

Незважаючи на геополітичну обстановку, що сприяє поглибленню діалогу між Україною і Румунією в умовах розширення Європейського союзу і агресії з боку Російської Федерації, існує безліч невирішених питань, що багато в чому мають історичний і політичний характер. Одним з основних питань, що впливають на розвиток українсько-румунської співпраці, залишається і питання національних меншин.

Україна не є багатонаціональною державою в чіткому розумінні цього терміну. Проте, під впливом досить драматичних для України історичних процесів, ця країна стала домівкою для представників багатьох народів. Зараз кількість етнічних румунів на території України складає більше 210 тис. чол., які мешкають, в основному, Чернівецькій (більше 180 тис.) та Закарпатській (32 тис.) областях. В окремих районах зазначених областей українських румунів назвати нацменшиною навіть язик не повертається. Наприклад, у Герцаївському вони складають 91,5% всього населення, в Глибоцькому – 45,3%, у Сторожинецькому – 36,8%. До речі, місцеві румуни не сприймають щодо себе термін «національна меншина» і наполягають на тому, щоб їх вважали автохтонним населенням – корінним етносом Буковини, Марамарошу, Герци та Бессарабії. Українські румуни свято шанують сімейні цінності і серед них слабо розвинені міграційні настрої. Також, треба брати до уваги, що асиміляційні процеси в їхньому середовищі проходять надзвичайно повільно. Незважаючи на тривале проживання в іншій державі, румуни України змогли зберегти свою ідентичність. Під час останнього опитування 92% з них назвали рідною мовою румунську, 6% – українську і лише 1,5% – російську. У деяких селах жителі взагалі не розуміють державної мови. І не дивно: серед радіопрограм, які вони слухають, 95% – румуномовні. У районах їхнього проживання працюють 97 державних шкіл з румунською мовою викладання, в яких навчаються понад 25 тис. учнів. Навіть більше, якщо представники інших нацменшин поступово розчиняються серед українців, що домінують, то румуни за рахунок своєї концентрації, навпаки, здатні асимілювати під себе «титульну націю». Не втратити самоідентифікацію українським румунам допомагає й офіційна Румунія. Щорічно країна виділяє близько 200 місць у своїх університетах для їхнього безкоштовного навчання. Ще один спосіб зберегти ідентичність – стати громадянином Румунії. За попередніми оцінками, кількість українців з подвійним громадянством в Чернівецькій області становить від 10 до 50 тис. осіб. І це при тому, що в Україні отримання подвійного громадянства заборонено.

Офіційна Румунія не афішує цю тему, а ось жителі Буковини охоче визнають, що оформляють румунські паспорти в надії потрапити на роботу в Європу: документ дозволяє без проблем перетинати кордони Шенгенської зони. Процедура отримання румунського паспорта дуже проста – потрібно лише довести наявність родинних зв'язків з людьми, які проживали на Буковині до 1940 року, коли цією територією володіла Румунія. Крім того, потрібно присягнути на вірність цій країні.

І не зважаючи на офіційні завірення Бухаресту щодо територіальної недоторканості України, неможливо позбавитися від думки, що коли кількість громадян Румунії серед жителів української Буковини досягне критичної маси, питання її приєднання до Румунії рано бо пізно постане. Єдине, що зараз стримує Румунію це розуміння того, що повернення до територіальних претензій до України може спричинити втрату членства в ЄС.

Проте територіальні питання постійно підігріваються в соціальних мережах Інтернет, де в коментарях від імені румунів, що проживають на території України, поширюються скарги на неможливість доступу до освіти на рідній мові, офіційного використання румунської мови в адміністрації і системі правосуддя, фінансування асоціацій румунської общини, розвитку засобів масової інформації румунською мовою, збереження релігійної самобутності, представництва в уряді, відсутності парламентського представництва, реституції власності румунській общині, що їй належала, і т. і. Румунські націоналісти, щоб розпалити міжнаціональну ворожнечу, звинувачують українців в не наданні елементарних прав румунській общині в Україні. Використовують при цьому вкрай радикальні гасла і вимагають возз’єднання всіх територій, які коли-небудь належали Румунії.

Далеко не всі серед українських румунів підтримують ці настрої, в Чернівцях навіть діє громадський рух «Не дамо Буковину румунам», який намагається довести, що румуни здатні реализувати себе і живучи в Україні.

Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що спільнота етнічних румун, яка проживає в Україні, має бути лояльною до влади України та слугувати мостом, який покращує добросусідські відносини між двома країнами, стати тим фактором стабільності, який забезпечуватиме подальше зростання цих відносин. І добре, що ця теза знаходить розуміння не тільки української влади, а і офіційного Бухаресту. Надзвичайний та Повноважний Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску наголосив, що розвиток та розширення двосторонніх відносин повинен здійснюватися саме за допомогою румунської меншини. На це спрямовані і програма транскордонного співробітництва, і всі можливі проекти, які поліпшуватимуть життя як з одного, так і з іншого боку кордону.



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Україна,Румунія,національні меншинства
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.