У чеканні Того

7 апреля 2015, 14:15
0
810

(п’єса європейського абсурду)

                             Дійові особи

Петро – Перший типовий представник держави і народу, який символізує прагнення увійти в Європу.

Микола – Другий типовий представник держави і народу, який символізує прагнення увійти в Європу.

Троє у чалмах (розмовляють і хропуть тільки хором).

Швейцар-адміністратор

Хазяйка «Європи»

Могеріка Федеріні (говорить тільки по телевізору).

 

                                   Дія 1-а (і остання)

  На сцені величезний шикарний палац. Десь над останніми поверхами, що торкаються неба, золотими літерами написано «Європа». На авансцені, на червоному килимі стоять декілька столиків з журналами, телевізор на тумбі, а поруч, схрестивши ноги, із заплющеними очима на підлозі сидять троє у чалмах. Коли двері палацу відчиняються, ллється яскраве світло та чарівний голос співає «О, майн лібер Августін!». Входять Петро і Микола. Вони дуже втомлені.

Петро (озирається). Здається, дійшли. Це тут.

Микола. Ти впевнений, що тут?

Петро. Так, мені пояснили, як побачите прекрасні ворота і напис золотими літерами «Європа», там і чекайте. Вас викличуть.

Микола. А хто пояснив? Йому можна довіряти?

Петро. О, це був пан Того!

Микола. А хто це?

Петро. Пан Того – це ого-го! Видатний європеєць. Він сказав, що наша справа майже вирішена. Чекайте, сказав, продивляйтесь журнали, а я підїду, і ми все владнаємо.

Микола. А який вираз обличчя був у того пана Того?

Петро. Вкрай доброзичливий! Він навіть поклав руку мені на плече.

Микола. Ну, це ще нічого не значить. Мене європейці і на коліна саджали. А коли відбулась ваша розмова?

Петро. Та недавно. Років десять тому.

  Раптом, чується сильне хропіння. Це хором хропуть троє у чалмах.

Микола. Може, тут черга, і ми не перші?

Петро. Про черги пан Того нічого не казав (звертається до трьох у чалмах) Соррі, міль пардон…

Хропіння припиняється. Троє у чалмах відкривають очі. Довга пауза

Микола. Ви теж у Європу?

Троє у чалмах (хором, з турецьким акцентом). Давно здэсь сидим! (Знов засинають).

Петро. Може, увімкнемо телевізор? Пан Того казав, почувайте себе, як вдома. Принесуть каву, не відмовляйтесь. Для вас це безкоштовно.

Петро вмикає телевізор. На екрані з’являється Могеріка Федеріні.

Могеріка Федеріні (з телевізору). Що стосується європейської перспективи України, це не на порядку денному для української влади. Їй і всім нам треба зосередитись на викликах, котрі ми маємо всередині країни. Європейський Союз, і ми неодноразово це підкреслювали, не збирається розширювати свій склад у найближчі роки.

Довга пауза. Петро і Микола стоять вражені та нерухомі.

Микола. І що ти тепер скажеш?

Петро. Скажу, що труднощі тільки загартовують. Памятаю, років тридцять тому приїздив до нас пан Бодо. Так він теж казав про виклики. Корупція, продажні вибори, неприємний радикалізм. Мовляв, здолайте, і візьмемо до Європи.

Микола. Я тоді ще був маленьким. І що ж було далі?

Петро. Ми продовжували мріяти.

Микола. А виклики?

Петро. Залишилися. Куди ж вони подінуться.

Микола. Мені сумно.

Петро. Що таке?

Микола. Почалися сумніви. А як не візьмуть нас туди? (вказує на двері палацу) 

Петро. Соромно! Треба вірити! Хочеш, давай поговоримо про твої сумніви.

Микола. Не хочу.

Петро. А як поговорять фахівці СБУ?

Микола. Та я ж того…Я нічого. Просто, коли я був маленьким, нашею вулицею гуляв пан Гото. Ласкавий такий. І теж обіцяв, що нас візьмуть. І де тепер той Гото, і той Бодо? А тут іще якийсь Того.

Петро. Дивуюсь я на тебе. Ти що не бачиш, що ми прийшли? Що вже в одному кроці! А скільки зусиль позаду! На цьому чеканні сформувалась наша наука, культура. Про це чекання наші кіномитці зняли кіношедеври. Народ склав геніальні пісні «Ой, чекала милого біля городу Парижу» або «Любий мій Жан-Полю, я твій Іванко!». За двісті років виникла ціла цивілізація чекаючих! Звільнившись від п’ятої колони, що мала сумніви, ми явили людству приклади унікального терпіння! (Петро розпаляється, очі його сяють вогнем віри). Нам плювали у пику чотириста разів офіційно і два мільйони разів не офіційно. Нам казали «геть», «нах» та «факофф» усіма європейськими мовами! А ми утиралися, посміхалися і мріяли! І тепер ти, як зрадник…

Несподівано відчиняються двері палацу. Чарівний голос виконує «О, майн лібер Августін!». Зявляється Адміністратор. У нього розшита золотом уніформа. І незрозуміло, він генерал чи швейцар.

Швейцар-адміністратор (до Петра і Миколи). Слухаю вас, панове.

Петро. Доброго дня! Ми прийшли з далекої і прекрасної…

Швейцар-адміністратор (перебиває). Це не має значення. Папери, довідки у вас з собою?

Микола (дістає з-за пазухи купу папірців). Усі документи в порядку. Ось довідка про відсутність корупції та казнокрадства (у бік) красти вже нема чого, все давно розікрали (до швейцара-адміністратора) ось довідка про єдині соціальні стандарти (у бік) їсти всім громадянам хочеться однакового сильно.

Швейцар-адміністратор. Це все не те. Мене цікавлять медичні довідки. Чесотка, гонорея. Щоб ніякої зарази.

Петро. Але нам нічого не казали…

Швейцар-адміністратор. Та які проблеми? Нехай ваші громадяни здадуть аналізи, і приходьте. А зараз, панове, прошу відійти у бік.

Через сцену, обходячи Петра та Миколу, іде група чоловіків у гарних смокінгах. В залі відчувається запах елітного парфуму. Швейцар-адміністратор вклоняється. Двері палацу відчиняються. Знов лунає пісенька про Августіна.

Микола. Але нам обіцяли! У нас люди чекають!

Швейцар-адміністратор (зупинившись у дверях). Є народи, що чекають століттями.

Троє у чалмах (хором). Давно здэсь сидим!

Двері зачиняються. Адміністратор зникає.

Микола. Що тепер робити?

Петро. Здавати аналізи.

Микола. Я буду скаржитись. Де твій Того? Де?!

Несподівано на сцені з’являється шикарний лімузин. Чується мелодія гімну Евросоюзу.

Петро. Мабуть це він! Пан Того! Бачиш, а ти не вірив! Який лімузин!

З лімузину виходить немолода, дуже нафарбована фрау. На її худорлявій шиї виблискує кольє, що має вигляд коштовностей.

Стара фрау. Гутен таг, господа! Я есть хозяйка «Европа». Чего желают, майне герн?

Микола. Нам давно обіцяли, а тепер не пускають!

Хазяйка «Європи». Видимо, господа не имейт достаточно средств. Дефочки требуют внимания. Дефочки надо угостить.

Петро. Даруйте, пані, але ми йшли в Європу.

Хазяйка «Європи». О, это и есть «Европа»! Лучший заведений с дефочками!

Микола. Так це бордель?!

Стара фрау всміхається штучними зубами.

Микола. І це все, що залишилося від омряної нами Європи?!

Хазяйка «Європи». Всё, мой мальшик.

Микола. А де Шиллєр, Моцарт, Вагнер? Де?!

Хазяйка «Європи». В нашем заведении, когда спрашивают «где», отвечайт не совсем прилично (всміхається ширше) в Караганде.

Стара фрау регоче і зникає за дверима палацу. У Петра дзвонить мобільний телефон.

Петро (в трубку). Вітаю, друже! Приємно чути голос батьківщини. Як там у столиці, каштани знову цвітуть? У нас все нормально. Ми дуже близькі. Буквально на порозі. Так і передай.

Петро вимикає телефон. Довга пауза. Потім він підходить до трьох у чалмах і лягає поруч із ними на підлогу.

Петро (до Миколи). Лягай, будемо чекати. Не можна руйнувати народну мрію.

Микола (вмощується на підлозі поруч із Петром). А як ти думаєш, нас удвох пустять туди до дівчат хоча б разок? Може, якась на мене западе.

Петро. Лягай спати, і у ві сні вони всі на тебе западуть.

Микола. А я чув, що на одній планеті ціла нація жила у ві сні (заплющує очі). Скажи, а ти, правда, бачив пана Того?

Петро. Правда.

Обидва засинають. На сцені стає темніше. Чути, як по черзі хропуть Петро, Микола та троє в чалмах. Несподівано вмикається телевізор.

Голос коментатора з «1+1». Як повідомляють наші надійні джерела, сьогодні ми ще на сімнадцять відсотків стали ближче до Європи. Наш успішний рух триває…

   На сцені настає абсолютна темрява. Навіваючи на глядачів різноманітні роздуми, опускається завіса.

 

http://korrespondent.net/url.hnd?url=http%3a%2f%2fversii.com%2fblogs%2f64%2f408%2f

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Европа
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.