Чи може страйком закінчитися небажання житомирської влади почути перевізників?

15 января 2016, 18:25
0
45

Ринок перевезень на Житомирщині завжди був вкрай складним, особливо зараз, тому я вирішив зустрітися з перевізниками і об’єктивно розібратися у цій непростій ситуації.

- Шановне товариство, дякую за запрошення. Олег Леонідович (Наумов), прокоментуйте, будь ласка, ситуацію, яка склалась останнім часом на ринку перевезень і поясніть, де тут “собака зарита”?

- Мабуть для того, щоб пояснити ситуацію, яка мала місце нещодавно, потрібно почати з самого початку, враховуючи ті зміни законавства, що відбулися у кінці 2015 року, які безпосередньо впливають на перевізників Житомирщини. 31 грудня 2015 року був прийнятий законодавчий акт, закон № 3628 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України яким, по суті, було передано із державного бюджету до повноважень місцевих бюджетів питання щодо пільгових перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Зазначеним законом передбачено, що всі пільгові категорії, які залишилися після змін у законодавстві з червня 2015 року, передано у відання місцевих бюджетів, де вони повинні були визначити види пыльгових категорій, які ми зобов’язані перевозити.

- Пане Олеже, а у цьому році які-небуть кошти закладені?

- Оскільки 31 грудня цей закон був підписаний Президентом, то нині кошторис на відшкодування перевізникам збитків, отриманих від перевезень пільгових категорій у бюджеті не передбачено.

- Який вихід з ситуації на Ваш погляд?

- На початку 2016 року перевізники письмово звернулися до органів місцевого самоврядування, щоб роз’яснити види і об’єми пільгових категорій громадян, які б мали право на пільгове перевезення у громадському транспорті. Станом на сьогоднішній день будь-яких письмових відповідей ми не отримали. Що це означає? Згідно статті 37 Закону України “Про автомобільний транспорт”, перевізник зобов’язаний перевозити пільгові категорій громадян. Однак об’єм та види пільгових перевезень визначається замовником. Крім того, правовідносини між органами місцевого самоврядування і перевізником визнаються договором. Якщо в договорі не прописано об’єми та види пільгових перевезень, не передбачено порядок компенсацій і строки їх виплати, то перевізник, відповідно до чинного законодавства, має право їх не перевозити. Оскільки 1 січня 2016 року договори щодо відшкодування збитків між перевізником та органами місцевого самоврядування підписано не було та не встановлено ані процедуру, ані порядок відшкодування, тож були розвішені оголошення у транспорті, які вказували на те, що перевізник до вирішення цього питання має намір поки що не перевозити пасажирів пільшових категорій безкоштовно.

- Пане Олеже, в минулому році держава виділяла кошти?

- Так, на скільки мені відомо, була виділена не начна сума коштів, яка, по суті, навіть частково не покривала суму збитків від тих втрат, які несли перевізники.

- На Ваш погляд, скільки держава повинна виділяти коштів?

- Мені здається, у розмірі 300 – 400 грн на одного пільговика на рік як мінімум. А ще краще було б передбачити не компенсацію, а цільову адресну допомогу, щоб громадянин сам визначав, коли і скільки разів він буде їхати на ці кошти. Відповідно від того менше страждали б як перевізники, так і пільговики.

- Давайте повернемось до подій 14 січня. Я також був присутнім у заступника міського голови пана Ткачука. Аркадій Альфредович (Савицький), як ви охарактеризуєте ту ситуацію, чи була це ультимативна розмова?

- На мій погляд пан Ткачук хотів собі заробити славу і запросив пресу та телебачення, хотів показати, як він працює з пільговиками. Але закон ніхто не відміняв. Перевозити пільговиків треба, відшкодовувати також треба. Як сказав пан Ткачук, відшкодовувати він не буде, тому що вони бюджет не прийняли і це не в їхній компетенції.

- Але ж вчора пан Ткачук кидав Вам бюджет на стіл, що він цим Вам хотів показати?

- Він хотів показати, що коштів у бюджеті не закладено.

- Він Вас вчора обвинувачував з приводу цих оголошень у маршрутках? Прокоментуйте.

- Оголошеннями ми звернулися до міської ради, особисто — до міського голови, до заступника Дмитра Григоровича Ткачука для того, щоб він нам пояснив, як ми маємо з 1 січня 2016 року перевозити пільговиків. Нам ніякого пояснення не було.

- Ви до нього письмово звертались?

- Так, письмово. І 31 грудня 2015 року в кабінеті у Ткачука перевізники збиралися, але ніякої відповіді нам ніхто не надав і сказали возити без обмежень, тому ми були вимушені написати таке оголошення, щоб люди знали, що коштів немає. Відшкодовувати ніхто не буде. Але ми не відмовлялися від усіх категорій. Цей вчорашній випадок з Наталією Євпак: так, ми з себе вини не знімаємо, водій поніс покарання, але цей “случай” був випадковим. Вона не сказала, що вона вдова, а у нас 26 категорій і заступник міського голови хоче, щоб ми 26 категорій перевозили безкоштовно, без обмежень.

- Скажіть, будь ласка, з його сторони це була перша жорстка розмова чи зі сторони інших чиновників?

- Ні, з іншими чиновниками ми не говорили.

- А у минулому році?

- А в минулому все було по-іншому. До нас з розумінням ставилися. Були кризи, але було розуміння. А тут сказано Ткачуком, що ми повинні безкоштовно всіх возити. Ми спитали: хто має відшкодувати? Він відповів, що “це не в моїй компетенції. Їдьте у Верховну Раду і там добивайтесь”.

- На Вашу думку, може, вас хочуть замінити на інших перевізників, більш “угодних” людей?

- Може бути таке. Ми у даний час ціну на квитки не піднімаємо, бо знаємо, яка зарплата у робочих, у пенсіонерів, яка стипендія у студентів.

- До речі, після цього випадку вам порізали колеса?

- Таке теж було!

- Як ви це оцінюєте? Це ж хуліганство. Ви писали заяву?

- Так, хуліганство. Заяву не писав.

- Держава і місто не збираються вам допомагати, у зв’язку з цією ситуацією, чи ви будете організовувати якийсь страйк?

- Перш за все, нам потрібно роз’яснити свою позицію як перевізників людям. Не потрібно, щоб складалось враження, що перевізники — це, по суті, монополісти, які заробляють на цьому гроші. Ні, перевізники — це звичайні люди, які просто утримують свій бізнес.

- Пане Аркадію, я знаю, що ви і ваші колеги багато допомагаєте учасникам АТО, а також возили допомогу у зону конфлікту. Розкажіть, будь ласка, про це.

- Я сам Чорнобилець, з перших днів, коли трапилась ця біда, був там. Я першим дав автобус у 95-ту бригаду. Всі перевізники, які тут присутні, допомагали і возили безкоштовно.

- Шановне товариство, до нашої розмови приєдналась Заслужений юрист України Наталія Циганчук.

Наталіє Антонівно, Ви знаєте, яка ситуація склалась у нас на ринку перевезень. Ми 14 січня були разом з перевізниками у заступника міського голови Ткачука і він в ультимативній формі їм заявив: “Якщо вам щось не подобається, то звільняйте місця для інших людей”. Як Ви це розцінюєте?

- Ситуація досить складна. Те, що він заявив, суперечить чинному законодавству, це втручання в господарську діяльність і за це передбачена навіть кримінальна відповідальність. І навіть якщо ці шановані люди припинять свою діяльність, це не вирішить ситуацію.

Ситуація склалася така, що у законодавстві в деяких моментах один нормативний акт суперечить іншому. Тому що стаття 22 Конституції України вказує на те, що всі пільги і гарантії, які вже встановлені нормативними актами, не можуть звужуватися при прийнятті інших нормативних актів.

Чомусь у нас кожен рік, коли стоїть питання про введенню в дію Закону про державний бюджет, на кожен наступний рік він звужує права громадян. У цьому році склалася така ситуація, що зараз перевізникам ніяким чином не компенсують витрати, які вони несуть у зв’язку з перевезенням пільгових категорій громадян.

Для того, щоб вирішити цю ситуацію, потрібно прийняти мудре рішення, при тому, що це рішення має бути прийнятим на законодавчому рівні, тобто на рівні Верховної ради. В закон про Державний бюджет повинні закласти кошти для компенсації перевізникам, які будуть здійснювати перевезення пільговиків.

- Яким чином вирішити цю ситуацію? Є асоціація автомобілістів України, котра має звернутися до Кабінету Міністрів України і звернутися до Народних депутатів про внесення змін до Закону.

- На рівні міста Житомира потрібно звернутися письмово до міської ради і поставити питання про те, щоб їм компенсували витрати, які будуть пов’язані з перевезенням пільгових категорій громадян. Міська рада повинна дати їм відповідь. Якщо відповідь не задовольняє перевізників або не дають взагалі ніякої відповіді, тоді вони в праві звертатися до суду і ставити питання про зобов’язання укладення з перевізниками договорів на компенсацію тих витрат, які вони будуть нести. Є практика, коли задовольняються ці позови. Просто так поставити питання, мовляв, ви можете іти, а хтось прийде на ваше місце — це недопустимо. В односторонньому порядку підстав для розірвання договорів не має.

- Пане Аркадію, вчора, 14 січня, заступник міського голови пообіцяв звернутись до міських депутатів з ініціативою виділення коштів?

- Він пообіцяв, що звернеться до депутатів та міського голови, щоб це питання вирішити.

Один із присутніх перевізників — заступник директора АТП 1827 Анатолій Лось додав: “Коли ми починали цей бізнес, нам ніхто не допоміг ані “копійкою”, ані виробничою базою, ані кредитами, ані транспортом. Ми все робили своїми руками, ризикували своїм майном. І сьогодні кажуть, що ми не потрібні. Це несерйозно і несправедливо”.

На нашу думку, той самий Ткачук з самого ранку повинен телефонувати перевізникам, дякувати за роботу і питати: “Чим вам допомогти, шановні, щоб покращити ситуацію у місті Житомирі й щоб ви теж виживали з вашими колективами?”

Від себе хочу зазначити: небажання міської влади почути житомирських перевізників і їх колективи може паралізувати місто. Владі треба знайти компроміс, а не розмовляти з людьми мовою ультиматуму.

Сергій Форест

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.