Родичі Ігоря Каленіченка просить визнати кума підозрюваним

Вдова та батьки Ігоря Каленіченка просить визнати кума підозрюваним в вбивстві

У Прилуцькому міськрайонному суді розпочався розгляд кримінального провадження про вбивство 35-річного Ігоря Каленіченка. 22 жовтня в річці Удай при в’їзді в село Переволочна Прилуцького району місцевий рибалка побачив труп. На мосту і на перилах була кров. Тіло дістали. Обличчя було понівечене. Зрозуміло було, що людину вбили і хотіли сховати кінці у воду. Та прорахувалися. Труп упав на те місце, де росте різак. Куртка, накинута на одне плече, надулася і разом з водоростями не дала потонути трупу. Хоча глибина там більше трьох метрів, а на дні мул. Експертиза показала — чоловіка застрелили. Тіло упізнали. Ігор Каленіченко з села Манжосівка, що за 20 кілометрів від Переволочної.Ігор Каленіченко з дружиною і дітьми. Фото 2013 року«Сказав: «Скоро буду». Та не приїхав»За підозрою в убивстві затримали 37-річного прилучанина Леоніда Труша. Саме він на лаві підсудних. Та родина загиблого вважає, що поруч з ним має бути ще й кум убитого Роман Солонець. Вдова, батьки, сестра покійного сподівалися, що слідство ретельно у всьому розбереться. Вважали, що адвокат їм не потрібен. Та й послуги висококваліфікованих юристів дуже дорогі.Вдові 34-річній Ірині Каленіченко, яка працює вихователем у дитячому садочку «Журавлик» у Прилуках і залишилася з двома дітьми на руках, адвокат не по кишені.— Минуло кілька засідань суду, і я переживаю, що ніхто не понесе покарання за убивство Ігоря, — каже Ірина. — Принаймні, все до того йде. Хіба це справедливо?21 жовтня я була на роботі. За словами старшого сина, додому приїхав кум Роман Солонець, він хрещений 15-річного Артура. Меншому Руслану шість.Роман з Ігорем кудись поїхали. Була десь третя година дня. Я повернулася з роботи, чоловіка немає. Стала набирати на мобільний. Не бере. Близько восьмої вечора йому подзвонив Артур. Сказав: «Скоро буду». Та не приїхав. Вранці о 7.00 я поїхала на роботу. А син — шукати батька. У Дідівці до хрещеного. Та йому ніхто не відчинив. А надвечір приїхала поліція. Нам повідомили, що тіло Ігоря знайшли. Він був убитий пострілом картечі ззаду в голову.Що сталося в гаражі?— Як з’ясувалося, того дня Ігор разом з кумом поїхав до друга Віталія Брунька. До них десь о восьмій вечора приєднався Леонід Труш. (Солонця вважають його правою рукою). Досиділися до півночі, доки дружина Брунька Світлана не випроводила. Поїхали в гараж Труша в село Дідівці. За висновком експерта, смерть чоловіка настала в 00.10. Тобто невдовзі після того, як Ігор, Роман і Леонід покинули двір Бруньків. А от що було потім між ними, невідомо, — зітхає Ірина. — В гаражі Труша за плямами крові визначилися, що тіло лежало ногами до дверей. Тобто Ігор лише встиг переступити поріг гаража.Ми намагалися дізнатися, що сталося і чому. Та Солонець нам не відповідав. Як з’ясувалося, він вранці поїхав до Чернігова. Його рідний і двоюрідний брати, батько працюють в СБУ. Що вже вони і як там повирішували, та вийшло так, що в Чернігові Солонець сам пішов у поліцію і тепер проходить по справі як свідок. Мовляв, він нічого не знає. Був у стресовому стані. Цікаво, чому ж зразу не заявив у Прилуцьку поліцію, а перечекав до дев’ятої ранку, а потім спокійно поїхав до Чернігова?Солонця 17 травня допитували у суді. Він сказав, що приїхав у гараж сам, без Ігоря, той поїхав з Трушем. Від будинку Бруньків до гаража Труша хвилин 10-15. Виникає питання, якщо Ігор поїхав не з Романом, а з Трушем, то чому смерть настала в 00.10? Говорив, що в машині був пакет із закускою, він стояв на передньому сидінні в автомобілі (та, за матеріалами провадження, цей пакет знайшли в гаражі). Далі говорив, що пішов по дрова, а коли повернувся з ними, побачив тіло Ігоря. Він кинув їх перед виходом і кинувся тікати. Та знову ж, за описом місця події, дрова були у гаражі.«На одязі знайшли пляму крові»— Чим займався ваш чоловік? Чим — кум і Труш?— Ігор працював робітником на Прилуцькому заводі «Білкозин». Солонець допомагав Трушу в гаражі, ремонтували автомобілі: прибирав, виконував усі його доручення. Кажуть, у дев’яності роки вони займалися газоліном.Труш сказав, що буде свідчити лише тоді, коли вислухає пояснення усіх свідків. У матеріалах справи є його пояснення, що від Бруньків вони поїхали двома машинами. Спочатку Ігор сів у машину до нього і закурив. Але Труш не переносить диму. Тому попросив Ігоря пересісти в машину до Солонця. А сам поїхав не в Дідівці, а в Прилуки, де в нього дача. Через те, що начебто не зрозуміли один одного, куди їхати. Та коли зрозумів, що приїхав не туди, повернувся досвого гаража. Там світло не горіло. Все було зачинено. Ігоря він не бачив.— На підставі чого Труша затримали?— Десь на одязі знайшли пляму крові. Та експертиза не встановила, кому вона належить. Спочатку закрили у СІЗО, але невдовзі відпустили під домашній арешт.У машині Труша крові не знайшли, а автомобіль Солонця взагалі не перевіряли. До речі, обидві машини вже продані. Зброю, з якої стріляли, не знайшли.— Як же провадження без цього направили на розгляд суду?— Не знаю. Спочатку воно було у Прилуках, та його забрали на Чернігів, у Головне слідче управління поліції.Ще Солонець казав, що чув хлопок, коли ходив за дровами. Виходить, що вони хочуть зробити винуватим когось третього, невідомого. Я не розумію, якщо вони були втрьох, то чому один йде як підозрюваний, а другий як свідок? — зітхає Ірина. — Ми намагалися поговорити з Солонцем. Але на похорон він не приїхав, номер мобільного змінив. У Чернігові його шукали, марно. З нами він не спілкується. В суді відвертався. До нього підійшла сестра Ігоря. «Мені нічого сказати», — відповів він.Та ми вважаємо, що є. Тому вимагаємо, щоб його визнали підозрюваним. Щоб діти знали, хто насправді убив їхнього тата. А головне, за що.«Злякавші, таке буває»Леонід Труш на волі. Поїхала до його квартири в Прилуках. Дверей не відчинив, говорив з квартири. Запитав, хто я. Сказала, що журналіст і що до нас звернулася вдова.— Ну, тогда до свіданія, — почула у відповідь.Я ж хотіла спитати, кого він вважає причетним до вбивства Ігоря Каленіченка. Можливо, у нього є своя версія.Романа Солонця не знайшла. Підказали номер його батька Анатолія Володимировича. Проте слухавку взяла мати. Дала телефон адвоката Сергія Кутукова, він представляє інтереси Романа.— Потерпілих можна зрозуміти. Але якщо не пред’явлено підозру, значить, на те є підстави, — сказав адвокат. — Роман добросовісно брав участь у всіх слідчих діях. З його свідчень, у потерпілого розвернуло півголови. Порох мав полетіти на одяг того, хто стріляв. Але ж на його одязі слідів не виявлено.— Чого він не звернувся до прилуцької поліції, а поїхав у Чернігів до родичів-СБУшників?— Він був у шоці від побаченого. Злякався, таке буває.