Герої - не вмирають

17 сентября 2016, 15:23
Журналист
0
155
Герої - не вмирають

Тяжке усвідомлення матері, що вже не повернути сина який віддав свое життя за Україну.

Дивилась в небо , та молила Бога,
І в церкві свічку запалила.
То проклинала все на світі ,
А після як вовчиця вила.
Змарніла мати біля сина ,
Схилила голову в труну.
Навіщо ж ти пішов єдиний,
На тую клятую війну...
Чому мовчиш,
Ти чуєш кличуть?
Тебе героєм як хотів.
Твій шлях троянди покривають ,
Дали не мало орденів.
Ось обіцяли гроші, сину...
І співчувають нам батькам.
А я ніяк не зрозумію,
Як можна жити тим катам?
Вони продавши все на світі,
Плюють народу у лице.
О Боже праведний , единий,
Коли вже ти припиниш це.
За защо все це нам , за защо,
Скажи , а може чим згрішила?
Учора владу вибирала,
Сьогодні ж хоронила сина.
Рідненький , знаєш ти відомий!
Про тебе всі в країні знають .
Чому ж нема , мого синочка?
Коли герої не вмирають.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.