Фронтовик Ю.Покиньборода очолив Луганську міліцію!

17 октября 2015, 11:38
журналіст
0
654

Ватно-феодальна Луганщина стоїть на порозі тотального очищення. Чи кадрових зачисток. І це дуже добре! Давно пора! Доброволець, полковник Юрій Покиньборода очолить обласну міліцію.


Ватно-феодальна Луганщина стоїть на порозі тотального очищення. Чи кадрових зачисток. І це дуже добре! Давно пора! Доброволець, полковник Юрій Покиньборода очолить обласну міліцію. Це - знакове призначення! Будуть зміни!
Мало хто знає і розуміє, що у травні 2014 року, під час масової зради і хаосу на Сході України, хлопці Покиньбороди добровільно і абсолютно свідомо пішли на смерть за Україну.
І це не високопарні слова. Звичайна правда життя.
Донбас був пересичений агентурою ФСБ і ГРУ РФ. Фактично, вони контролювали всю державну владу, міліцію, СБУ. Був факт масової державної зради неймовірного масштабу. Протистояти тому наважилися одиниці. Часто, ціною життя...
З бійцями батальйону "Київщина" і волонтерами, ми якось заїхали до проукраїнського бізнесмена у Сватово, він з жахом згадував той час. Хаос і зневіра. І тут до міста зайшли хлопці у чорній формі, моментально взявши все під контроль, фактично, відновивши Україну. ЛНР не пройшла...
Потім відновили державну владу у Біловодському районі.
Гляньте на карту. Харків, який контролював Кернес і здичавілий Оплот, поруч. Був наступним...
Добровольці жорстко навели порядок, фактично врятувавши північ Луганщини і Харків.
А потім почалися бої. Війна триває і досі...
Луганщина і досі контролюється проросійським кланом Партії регіонів, які є головними винуватцями трагедії, і досі перебуваючи під контролем російських спецслужб.
Це прекрасно розуміють бійці АТО, волонтери, журналісти, українські активісти. Полковник Юрій Покиньборода це ЗНАЄ.
Не дивно, що саме добровольці батальйону "Київщина" першими розпочали публічні акції протесту проти відвертих сепарів у владних вертикалях області.
І добре, що вони при зброї і мають реальний бойовий досвід. Пікетами і транспорантами ту гідру не перемогти. Її треба викорчовувати з влади і нещадно карати. Це єдиний шлях.
Почалося відкрите протистояння добровольців "Київщини" на чолі з Покиньбородою і каліброваними корупціонерами Луганщини.
Випадково, будучи учасником волонтерських караванів, знаючи багатьох, я теж опинився по один бік барикад, перевівши конфлікт у публічно-пресову площину. Відразу пішов резонанс.
Деякі великі чиновники у Києві, вже не змогли робити вигляд, що на Луганщині, з такими кадрами, все добре.
А полковник Покиньборода, з командою, зайняв занадто чітку і принципову позицію. Кращі патріоти гинули не за крадіїв, які довели до війни, продовжуючи жирувати біля кормушки. Потрібні зміни! Очищення влади!
Бунтівного полковника, ймовірно, після "бесід" забрали з батальйону на керівну посаду в МВС.
А сепарський бал на Луганщині продовжився. Масово арештовують добровольців. Навіть викрадають їх в Києві та інших областях. Привозять до Луганського феодального князівства, кидають у застінки, катують, під пильним контролем місцевих прокурорів, які, як не дивно, майже ВСІ живуть у хоромах, зведених у Луганську, що перебуває під контролем ворогів з ЛНР!!! Такі ж сепарські судді, виносять звинувачульні вироки!
І ця територія вважається "підконтрольною Україні"!!!
Нарешті, Київ прибрав матюкливого шоумена Москаля, який кришував весь той сепаратистський цирк, як і контрабанду.
Керувати областю прислали недосвідченого, хоч і рішучого, волонтера Г.Туку. А шефом міліції залишився призначений "народом ЛНР" генерал Науменко. З яким запекло воюють добровольці полковника Покиньбороди.
Врешті, до когось в МВС дійшло, що так бути не може. Не за це стояв Майдан і гинуть патріоти в АТО.
Недосвідчений Г.Тука отримав розумного патріота, професіонала, фронтовика Юрія Покиньбороду у якості керівника обласної міліції.
Чекаємо позитивних результатів!
І трохи цитат з моїх же матеріалів, де згадується Покиньборода.

 "Вразило, що комбат Юрій Покиньборода, абсолютно спокійно говорить про труднощі, проблеми, недоліки, які є в підрозділі. І взагалі, у військах та добровольчих батальйонах. Більше того, він їх аналізує і намагається знайти вирішення! Що у цій ситуації є знаковим! Наші воїни, фактично створеної заново армії, швидко вчаться. Думають. На ходу виправляють ситуацію. Модернізуються. Укріплюються. Розраховують кроки на майбутнє. Все продумують. Жорстко розбирають помилки. Вони стають Справжніми Воїнами. Без піару, показухи, бадьорих звітів начальству. І це головне!"

Люди, з якими познайомилися на війні...

Кілька тижнів тому згадував його у своїй статті – почули:

«Юрій Покиньборода. Легендарний комбат добровольчого бату «Київщина».

На війні з перших днів. У найстрашніших місцях Луганщини на кордоні з рашкою.

Профі і патріот.

Саме таких людей треба у владу!»

Ми познайомилися у жовтні, в Новоайдарі.

Я тоді вперше приїхав на війну з фронтовими волонтерами Робіна. Вперше відчув, що то таке Град, арта «більше 100 мм», забрів на мінне поле, тягав поранених, бачив останні хвилини Свєти з Дебальцевого, посіченої осколками снаряду, який вбив чоловіка і двох її дітей...

Під Щастям був бій. Гриміло. Частина нашого каравану, у кого були броніки, пішла кудись до фронту, а ми залишилися на базі батальйону міліції спеціального призначення «Київщина».

Там мені подарували перші експонати для музеїв, з старенького Камазу зняли потріпаний прапор, який нині в експозиції Національного музею «Битва за Київ у 1943 році»...

Вразило, як чітко в баті поставлена служба. Хлопці тоді облаштовували блок на в`їзді, копали окопи. Скрізь чисто. Всі одягнені по формі, охайні. Замкомбата з гордістю показав новенькі пральні машини, подаровані шефами. Організували собі інтернет. Відчувається дисципліна, продуманість організації життя. Стиль комбата Покиньбороди.

Потім були ще поїздки. Волонтери люблять зупинятися саме в «Київщині» – про цей підрозділ йде добра слава.

Вони на війні більше року. Хлопці згадували, як у ті, страшні перші дні минулого року, полковник Покиньборода, тримаючи АКМ, примушував місцевих князьків з Партії ригів, вивішувати державні прапори, наводив порядок у ментовських райвідділках... Фактично відновлював українську державну владу. Відновили і втримали. Їх було тоді кілька десятків добровольців. Фактично, смертників. Вони знали і розуміли, куди йшли, чим ризикують, за що борються.

Було багато боїв у різних місцях, рейди, блок-пости... Всьому вчилися на ходу. Життя створювало найекзотичніші проблеми, які щодня доводилося вирішувати Покиньбороді і його побратимам. Тоді, аби не «Айдар», «Київщина», кілька армійських підрозділів, ми б втратили всю Луганщину, можливо і Харків. Історикам вже зараз треба писати літопис того часу. Взагалі, варто створити музей батальйону «Київщина», детально описати бойовий шлях.

То Сектор А. Найвіддаленіший відрізок лінії фронту. Кордон з Росією, де стоїть путінська армада, готова за наказом фюрера перейти у наступ. Стріляють. Міни. Страшно.

Мені було цікаво, як журналісту, дослідити саму природу страху на війні. Ця тема мене якось завела, з багатьма про неї говорили.

Юрій Покиньборода пояснив, на мою думку, геніально.

-Я злякався, коли перестав боятися! – зізнався полковник, – Звик. Значить притупилися інстинкти самозбереження, відчуття небезпеки. На війні це неприпустимо. Особливо, для офіцера.

Пишаємося, що Покиньборода, разом з товаришами, були у нас в Музеї на Троєщині. Зробили прес-конференцію. Було чимало журналістів. Відповідно, потрапили на російські сайти. Виявилося, що ми всі «засуджені» якимось фсбешним трибуналом новорашкі. Визнання просто. Хоча, коли ворожими сайтами блукає твоя адреса, телефони, особиста інфа про членів родини – приємного мало. Хто потрапляв, зрозуміє. Особлива «подяка» ментам і гебні Донецької і Луганської областей, які не знищили сервера, і до рашистів потрапили секретні файли. І злив інформації на бійців АТО продовжується! Бо на високих посадах залишаються відверті путіністи, які попри всі люстрації шкодять Україні.

...У березні видалася спокійна поїздка. Чомусь стріляли лише у «мирному» Артемівську. В Новоайдарі було тихо. Але, добровольці кипіли. Фактично, почалася війна між керівництвом обласної міліції  і добровольчими батальйонами. Ситуація просто дика! І я особисто не розумію, чому так сталося і чому помилки не виправляються!

В кабінет Юрія Миколайовича ми зайшли з польським журналістом. Хотіли почути щось героїчне. В результаті, я записав резонансне відео, написав гучну статтю.

Був скандал. Мені порадили на луганщину взагалі не їздити. Бо при владі все ті ж, що і до Майдану. Вірніше, до війни. А бізнес окремо. Згадував про той парадокс і екс-комбат «Айдару», нардеп Сергій Мельничук у нас на прес-конференції. Чомусь реальні герої АТО, добровольці, дякуючи продажним ментам і прокурорам, моментально перетворюються на «злочинців», проти них порушено купу справ, навішано якихось ярликів, а ті «херої-корупціонери» продовжують стригти бабло на теплих посадах?

У владу повинні прийти справжні патріоти-добровольці з АТО, які повинні виправити ситуацію, зможуть зробити реформи! Такі, як Покиньборода.

Особисто я вірю у таких як він набагато більше, ніж у потішних копів, які ганяють столичними вулицями новенькими іномарками...

Несподівано для себе написав мало не нарис. Хоча, планував коротку замітку. Як у Вікіпедії:

«Починаючи із середини травня батальйон одним з перших серед новостворених спецпідрозділів МВС приступив до охорони громадського порядку на сході України у Луганській та Донецькій областях. Спецпризначенці «Київщини» несли охорону стратегічних об'єктів, патрулювали вулиці міст, несли службу на блокпостах, супроводжували колони з вантажами, брали участь у спецопераціях. За словами комбата Юрія Покиньбороди: «Зона АТО ділиться на три умовні лінії: червону, жовту, зелену. Червона – передова, найважче й найнебезпечніше місце, на жовтій – трохи менше небезпеки, зелена – тил.» Обласний батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Київщина» на протязі одинадцяти місяців виконував задання на найнебезпечнішій, червоній лінії, – передовій АТО».

Призначення полковника Ю.М.Покиньбороди начальником Луганської міліції правильне і своєчасне! Побільше б таких наказів!

Тепер треба побажати успіхів! Як Покиньбороді, так і нам всім!
Це, в принципі, все.
Фактично маємо перемогу здорових сил Майдану у владі, добровольців АТО, волонтерів, журналістів, громадськості. Правда, вже виникли якісь конспірологічні версії про якусь продуману мало не спецоперацію. Що неймовірно гумористично тішить. Група патріотів України змогла зберегти і поширити власні переконання, не пішла на якісь "компроміси", отримали результат.
Нині - це символічна перемога!
Все інше буде оцінюватися реальними справами і народом...
Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.