Ніщо так погано не знаємо, як те, що кожен повинен знати - закон.

10 ноября 2016, 15:13
0
61
Ніщо так погано не знаємо, як те, що кожен повинен знати - закон.

Після майдану в Україні прийшов край деяким політичним монополіям. Наприклад, на електоральне поле «Батьківщини» відразу потужно вторглися Радикальна партія Ляшка та «Самопоміч» Садового.

Після майдану в Україні прийшов край деяким політичним монополіям. Наприклад, на електоральне поле «Батьківщини» відразу потужно вторглися Радикальна партія Ляшка та «Самопоміч» Садового. На сьогодні тут же буде топтатись і партія Саакашвілі. Тому битва за електорат має бути безкомпромісною. Та й які можуть бути компроміси в боротьбі за мандат народної довіри? Правильно. Ніякі. Даже Путін не страшний…

Це вже навіть не потрібно доводити у Вінниці. А просто відслідкувати порухи місцевого політикуму, який жив і живе за класичним Вінстона Леонарда Спенсера-Черчилля  постулатом: «Немає вічних друзів і ворогів. Є вічні інтереси». На даний час цим інтересом є кількість своїх депутатів. Саме своїх. І по своїх списках, бо втюрити в чужі своїх людей, як це вдавалось раніше, вже не пройде. Тому подивіться в кого з ким на Вінниччині є дружба. Дружба є в БПП з «Батьківщиною». В «Батьківщини» з «Свободою». І ні за яких обставин в «Батьківщини» з «Самопоміччю» чи РПЛ. Воно і зрозуміло: «Батьківщині» з БПП нічого ділити, можна лише на хвилі чергового псевдоопозіціонізму помінятись з БПП місцями (з 1-го на 2-ге, з 2-го на 1-ше) тай продовжувати бути одночасно у владі, і в опозиції до влади. З «Свободою» ділити також нічого – там своя історія і свій стійкий електорат. Хоча допомогти, коли потрібно, виключно по дружньому, то чому і не допомогти? Чого тільки варте нещодавнє намагання «батьківщинівців» рейдернути офіс в ЦК «Азов», як тільки стало відомо, що на його базі створено ще одну націоналістичну партію «Національний корпус», що вкрай не сподобалось «Свободі»? Не вийшло. Буває. І бувало і раніше, бо участь в цьому приймали депутат Вінницької міської ради від «Батьківщини» Вадим Кудіяров та його вічний помічник і ультрас-ударна сила Андрій Вербецький з хлопами.  Щось подібне в них було і при намаганні рейдернути Крижопільський ринок та Тетяну Антонець.

І тому «солодка» парочка Олексій Фурман і Людмила Щербаківська, будучи щиро впевнені (чомусь), що давно переросли другорядні ролі і пора виходити на перші – вирішили оглянути прискіпливим оком прилеглі електоральні поля та загодя поділити шкуру ще не вбитого депутацького мандату. І впало око Фурмана на округ № 12. І возрадувалось. Ласий округ. Округ сина Перта Порошенка. А отже нічого не роблячи, а виключно лаючи  попередника - ти таки вже дуже очікувано не «народний губернатор», а народний депутат… Проте радість пройшла швидко, і наступило огорчєніє. Виявилось, що на окрузі активно себе почуває депутат облради від Ляшка Сергій Кривешко. І не просто добре почувається, а впевнено. Отака халепа. І вирішили знову зіграти в монопольку. Цей раз в монопольку на правду. За правилами курятника. Губернатора лякнули, що ляшківці око на округ Льоші Порошенка поклали (а що буде, а що буде, і з тобою теж?) На Кривешка пасквіль через 33-канал запустили – і вже ти не друг народу, а ворог народу. В 33-му добра команда з цих питань сформована, що швидко 33-й закінчується для людини 37-м. Чого тільки історія з Антоном Шевцовим варта. Не редакційна, а скоріше революційна команда, одним словом. Створили платформу – єдиний народний голос Майдану. Працюють по схемі – «в попа донька повія» (і хай доводить потім піп, що доньки у нього немає, а лише син).

Однак в цьому випадку найшла коса на камінь. Кривешко за наклеп звернувся до суду. 33-й знову підняв хвилю, що клятий депутат прагне нажитись на газеті. Тільки ніхто не хоче сказати правду, і в першу чергу Тетяна Редько, адже це саме вона на прохання Сергія Кривешка спростувати в газеті поширену про нього неправду – щоб не сказати не літературне слово…помахала йому ручкою… А на слова про те, що за таких обставин будемо вирішувати справу в суді – таки послала і Кривешка, і суд. Тобто мала їх на увазі. І таки не збиралась там бути, і не була б, якби адвокати не вмовили депутата заявити крім спростування недостовірної інформації ще й матеріальну вимогу на 100000 гривень. Спрацювало. До грошей Тетяна Редько відноситься серйозно і по-господарськи. Вміє рахувати. Вміє витрачати. Прискіпливі виборці в її окрузі у Липовці навіть зробили висновок, що депутатський фонд Редько якимось дивним чином в більшості своїй дістався людям, які в тій-чи-іншій мірі допомагали Тетяні Редько на виборах стати обласним депутатом. Але мало як хто оцінить свого депутата. В житті всяке буває. Однак не випадковим є все те, що відбувається навколо судового розгляду справи. Революційний штаб, тобишь редакція 33-го каналу – зуміли організувати таку потужну коаліцію спротиву, що якби ці зусилля та в інше русло, то можна було б порадіти і за Редько, і за вінничан. Подумати тільки, який на Вінниччині розгул демократії і верховенства права: для того, щоб змусити Сергія Кривешка забрати позов з суду об'єдналися: БПП (губернатор+депутати обласної і Вінницької міської ради+депутати Верховної ради України),  «Батьківщина», «Свобода», «Самопоміч». І навіть хотіли «розвести» Олега Ляшка (наївні) та розтрощити в обласній раді фракцію Радикальної партії її ж руками (нахабству немає меж), і це при тому, що статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Надання громадянам права на реалізацію судового захисту їх порушених конституційних прав є невід’ємним елементом законності у державі. Можливість отримати судовий захист порушеного чи оспорюваного суб’єктивного права чи охоронюваного законом інтересу є одним з найважливіших прав особистості, що суттєво визначає її місце у суспільстві. Тому реалізація права на судовий захист має не тільки юридичне, але й суттєве соціально-політичне значення. Судовий захист надається кожному, хто має на нього право та потребує його. Будь-яка особа, що вважає своє право порушеним, має можливість звернутися за судовим захистом та доводити свою правоту.

А тому, без істерик, тітушок, провокацій – до суду, до суду, пані і панове.

Джерело: https://vn.20minut.ua/Vid-Chytachiv/nischo-tak-pogano-ne-znaemo-yak-te-scho-kozhen-povinen-znati---zakon-10559603.html

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.