Революція гідності - звичайний олігархічний бунт

11 декабря 2015, 22:58
3
329
Революція гідності - звичайний олігархічний бунт

"Революція гідності - звичайний олігархічний бунт. Вкрай бездарний. Олігархи, замість того щоб розбиратися між собою, для чогось розвалили власну країну, знищили державність", - Т. Монтян

Як і усі інші революції, революцію гідності задумали романтики,  а плодами скористались  аферисти. Доки романтики-патріоти  гинули  на Майдані, представники майбутньої нової  влади ділили крісла, статки, портфелі, країну… Наслідки виявились приголомшливими. Обіцяне мирне і заможне життя обернулось на війну та злиденність. За неймовірно короткий термін Україна втратила свою цілісність, економіку, культуру, авторитет. За лічені дні знецінилась національна валюта, корупція набула державного масштабу. Такого приниження від власних же чиновників, держава Україна за усю свою тисячолітню історію побачила вперше. Тому, коли якийсь черговий товстопикий спікер вилазить на уламки країни, аби виправдовуючи себе звинуватити «попередників» - це виглядає як мінімум огидно. Ось і тепер депутати –корупціонери,які  завуальовано чинять геноцид цілої нації, мало не щодня згадують "закони 16 січня", називаючи їх «драконівськими». А чи дійсно ці закони такі вже нестерпні, в порівнянні з диво-реформами нової влади?

16 січня 2014 Верховна рада України прийняла, а президент країни Віктор Янукович негайно підписав, пакет законів для боротьби з масовими проявами нищення державного майна, захоплення будівель, блокуванням доріг, маскуванням обличчь балаклавами, пізніше названих прихильниками Майдану «законами про диктатуру». В офіційній «майданній» міфології, розробленій новими можновладцями,  державний переворот у лютому 2014 р в Україні , був спречинений ухваленням саме цих документів у парламенті. Зараз, через майже два роки після цих подій, ми з подивом можемо виявити, що лише окремі парламентарі з загальної кількості голосуючих піддалися гонінням , при тому, що достатня кількість депутатів, які голосували за ці закони є і в нинішній Верховній раді, і навіть - у фракції президентської політичної сили «БПП». Також можна констатувати наміри нинішньої влади прийняти якщо не такі ж, то аналогічні по суті законодавчі ініціативи - і частина цього плану на сьогодні цілком вдало реалізована. І це недивно, адже багато «диктаторських законів 16 січня» мають прямі аналоги в законодавстві «західних партнерів» України - країн ЄС і США.

Зараз відносно законів «16 січня» в Україні зберігається певна шизофренія. З одного боку, більша половина законів з «диктаторського» пакета вже інтегровані в законодавство теперішньою владою, при тому, що  Генпрокуратурою продовжує розкручуватися істерія щодо первинного голосування. Також очевидна неготовність визнати, що дані правила - не насильство над демократією, а необхідна умова виживання держави, давно сприймається як належне на Заході і має колосальне значення для сучасної України, може бути навіть - вирішальне. І ця неготовність влади зрозуміла, адже визнавши справжній стан справ за цими законами, адептам Майдану доведеться переглянути всю ідеологію того конфлікту і визнати її помилковість.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.