Чи гарантований де-факто інститут громадянства в Україні? «Справа В.Кобалева"

1 сентября 2016, 21:08
0
39
Чи гарантований де-факто інститут громадянства в Україні? «Справа В.Кобалева

«Громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі» - йде мова в статті 25 Конституції Української держави

Діюча Конституція Україна, до якої всі нинішні українські політики перед виборами апелювали у принциповій вірності їй стверджує, що: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі» - йде мова в статті 25 Основного Закону Української держави. Це конституційна аксіома. І жодних але не може бути в принципі не зважаючи на жодну політичну чи навіть міждержавну кон’юнктуру. Можливо з мого боку, це прозвучить банально але інститут прав та свобод людини, до якого входять право на гарантії громадянства не є предмет «політичних змов чи міждержавних \  корпоративних домовленостей».

Чи мало місце така «політична домовленість» в контексті резонансної для дотримання правових гарантій інституту громадянства в Україні, покаже безумовно час, тиск громадськості через широкий публічний резонанс і вже звичний для українського політикуму – «дипломатичний тиск Заходу».

 

Суть «правового» резонансу або як бути 14 років громадянином України, а потім їм перестати бути?

 

Вже більше місця тому, прокуратура сусідньої для України країна – Молдова, а саме 23 липня звернулась до суду із проханням видати ордер на арешт (українського громадянина – авт.) В’ячеслава Кобалева строком на 30 діб у підозрі причетності до так званої «справи про мільярд». До слова для реалій молдавської політики  в контексті останніх трьох років саме ця справа, як і для України питання – анексію Криму Росією, розслідування розстрілів на Майдані Незалежності, розслідувань про Іловайську трагедію є питанням, відповідями на які державні інституції, суди та прокуратури ламають «списи своєї ефективності» вже не перший рік.  Вище вказані «риторичні питання» владоможці обидвох країн, як не парадоксально, полюбляють ставити лише в кількох ситуаціях – електоральній (коли треба закріпити свою політичну монополію на владне управління країною або розширити свій вплив на центри прийняття державних рішень) чи репутаційної загрози. Найгірше коли ці дві ситуації поєднується  у владному мотиві знову і знову ставити «незручні» питання на гора аби публічно засвідчити занепокоєння у керівництва держави, владних коаліцій про не вирішеність справи та про доцільність знайти та покарати  винних.

А винного у «справі  вкраденого мільярду доларів» з бюджету Молдови, на думку молдовської прокуратури є бізнесмен, молдавани за народженням проте з 2002 року громадянин України – В’ячеслав Кобалев.

Проблеми у пана Кобалева (Платона) виникли після того, як в 2011 році він разом зі своїм бізнес-партнером придбали у пана Плахотнюка акції молдавських банків Victoriabank і Banca de Economii, страхової компанії Asito, інші активи. В цій угоді також брав участь Андріан Канду, в даний час Голова Парламенту Молдови, хрещеник Володимира Плахотнюка.

В чому полягає корупційна складова у взаємовідносинах діючого державного діяча Молдови, віце-спікера Володимира Плахотнюка та українського громадянина й бізнесмена В.Кобалєва? Як з'ясувалося пізніше, ці активи були незаконним чином відібрані паном Плахотнюком у молдавських бізнесменів Віктора і Віорела Цопа. Здійснивши продаж зазначених активів в 2011 році, Плахотнюк тим самим легалізував (відмив) грошові кошти, які були ним отримані злочинним шляхом.

Вже 25 липня, вечері, після того, як зранку пан Кобалев публічно заявив про свою готовність надати докази причетності у викраденні мільярду доларів з рахунків Національного банку Молдови молдовськимолігархом
В. Плахотнюком, працівниками СБУ у жорсткій формі із завданням тілесних ушкоджень він затримується. Після арешту утримувався у слідчому ізоляторі з наміром екстрадиції в Молдову. На запит захисту потерпілого, вже 26 липня  СБУ апелює довідку з Міграційної служби, що паспорт є нечинним.

За даними адвокатів громадянина України В.Кобалева – Олексія Шевчука та Іллі Новікова, до моменту арешту пан Кобалев не був фігурантом кримінальних чи інших справ. Фактично в України до бізнесмена В’ячеслава Кобелева не було питань.  Також за даними адвокатів факт екстрадиції в Молдову їх підзахисного відбувся в умовах колосальних порушень правових процедур та норм. Так, за словами О.Шевчука екстрадицію громадянина України забороняє не лише Конституція України, а також кримінально-процесуальний кодекс.

На разі, вже після безумовно «по-новітньому» способу екстрадиції осіб, які були громадянами країни, а після активізації політичної доцільності в іншій країні перестали ними бути у захисти вже є первинна модель захисту прав підзахисного В.Кобалева. Зокрема, за словами І.Новікова, вони з колегою доказуватимуть в українських судах, що все ж таки Кобалев мав український паспорт та українське громадянство. Надалі, адвокати  будуть намагатися аби активізувалось українське МЗС та її консульські установи в Молдові аби забезпечити громадянину Кобалеву захист та убезпечити його життя. На сам кінець адвокати будуть подавати позов до Європейського суду з прав людини після того як використають всі можливості в середині України.

Можна припустити, що український прецедент з видачею особи, яку було позбавлено громадянства іншій країні створює небезпечний чинник. Чинник тиску зі сторони  влади в державі, лобісти чи спонсори якої можуть бути гіпотетично зацікавленими в мінімізації субєктності громадських, політичних, економічних , тощо конкурентів.

Кожен громадянин України, не зважаючи на його політичні погляди, економічний статус, спосіб життя, якщо вони не з генеровані в антиконституційні дії є цінністю для держави України. Якщо цієї аксіоми не розуміють уповноважені представники влади, органів правопорядку та безпеки це є фактичним визнанням своєї конституційної, політичної та правової безвідповідальності.

Для громадян України спосіб в який відбулося відчуження від громадянства, громадянина України має стати по-перше, дзвіночком, що свої права, які хоч і гарантовані Конституцією, за них треба боротися, відстоювати. По-друге, це урок, що за публічними демократичними намірами про європейську та демократичну модернізацію країни, політики за часту популістські лукавлять. Відповідно, перед тим як повторно голосувати за подібних політиків краще сто разів подумати.

 

А тим часом в «думах» Генеральної Прокуратури України?

 

Глава ГПУ Юрій Луценко заявив, що у відомстві працюють над оголошенням про підозру російському президенту Володимиру Путіну і прем'єру Дмитру Медведєву. А тим часом Печерський районний суд дозволив затримати міністра оборони РФ, генерала Сергія Шойгу, оголошеного ГПУ від 18 серпня в розшук на території України.

 

-         ЗАХИСТИТИ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ – В’ЯЧЕСЛАВА КОБАЛЕВА? – НІ НЕ ЧУЛИ! «ТАКОГО ГРОМАДЯНИНА МИ НЕ ЗНАЄМО».

 

                                      Чи є гарантії де-факто інституту громадянства в Україні? Після екстрадиції громадянина України В’ячеслава Кобалева стає більш чим риторичніше. На жаль.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,Генпрокуратура,коррупция,гражданство,Молдова,имидж Украины,власть в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.