Україна на світанку відродження

виступ

Шановні співвітчизники!

Вже 25 років як незалежна Україна шукає відповіді на запитання:

? Як вийти з економічної і культурної кризи?

?Як відродити українське в українцях?

?Як обрати гарну владу?

та схожі.

Тепер з’явилися нові - найскладніші питання:

?Як залишитися людиною?

? Як об’єднатися?

?Як захиститися?

?Як встановити мир?

І звісно, що кожен шукає відповідь на питання: ?Хто винен? (не Я же!)

В сутінках ночі складно щось розгледіти, але ніч пройде – настане світанок. Я, як і Ви, хочу щоб цей світанок став реальним відродженням країни.

Але постає ключове питання: ?Що і хто є причиною хронічних негараздів?

Я часто запитувала себе: ?Чому навіть освічені люди не досягають доброї злагоди і не можуть об’єднатися на благо нащадків?

Відповідь для мене дуже проста – деструктивне коріння в застарілій філософії міжособистісної взаємодії в нашому суспільстві.

Наша громада шукає володаря над собою, весь час витрачаючи інтелектуальні та фінансові ресурси на гру в чужу гру.

?Підніміть руку ті – хто хоче стати чиїмось рабом?

?Підніміть руку ті – хто хоча б один раз у житті відчув щастя і насолоду від того, що допоміг іншому завдяки своїм професійним знанням?

Тому цілком природною є моя перша пропозиція: «Розробити Концепцію філософії служіння одне одному як основи відповідальної суспільної взаємодії в Україні та її процвітання.

Обирати (наймати) тих, хто буде служити нашій великій громаді – Україні та її громадянам».

Півтори тижні тому я отримала лист від рідного діда – Тимоша Калениковича Кравчука, який був написаний в 1966 році нащадкам. Назва листа – «РОДОСЛАВІЯ».

Моєму дідові було надзвичайно важливим щоб не забули про горе, яке спіткало всіх нас і його рідну домівку – ГОЛОДОМОР,

Виходить, що все починається від мене і від кожного з нас, від змісту нашої людської позиції. А зміст формується через ПАМ'ЯТЬ.

Мої польові дослідження в Ружинському району на Житомирщині та Миргородщини (Полтавська область) дозволяють зробити висновок, що в Україні останні десятиліття на місцевому рівні не поповнювалися списки історико-культурних пам’яток, багато документів і культурні осередки, що могли б розкрити особливості побуту, господарювання, розвитку самодіяльної культури просто знищувалися.

Знищуючи осередки культури (школи, бібліотеки, витвори місцевих самодіяльних митців тощо) ми знищуємо пам'ять, а отже і нашу громаду, створюємо умови для повторення тих жахів, які знищили мільйони людей за одне століття.

Отже, Пропозиція № 2:

«Створити списки пам’яток Нової історії України, поновити та створити нові списки культурно-історичної спадщини об’єктами місцевого/локального значення (тобто внести всі школи старші 100 років, різноманітні осередки культури, культові споруди, витвори самодіяльних митців, парки і малі садово-паркові споруди/скульптури тощо), поновити списки геологічних пам’яток та заповідних і рекреаційних територій. Розробити і впровадити механізми захисту, вивчення, реставрації та господарського утримування зазначених об’єктів».

Нова філософія буття і зцілена народна пам'ять приведуть нас до ВІДРОДЖЕННЯ. Але зміст його, на моє переконання, це є відповідь на актуальні потреби людини і громад.

Ми їх не знаємо, ми їх НІКОЛИ не вивчали.

Тому третя пропозиція:

«Дослідити географію та структуру потреб населення (громад).

Визначити реальний стан господарства громад та окремих секторів економіки країни.

Розробити наукові програми розвитку громад і країни.

Програму розвитку України розглянути і затвердити шляхом всеукраїнського референдуму».

         Наприкінці повідомлення я висловлюю вдячність своєму могутньому корінню Сіренків, Лихоніних, Купцових і Кравчуків, які гідно витримали всі життєві негаразди, зміцнили волю свого роду до учіння, а, отже, і до свободи духу. Адже: «Здобудеш освіту – здобудеш свободу!»

Дякую за увагу!

Пропозиції про співпрацю надсилати на адресу:

kravchuk-olga@rambler.ru