Позбутися Криму раз і назавжди

10 октября 2015, 10:56
0
1385

Колись дотаційний український регіон поступово звикає до життя « по-вєлікоруськи».

Точка неповернення відтепер отримала цілком реальну дату – 20 вересня. Саме тоді розпочалася безстрокова акція з блокування вантажівок, що рухалися на півострів. Зрозуміло, що стояти там до нових хрестових походів ніхто не буде, але все ще залишається питання, чи матиме це бодай якийсь позитивний ефект для України.

І справа тут, у першу чергу, в тім, що запровадити повну блокаду півострова Україна сама ніколи не наважиться, а лише передасть ці «повноваження» радикалам чи етнічним групам, на які потім можна буде скинути відповідальність за неочікувані наслідки. До того ж, було б абсолютно нелогічно блокувати територію своєї країни, якщо ти все ще маєш бажання її повернути.  Відтак, досить безглуздо виглядає скасування залізничного сполучення з Кримом у грудні 2014 року та заборона перевезення вантажів «Укрзалізницею» на територію окупованого півострова. Так, ми спостерігали санкції у дії, проте, якщо вимкнути емоційну напругу та постійну загрозу з боку східного сусіда, то неважко зрозуміти, що Україна просто позбавилася проблемного регіону, ігноруючи його потреби та відмовляючись захищати тих, хто колись обрав для себе «шлях українця». Разом з тим, відсутність сполучення призвела до купи проблем мешканців півострова, особливо студентства, що навчається «на материку». Вочевидь, їх просто поставили перед вибором – кидати усе (частіше за все і родину також) і намагатися пристосуватися до нових умов життя або ж залишитися «сепаратистом» на своїй (зауважте, своїй землі) й назавжди втратити зв'язок з «колись Батьківщиною».

Ускладнити ситуацію вирішили кримські татари, на чолі з Рефатом Чубаровим, і, вже традиційно, активісти «Правого сектору», які, очевидно, вирішили, що український народ їх не розуміє і, зрештою, не зрозуміє. З початком «продовольчої блокади» стало зрозуміло, що намагатися повернути Крим безглуздо. Ми самі налаштовуємо жителів півострова проти України, і залишається усе менше часу до того моменту, коли ця «симпатія» повністю зникне. Справа у тім, що Захід, який на відміну від України, набагато швидше реагував на анексію Криму, заборонив суднам постачати товари на окуповану територію. Таким чином, доступ  іноземних суден до кримських портів  було обмежено. Разом з тим, безстрокова блокада продовольчих товарів з «материка»  до півострова призведе до неймовірної інфляції українського виробника у Криму. Відтак, купувати українське стане не вигідно. Крім того, зважаючи на майже півторарічне перебування території під владою Росії, на зміну українським традиціям приходить російська звичка. За словами Сергія Аксьонова (не будемо зараз писати його посаду, бо з юридичної точки зору це повна маячня), 90% продукції на кримському ринку - продукція російського виробника. Зникнення українських товарів або ж їхнє стрімке подорожчання призведе до стимулювання розвитку власного виробництва на півострові або ж імпорту з Росії. Таким чином, блокування вантажівок на кордоні з Кримом не тільки спричинить низку питань у тих, хто досі підтримує Україну на півострові, а й створює антирекламу для усіх без винятку кримчан. Враховуючи незворотні зміни, що відбулися у Криму за цей рік, згадуючи перший проросійський парад  перемоги у Севастополі у травні 2014, коли населення з радістю скандувало «Путін – герой», беручи до уваги абсолютне ігнорування офіційним Києвом «кримського питання» у зв’язку з розгортанням подій на Сході, стає очевидним той факт, що довіра кримчан до «українства» якщо не зникла, то майже зійшла нанівець.

Також слід додати, що такі «санкції» вдарять і по українському виробникові. Сусідні території, які переважно і постачали товари на півострів, змушені будуть шукати нове джерело збуту продукції, їхнє становище можна описати як «скоріше мертві, аніж живі». Скрутне становище підприємців, які колись мали досить немаленький ринок збуту, легко пояснити законодавчо. У вересні 2014 року Крим отримав статус «вільної економічної зони» з мультивалютним режимом, позбавленої загальнодержавних податків і зборів. Відтак, торгувати з півостровом стало набагато легше. Сучасна «продовольча блокада» знищила нещодавно введені переваги торгівлі з півостровом, та й переваги української продукції на кримському ринку як такої.  Відтепер кримчани свідомо обиратимуть російське – дешевше, і не так гірко. А український виробник,  враховуючи «економіку в агонії» та залежність від іноземних інвесторів, отримав додатково ще й відсутність потенційного покупця. Наслідки зрозуміти нескладно.

Набагато більш оптимістично налаштована община кримських татар, які не зупиняються на досягнутому і прагнуть впровадити до Росії «електричну блокаду», повністю припинивши постачання електроенергії до Криму.

Хто знає, можливо, їм не судилося повернутися на півострів. Хоча й винуватців шукати тут не потрібно. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,Крымские татары,Украина-Россия,Крым,санкции,блокада,Крим,аннексия Крыма,продовольственная блокада Крыма
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.