Чи навчаться українці утилізовувати батарейки?

15 ноября 2016, 17:15
медіа-координатор, Інформаційна кампанія "Сильніші разом!"
0
27
Чи навчаться українці утилізовувати батарейки?

Нещодавно у Києві відбулася зустріч імпортерів батарейок та активістів. Чи покладе ця зустріч співпраці з впровадження утилізації батарейок в Україні?

Одна викинута у відкритий ґрунт батарейка забруднює площу розміром 20 квадратних метрів або 400 літрів води важкими металами. Тоді як щороку на територію України завозиться близько 12 тисяч тонн. При цьому у нас не існує жодного заводу з переробки батарейок, а збір здійснюється  силами волонтерів. Чи зможуть українці отримати європейський інструмент поводження з використаним батарейками.

Викидати не можна - збирати та переробляти

"Маленька батерейка містить ряд небезпечних елементів з таблиці  Менделєєва. Це, наприклад, цинк, свинець,  нікель. Інша небезпека - батарейки, які потрапляють до нас не зовсім легальним шляхом, мають у своєму складі ртуть. Відповідно, відпрацьована батарейка окисляється та попадає в землю. І весь цей набір елементів потрапляє в ґрунтові води, які люди споживають. Забруднюються  20 квадратних метрів землі, 400 літрів води стають зовсім непридатними для вживання. Це основна причина, через яку збір та сортування батарейок є гостро необхідними", - наголосила Ольга Філь, представниця Громадського проекту "Україна без сміття".

Загалом батарейки та акумулятори є безпечними, але перестають бути такими при механічних ушкодженнях і відсутності переробки, адже містять сірчану кислоту, свинець, ртуть, нікель, літій, електроліти та інші елементи, що є небезпечними для здоров’я людини та довкілля.

На жаль, після використання споживачі загалом викидають такі товари у смітник, а далі вони потрапляють на сміттєзвалища. Там, при неналежному зберіганні (відсутності спеціальних контейнерів, забетонованості і т.д.), під дією атмосферних явищ, їх оболонка пошкоджується і шкідливі речовини потрапляють у землю, воду і повітря.

Вихід простий - не викидати батерейки зі звичайним сміттям, а збирати та відправляти на утилізацію. І на сьогодні є ряд громадських ініціатив, які цим займаються.  Оскільки громадський рух по збору відпрацьованих батарейок в Україні почався близько 4 років тому. За цей час волонтери та комерційні організації відкрили щонайменше 2000 пунктів прийому. Однак найбільшою на сьогодні є волонтерська мережа "Батерейки, здавайтеся", яка започаткована у Дніпрі, однак діє в 23 областях та нараховує близько 1184 пунктів збору, при цьому кожен день відкриваються нові. При цьому,  за словами активістів, їх набагато більше, оскільки люди відкривають нові, але не реєструть на сайті, а просто приносять зібрані батерейки в один з головних штабів збору.

У Києві збором і тимчасовим зберіганням БіА займається КП «Київкомунсервіс». Здати відпрацьовані батарейки, окрім мережі магазинів Watsons, можна також у приміщеннях ЖЕД міста Києва, де КП розмістило відповідні контейнери. Київкомунсервіс також налаштований на співпрацю з громадянами і іншими організаціями. На даний момент підприємство продовжує збір матеріалу, маючи на зберіганні близько 3,7 тонн відпрацьованих батарейок і шукаючи підрядника, який би зміг їх переробити.

У Львові починає свою роботу муніципальна програма, за сприяння якої всі зібрані батарейки відправлятимуть на переробку за кордон.

Як знайти гроші та налагодити систему утилізації  батарейок?

За словами Крістіни Говорухи,  координатора по роботі з волонтерами в проекті "Батарейки, здавайтеся", все тримається на волонтерах. Будь-яка людина може зробити свій внесок та не лише здати батарейки, а й відкрити власний пункт - на роботі, в магазинах, під'їздах.

"Однак всі волонтерські організації, які пов'язані зі збором батарейок, збирають менше 1% батарейок. 99% йде на сміттєзвалища і забрудює навколишнє середовище. Ми бачимо вирішення у запуску європейської системи "забруднювач платить", - пояснила Крістіна Говоруха.

Для цього, за її словами, потрібно об'єднати всіх імпортерів та домовитися про те, щоб у вартість батарейки була закладена сума на її збір та утилізацію. Це невелика сума - до 1 грн. Потім ці кошти мають акумулюватися на рахунку асоціації, яка буде створена між імпортерами. Зокрема, нещодавно прохойшла зустріч з імпортерами-представниками бізнесу, який постачає батарейки в Україну, щоб поговорити про вирішення цього питання, підписати меморандум та починати працювати над самою організацією. Меморандум має покласти початок співпраці з впровадження утилізації батарейок в Україні.

До слова, згідно Директив ЄС за принципом «розширеної відповідальності виробника» основна відповідальність за долю відходів лягає саме на виробників, дистриб’юторів та імпортерів. Проте держава і громадянин теж мають свою долю відповідальності. Дуже часто виробники не діють напряму самі, а через посередників - авторизовані державою Організації розширеної відповідальності зі збору та переробки, які на договірній основі займаються логістикою, збором через спеціальні мережі, утилізацією, переробкою та інформаційною підтримкою за плату від виробників, імпортерів та дистриб’юторів. Цей процес сприяє конкуренції на ринку та створенню вигідніших умов для споживачів і навколишнього середовища. Наприклад, у Швейцарії існує всього один завод з переробки відходів, а конкуренція забезпечується на рівні збору і не тільки по ціні, а й по можливості надавати послуги у різних регіонах.

"Наразі ні переробка, ні збір батарейок не фінансується ніким. В Україні навіть немає підприємств, які цим займаються, оскільки переробка батарейок нерентабельна. Тому ми хочемо створити асоціацію за європейським зразком. Наприклад, у Європі та розвинених країнах переробка батарейок дотується, тобто фінансується самими імпортерами за рахунок суми, закладеної в вартість батарейки. І важливо, що імпортери розуміють - треба починати діяти", - наголошує Крістіна Говоруха.

Відсутність переробки батарейок підтверджує і правозахисна організація  «Екологія Право Людина». Відповідно до відповіді від Міністерства екології та охорони природи, отриманої наприкінці вересня 2016, в Україні не існує заводів, які спеціалізуються на якісній переробці батарейок і акумуляторів.

Ще одна важлива умова для налагодження системи збору батарейок - громадянська свідомість українців. І тут велика роль також належить громадським активістам.

"Людям ця тема болить, - говорить Крістіна Говоруха. -  Багато хто розуміє, що викидати батарейки не можна, але не всі знають, як правильно зробити. Якщо людям дати чіткий інструмент, як правильно поводитися з відпрацьованими батарейками, то дуже багато батарейок буде збиратися. Але головне, що люди зацікавлені".

Окрім того, для вирішення всіх визначених недоліків, необхідно створити адекватну законодавчу базу для справді цивілізованого підходу поводження з такими відходами. Для цього в Україні функціонує українсько-європейський проект Twinning «Впровадження системи управління відходами  електронного та електричного обладнання в Україні», який стартував у лютому 2016 року і діятиме протягом 24 місяців. В робочу групу проекту включені відповідальні міністерства України та міжнародні експерти. Цей проект передбачає проведення тренінгів, практичних занять, навчальних турів для українських експертів у країни, де можна буде ознайомитись з передовим європейським досвідом у поводженні з е-відходами і відпрацьованими батарейками.

Все по-правильному: як можливо утилізувати батарейки?

Критикувати дуже легко, однак одразу варто пропонувати альтернативу.  Тож як може бути організована схема роботи з відпрацьованими батарейками та акумуляторами (БіА)?

- Передусім на ринку слід заборонити використання БіА, що містять більше 0,0005% ртуті за вагою та портативні БіА, що містять більше 0,002% кадмію за вагою. Винятки -  обладнання аварійних систем, медичне устаткування  тощо.

- Для контролю за дотриманням норм виробництва всім виробникам та дистриб’юторам необхідно приєднатись до Реєстру таких організацій, що створять заради звітності і видачі дозволів. Як це відбувається в розвинених країнах.

- Необхідно створити незалежний орган, який контролюватиме дотримання норм, а також сприятиме збору та переробці БіА.

- Систему і пункти збору використаних батарейок, де більшість категорій користувачів може безкоштовно їх здати, налагоджують саме виробники, дистриб’ютори чи організації зі збору та переробки, а не ентузіасти. Фінансування цього процесу, тобто збору, переробки, а також інформування, лягає на їх плечі.

- Після збору і сортування БіА ,забезпечити їх переробку на заводах, корисні матеріали скеровувати на повторне використання, а залишки, що не піддаються переробці на високотемпературне спалення для отримання енергії.

Як це відбувається на практиці? Наприклад, у Франції збір та переробка е-відходів відбувається, як по всьому ЄС відповідно до Директив, шляхом системи «Розширеної відповідальності виробника». Кожен виробник має змогу затвердити у державних органах свою індивідуальну схему переробки відходів або приєднатись до вже затвердженої Організації з відповідальності виробника, яка сама несе відповідальність за збір та утилізацію відпрацьованої техніки.

Щодо портативних батарей, то тут існують програми виробників та місцевої влади і разом вони утворюють розгалужену мережу: на кінець 2014 року 64 млн. французів користувались послугами 4700 пунктів збору батарейок. Процес налаштований так, що предмети збираються у спеціальні контейнери залежно від виду е-відходів, які вилучають на переробку представники Організації розширеної відповідальності згідно зобов’язань виробників.  Роздрібні мережі також мають організовувати збір.

В Австрії виробники та імпортери техніки повинні розташовувати на кожному товарі, який належить до однієї з 10 визначених Директивами категорій, спеціальну позначку, що забороняє викидати товар у смітник або вказує на неприпустимість позбавлення від нього іншим шляхом, ніж переробка, а також інформацію щодо відновлення  та повторного використання електронних та електричних приладів або батарейок

Україна також має найближчим часом запровадити європейський підхід до поводження з  використаними батарейками. Поки все робиться силами волонтерів, які навіть організовують зустріч з імпортерами для фінансування збору використаних батарейок. Однак громадські активісти на сьогодні збирають їх 1%, окрім того вони своїми силами здійснюють просвітницьку роботу серед населення щодо важливості збору батерейок. Прикро, що складність питання залишається поза увагою держави. Хоча у даному випадку не потрібно занадто значних зусиль. Достатньо лише застосувати поширені європейські практики. 

Світлана Майструк, Світлана Чернецька, Віталій Горобець, Інформаційна кампанія «Сильніші разом!» 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: батарейка,Україна,екологія,утилізація
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.