Kakha Bendukidze's Legacy

18 июля 2015, 18:07
Экономист, публицист
0
111
Kakha Bendukidze s Legacy

Як зробити Україну місцем де хочеться і можна жити

Завершую книгу "Гудбай імперіє: розмови з Кахою Бендукідзе". Діалоги з видатним інтелектуалом і реформатором. Мустафа Наєм назвав цю книгу поезією реформ. Я ж назву її філософією. Бо філософія - це стиль мислення, а філософія реформ - це безцінний стиль мислення для тих, хто має важелі впливу на країну, що балансує на краю прірви. 

Володимир Федорін - автор книги, з приводу смерті Бендукідзе сказав: "якби російська авіація зруйнувала будинок уряду та адміністрацію президента в Києві, шкода для України була б значно менша". 

І напевно, в значній мірі це правда, бо смерть завадила іменитому реформатору пострадянського простору використати свій вибуховий потенціал в Україні, що захлинається в очікуванні дефібрилюючих реформ. 

Проте, нічого не зникає безслідно і, як Бендукідзе, так і підтверджена його практикою політична філософія лібертаріанства проникають в голови українців, що шукають відповіді на питання, як перетворити Україну на країну, де хочеться і можна жити. На це не здатні масові радикальні ідеології та натхненні революції, не здатна і пасивна еволюція, за словами Бендукідзе. 

Незважаючи на те, що відбулася революція, яка дала волю прогресивним елементам виникаючого громадянського суспільства, і разом з тим, оголила звіриний оскал крайнього націоналізму, українське суспільство в цілому ще далеке від зречення від пагубних радянських поглядів на політику і економіку. Тут і незникаюча популярність популістів, яких традиційно обирає український народ, негативне ставлення до приватизації, бізнесу і приватної власності взагалі, процвітння ілюзій, що держава - ефективний власник і підприємець, і повинна все робити на краще. Хоча насправді "спроби держави зробити щось хороше дуже шкідливі", а практично "канонізована" приватна власність і підприємницький капіталізм - це те, що складає приголомшливий економічний успіх Сполучених Штатів та європейських країн. 

Та, зрештою, мудрість цілого народу та розуміння кожним громадянином, куди потрібно рухатися, це не головне. Адже в Грузії, якій вдалося провести ліберальні реформи та взяти впевнений курс від загниваючого радянського минулого, були ще менші обсяги прогресивного громадянського суспільства. Зате була політична воля. 

В Україні ж, економіка якої в десять разів більша, а політичний механізм розривається на частини внутрішніми протиріччями та ментальним конфліктом суспільства, ключові надії покладаються на виникаюче громадянське суспільство і інтелектуальний ресурс хоч не численних, але значущих прогресивних учасників суспільства. Вони повинні стати тією масою, що з одного боку створює тиск на неповоротку політичну еліту, а з іншого - представляє конкурентний кадровий потенціал, що здатний включатися в процес змін, підсилюючи його і спрямовуючи у вірне русло. 

І з цього моменту, коли для України вже немає шляху назад,  дороговказом в цьому напрямку повинні стати не радикальні ідеології чи шумні політики, які найбільше обіцяють, а інтелектуальний ресурс критичної маси особистостей, які насправді розуміють, куди потрібно рухатись. 
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Украина,Грузия,интеллект,Общество,реформа,изменения,реформы,политика,гражданское общество,экономика Украины,политический кризис
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.