Вирішення проблеми спецрежиму ПДВ для аграріїв потребує професійного діалогу

20 июля 2015, 21:57
народний депутат України (Об’єднання "Самопоміч")
0
295

Якщо і розглядати питання про скасування спецрежиму, то лише за умови впровадження інших дієвих механізмів і програм підтримки галузі, сімейних ферм, малого та середнього бізнесу

Відмова Верховної Ради від скасування спеціального режиму адміністрування ПДВ в агросекторі свідчить про розуміння народними депутатами складної ситуації в галузі. Це підтвердили результати парламентського голосування за відповідний законопроект. Нагадаю, що законопроектом №2173а пропонувалося скасування спеціального режиму. Однак, після консультацій із Прем’єр-міністром ці суперечливі положення вилучили.

Ще 17 червня під час слухань у парламентському аграрному комітеті за участю представників Мінфіну, Мінагрополітики, МВФ, було прийнято резолюцію щодо недопущення скасування спецрежиму 1 січня 2016. Відповідні листи спрямували листи Президенту, Прем’єр-міністру, керівникам депутатських фракцій.

Ми на підставі офіційної статистики застерігали щодо негативних наслідків можливого скасування спецрежиму ПДВ. Але попри це Уряд 30 червня зареєстрував законопроект (№2173а), який, зокрема, передбачає скасування спецрежиму. Цим Кабмін порушив Коаліційну Угоду, План заходів з виконання Програми діяльності КМУ та Стратегію сталого розвитку «Україна—2020», які передбачають збереження чинної системи оподаткування аграріїв до 1 січня 2018 року.

Такий підхід вважаю неприйнятним. Вирішення проблеми треба шукати у професійному діалозі. Якщо і розглядати питання про скасування спецрежиму, то лише за умови впровадження інших дієвих механізмів і програм підтримки галузі, сімейних ферм, малого та середнього бізнесу. Адже просто скасування спецрежиму загрожує стратегічному розвитку агросектору. Галузь є лідером національної економіки. Кожен третій долар валютної експортної виручки зароблений аграріями. Її випереджаючий розвиток агросектору забезпечує фінансово-економічну стабільність, стимулює відродження споріднених галузей.

Аграрії усвідомлюють, що в умовах бойових дій Україна живе за оборонним бюджетом. Але треба знайти можливість для агросектору зберегти своє позиції. Посилити його економічну вагу в Україні та конкурентоспроможність у світі. А в нас, як бачимо, все робиться навпаки або невчасно. І це підтверджують негативні тенденції розвитку галузі.

Цього року агросектор вже відчув серйозні обмеження. На 25% збільшено орендну плату за землю через підвищення її нормативної оцінки. У 2014-му цей показник складав 13,5 млрд грн, а поточного року сягне 16 млрд грн. Збільшено в 21 раз єдиний податок 4 групи (фіксований с/г податок). А це – більше 2 млрд гривень, забраних в аграріїв до бюджету. І це – в умовах девальвації гривні утричі й невідшкодування ПДВ при експорті зернових. Такий підхід дискримінаційний щодо інших галузей в умовах браку реальних програм державної підтримки АПК.

Як наслідок, за даними Державної служби статистики, індекс витрат на виробництво с/г продукції з січня по травень 2015 року зріс і сягнув показника 60,6% до аналогічного періоду 2014 року. Стрімко зросли витрати на засоби захисту рослин, мінеральні добрива, паливо, насіння племінну продукцію, ветеринарні препарати, техніку.

Найбільше постраждало тваринництво. За січень-травень 2015-го вперше за 10 років знижено обсяги виробництва. Причини – низька купівельна спроможність населення та різка девальвацію гривні. Адже 90% цієї продукції реалізовується на внутрішньому ринку. За цей період яєць вироблено на 12,9% менше, м’яса птиці – на 7,3%, м’яса овець і кіз – на 6,8%, свиней – 3%, молока – 4,2%. Скорочено поголів’я великої рогатої худоби на 8%, а це майже 400 тисяч голів.

У рослинництві також фіксуємо негативні тенденції. Скорочено посівні площі цукрового буряка на 28,7%, кукурудзи – на 13,5%, зернових і зернобобових культур – на 10%, овочів – на 7,2%, соняшнику – на 6,3%, картоплі – на 5,4%.

Спецрежим оподаткування ПДВ – єдиний реальний механізм підтримки галузі. Він не містить корупційної складової, успішно функціонує з 1998 року і стосується усіх без виключення сільськогосподарських товаровиробників. Частка спецрежиму в ціні продукції складає від 7 до 15%.  Його скасування суттєво збільшить собівартість продукції.

Загалом практика підтримки окремих галузей за рахунок пільгового оподаткування відповідає умовам європейського ринку. Непряма державна підтримка сільського господарства узгоджується із Директивою Ради ЄС та вимогами СОТ. Більше того, обсяги цієї підтримки в Україні у десятки разів менші, аніж у країнах ЄС. Скажімо, у Греції аграрій отримує 709 євро/га, у Нідерландах – 529 євро/га, у Бельгії – 504 євро/га, в Італії – 456 євро/га. Натомість в Україні цей показник – від 20 до 30 євро/га.

Скасування спецрежиму критично зменшить конкурентні переваги українського агросектору. Серед основних ризиків – втрата аграріями обігових коштів на 20 млрд грн, залучення додаткових кредитів для їх компенсації, підвищення собівартості продукції рослинництва і тваринництва через збільшення витрат на кредитування, зниження обсягів валової продукції сільського господарства.

Відтак, маємо прискіпливо аналізувати усі можливі наслідки перед прийняттям серйозних рішень, що впливають на розвиток нашого агросектору.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.