Олена Ткаліч – трудові права робітників з дітьми: поточний стан та варіанти змін

11 мая 2016, 01:45
всеукраинский независимый профсоюз
0
54

актуальний аналіз означеної проблематики в контексті навали нового "Трудового кодексу"

Чинний Кодекс законів про працю в Україні гарантує розширені права для працівників, які мають дітей. В той же час ці права головним чином орієнтовані на жінку, що продиктовано як фізіологічними чинниками (відпустка перед та після пологів (ст.179 КЗпП), перерви на годування груддю (ст.189 КЗпП)), так і певними традиційними уявленнями про головну роль жінки у вихованні дітей. При цьому дані права часто стають для роботодавців приводом для прийняття на роботу чоловіків, замість жінок. Жінки у свою чергу часто шукають роботу в державному, бюджетному секторі, де попри низькі зарплати та неможливість самореалізації можуть розраховувати на дотримання своїх прав.

 Виключно жіноча справа

Як було зазначено вище, КЗпП у більшості випадків трактує батьківство як материнство і орієнтує основну частину додаткових привілеїв для неї. Так, вагітних жінок, жінок з малолітніми дітьми, одиноких матерів та матерів з дитиною-інвалідом не мають права звільняти (ст.184.КЗпП), відправляти у відрядження, змушувати працювати понаднормово, у нічний та святковий час (ст.176 КЗпП). Матері двох та більше дітей або дітей-інвалідів отримують 10 додаткових днів до відпустки (ст. 182 КЗпП). Для матерів з дитиною до півтора року передбачені перерви на годування груддю (ст. 183 КЗпП). Дозволено скорочення робочого дня або тижня за заявою матері-працівниці, а також переведення на більш легку роботу вагітної жінки зі збереженням зарплати (ст. 56 КЗпП). Окрім цього закон передбачає лікарняні по догляду за дитиною, п’ять днів з яких оплачує роботодавець, а решту Фонд соціального страхування (Закон „Про загальнообов’язкове державне страхування…”) .

При цьому чоловік може претендувати на дані права виключно у випадку, коли є одиноким батьком.

 В той же час чоловіки, або інший члени родини, які хочуть взяти на себе піклування за дитиною, можуть йти частково або повністю в декрет, а також брати лікарняні у випадку хвороби дитини. Практика, однак, свідчить про те, що лише чоловіків 2%  перебувають в декреті (дані станом на 2012 рік), а лікарняні також беруть вкрай рідко.

Практика батьківства

Урівняти в правах чоловіків і жінок, а також стимулювати залучення батьків до виховання дітей, могла стаття 287 проекту Трудового кодексу. Запроваджується категорія «працівників із сімейними обов’язками». Під ними розуміються мати, батько, усиновлювач, опікун, піклувальник, прийомні батьки, а в окремих випадках, передбачених Кодексом, – інший член сім’ї.

 Таким чином чоловіки з дітьми на рівні з жінками можуть, наприклад, скористатися збільшеною відпусткою (ст. 197 ТК), отримати переважне право на збереження робочого місця при проведенні скорочення за наявності двох та більше дітей (ст. 90 ТК), тимчасово переводитись на іншу роботу (ст. 70  ТК) та залучатися до роботи в нічний час лише за їх письмовою згодою (ст. 139)  

 

Також є прогресивною стаття 195 ТК, яка дає право працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, на трудову діяльність: у період перебування у відпустці для догляду за дитиною такі працівники можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за працівником зберігається право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В той же час  право на  неповний робочий час за письмовою заявою зберігається лише за матір’ю (ст. 132 ТК).

 Втім, дані пропозиції дозволяю членам родини у більшості випадків самостійно вирішувати, хто врешті може скористатись вищезгаданими правами. Оскільки частіше йдеться не про матір, а про працівників із сімейними обов’язками. Якщо взяти до уваги, що більшість дорослих  людей в нашій країні мають дітей, то у разі рівного розподілу цих прав між батьками дискримінувати робітників за наявністю дитини буде важко.

 Певною мірою проект ТК дозволить жінкам більш вільно розпоряджатись своєю працею, оскільки скасує заборону на працю вночі. Якщо нинішній КЗпП у ст.175 забороняє залучення жінок до робіт у нічний час, то ст.139 проекту ТК містить заборону лише для вагітних жінок. Працівники із сімейними обов’язками, які мають дітей до 15 років, залучаються до нічних робіт за їх письмовою згодою. Відповідно матері з дітьми до трьох років (як і жінки загалом) можуть залучатись до нічних робіт.

 Скасовуючи певні «радянські» норми, такі як гарантії профспілок, ТК зберігає консервативні підходи у гендерних питаннях. Проект не враховує передову європейську практику. Йдеться про Директиву Ради №2010/18/ЄС від 08.03.2010 р. «Про імплементацію переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної СКПРЄ, ЄЦРП та ЄКП», яку повинна імплементувати Україна у відповідності до Угоди про Асоціацію. Даний акт рекомендує закріпити за батьком принаймні четверту частину декрету на непередаваній основі. Вважається, що це заохотить більш справедливий розподіл сімейних обов’язків та здатне долати викривлення, які існують у суспільстві.

 В той же час новий ТК пропонує спрощену систему звільнення працівників на малих підприємствах (за 1 місяць), розширює випадки звільнення без згоди профспілки, дозволяє укладати строкові договори, після закінчення терміну яких у більшості випадків претендувати на якісь права важко. Усе це невілює певні прогресивні пропозиції в плані дотримання прав робітників з дітьми. Як слушно вказують фахівці Міжнародної організації праці, саме ризик бути звільненими стримує робітника від реалізації інших прав, у тому числі, на материнство чи освіту.

Втім, наразі прописані в КЗпП права також виконуються не часто. Причиню цьому є високий відсоток тіньової зайнятості (за даними на 2015 рік – 4,6 млн осіб). Працівники і працівниці з дітьми є небажаними категоріями працівників поруч з пенсіонерами та студентами.

Так, при неофіційному працевлаштуванні жінка не може претендувати на елементарні права у вигляді відпустки до пологів, збереження робочого місця і т.д. Що ж стосується декретних виплат, то у разі статусу безробітної жінка отримає 25% прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць. Тобто загалом приблизно 1300 грн. При цьому у разі офіційної зарплати в середні 5 000 вона отримала б 15 000.  Це ж стосується і сірої зайнятості, коли офіційно виплачують мінімальну зарплату, а декретні, відповідно до неї, становитимуть близько 3500 грн.

 Сіра зайнятість також дозволяє легко примусити небажану робітницю з дитиною до відмови від повернення з декрету, або звільнення,  виплачуючи лише формальну зарплату.

Втім, проведені на дану тему дослідження свідчать про зловживання і при офіційному працевлаштуванні. Так, жінку можуть попросити написати заву на звільнення без дати, перевести на неприйнятну для неї посаду і т.д.

 Питання ж з дитячими кімнатами на підприємствах, задовільним станом та кількістю ясел, дитсадків та шкіл, виходить за межі трудового права, але на пряму з ним пов’язане.

Рівність та збереження прав

Вирішення даної проблеми полягає, перш за все, у детінізаціїї ринку праці. Зменшення ставки ЄСВ, який ввели в 2014 року, видимих результатів не принесло, тож доцільним може бути посилити відповідальність  роботодавців у випадку недотримання трудових прав. Наскільки сприяють детінізації ліберальні реформи (звуження трудових прав чи зменшення податків) – питання сумнівне. Підхід МОП полягає у тому, що вихід полягає у активізації роботи інспекції праці та створення стабільних і продуктивних виробництв.

Також самі працівники часто не знають про свої права, тож необхідна просвітницька діяльність, а тому числі профспілок. А колективна боротьба в рамках профспілки може змусити роботодавця на вагомі поступки.

Також в контексті покращення законодавства варто додати вищезгадані статті нового ТК щодо працівників з батьківськими обов’язками, яке більше урівняє чоловіків та жінок у правах. В той же час для подолання традиційних упереджень щодо виховання дітей варто перейняти досвід країн західної Європи, де запроваджено кількамісячний обов’язковий декрет для тат. 

Тож доцільною буде імплементація цих норм до чинного КЗпП, який загалом може ефективно захищати права працівників.

Олена Ткаліч, експертка, учасниця профспілкового руху

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: профсоюзы,гендерное равенство,профспілки,гендерна рівність
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.