Україна між Заходом та Сходом: апокаліпсис чи модель майбутнього

15 марта 2015, 16:02
0
177

Що потрібно Україні для вигідного геполітичного положення між Заходом та Росією?

Україна знаходиться між двома геополітичними  таборами сили, а саме між  колишніми республіками СРСР на чолі з Росією та Західним світом на чолі із США, що  змушує Україну постійно варіювати між інтересами цих двох таборів для того, щоб виживати у складних умовах. Проте, така поведінка України призвела до її конфлікту з Росією та внутрішньої розрухи. Це послабило державу та призвело до порушення хиткої рівноваги сил у Європі, де Україна, Естонія, Латвія, Литва,  Білорусія, Польща, Молдова та Грузія є «санітарним кордоном». Цей кордон є  впровадженням геополітичної концепції Західного світу, основана ідея якої – створення лінії держав між Росією та Європою для того, щоб уникнути утворення континентального потужного військового блоку (союзу Росії та Німеччини), який може загрожувати реалізації інтересів Великобританії та США.

Сьогодні Україна не встояла під тиском Росії і відбувся прорив «санітарного кордону». Я із впевненістю можу говорити про готовність Росії до подальшого  прориву кордону.  Прикладом перших спроб прориву кордону  є російсько-грузинська війна у 2008 році та  проблема Придністровської держави  на території Молдови, яка контролюється Росією. Але Україна є головню територією, контроль над якою відкриє вплив на всю Центрально-Східну Європу, а як наслідок і Західну Європу. Сьогодні через конфлікт на Донбасі Україна опинилася у такій ситуації як на напередодні Першої чи Другої світових війн -  вона стала плацдармом для розгортання сил  та впливом великих держав. Але така ситуація може бути виграшна для України, що говорить про її модель розвитку, а не апокаліпсис, що я спробую довести.

Перш за все потрібно сказати чому положення України між двома геополітичними таборами сили  не є апокаліпсисом  для того, щоб запропонувати модель за якою можливо прослідкувати хід майбутніх подій  в Україні.

Зрушення з мертвої точки будь-яких подій  у позитивному напрямі чи у негативному – це завжди розвиток. Якщо порівняти сьогоднішню ситуацію в Україні та у Європі із ситуацію перед Першою чи Другою світовими війнами, то їх  подібність полягає  у тому, що Європа не хоче війни і намагається вирішити питання дипломатично, Росія відповідає військовою силою та нав’язуванням своїх інтересів, а Україна перебуває на межі державної розрухи. Проте сьогодні в Україні  є  сили, які здатні створити нову потужну Українську  державу, такі ж самі сили існували перед Першою світовою війною, зокрема Українська Центральна Рада, чи Гетьман П. Скоропадський або ж перед Другою світовою війною – провід ОУН.  Проте, у них нічого не вийшло і суть невдачі лише одна: по-перше:  не розуміння того чим є Україна для двох потужних геополітичних утворень; по-друге: розуміння того, що національна єдність України завжди може перемогти будь-яку армію.

Отже, апокаліпсис  мало можливий – Україна знову має шанс стати потужною державою. Україна  не просто  є частиною «санітарного кордону» із Росією, оскільки із геополітичної точки зору не мала б стільки значення для великих держав. Просто існує недооцінка самими українцями, що таке геополітичне положення України. Україна – це Римленд, той самий із відомої геополітичної концепції Н. Спайкмена. Точніше кажучи – це частина Римленду межа якого не на узбережжі Атлантичного океану, а на території України. Саме концепція Римленду і є моєю моделлю, за допомогою якої я розглядатиму і прогнозуватиму розвиток подій в Україні та навколо неї. Римленд – у класичному розумінні  за Н. Спайкменом. – це зона навколо Євразії, контроль над якою дає можливість впливати на весь світ. На відмінно від концепції «Хартленда» Х. Макіндера, яка вказує на середину землю, що сформувалася під впливом кочових племен Євразії, концепція Римленду вказує, що середовище, яке охоплює зону Римленду завжди отримувала імпульси розвитку від прибережних зон. Згодом концепція вказувала на боротьбу між СРСР та США – державами «суші» та «моря».

Чому ж Україна є Римлендом?  Сьогодні Росія як  держава «суші» розпочала конфлікт. Вона намагається відвоювати колишній вплив і головна мета це контроль  над Україною як землею Римленду. Таке переміщення Римленду від узбережжя Атлантичного океану до території України не дивне адже держави Західної Європи давно стали надійними союзниками США, а «санітарна зона» перетворилася у бажану територію, контроль якої необхідний для суттєвого впливу на Росію та світ.

Тепер розуміючи основну суть геополітичного положення України, потрібно діяти, щоб виграти у цій ситуації.  Бути частиною Римленда для України – це постійні латентні чи відкритті конфлікти, але безумовно з цього можна отримати вигоду. Сьогодні Росія розпочала новий етап своєї боротьби за Римленд, а саме «санітарного кордону». Перші конфлікти, які цьому передували були конфлікти у Придністрові та у Грузії. Проте розвиток боротьби за Україну не може бути завершений, оскільки розпочата диверсійна війна – це на все нащо здатна Росія. Прямий конфлікт виключений, оскільки навіть прорив до Криму через сушу коштуватиме Росії, за оцінками експертів понад 30 тис. жертв серед військових та втрата великої частини військової техніки, що не  припустимо для Росії, населення якої знаходиться під впливом пропаганди, яка перекручує факти і говорить, що їхня держава взагалі немає стосунку до  конфлікту на Донбасі чи щодо причин  анексії Криму. Це виграшна ситуація в умовах, коли Росія поки не здатна зробити більше, ніж диверсійну війну, оскільки санкції впливають на добробут у Росії і військові витрати можуть призвести до антивладних виступів.  Дії України у такому випадку мають бути чіткі та зважені. Україні, будучи частиною Римленду, потрібно формувати мілітарну державу та національну єдність.  Наступним кроком має бути створення союзу держав Естонії, Латвії, Литви, України, Польщі, Молдови, Грузії, Білорусії як військо-політичного блоку для об’єднання сил  з метою тиску на великі держави.   Формування мілітарної держави для України гарантуватиме наявність військової сили, яка стане  запобіжником  у контексті виникнення нових конфліктів. Національна єдність – це  внутрішня стабільність та ідентифікація громадян із українською державою, що унеможливить диверсійні війни та сепаратистські настрої. Досягнення зазначених цілей є основою для існування держави у Римленді. Потрібно враховувати те, що для досягнення цих цілей Україна має провести реформи, зокрема формування вільного ринку і розробка етнополітичної концепції та впровадження її в життя. Поруч із внутрішніми перетвореннями потрібні зовнішні, українська політична еліта та громадяни держави повинні розуміти, що існування в умовах Римленду говорить лише про те, що ні Західний світ ні Росія не зацікавленні у допомозі Україні. Росія не зацікавлена у розвитку стабільної України, оскільки – це крах для Росії через не можливість приховати від своїх громадян інформацію про добробут, який існує поруч в сусідній державі, а для Західного світу ми перспектива, маючи вплив на Україну США та Європа створять безпеку для себе від російської загрози.  Проте ні США, ні Європі не потрібна дестабілізована Україна, бо забезпечити розвиток України важче, ніж її розруху. Тому Західний світ не бажає просто вкладати в Україну ресурси йому потрібні реальні реформи або прийнята довгострокова стратегія розвитку від української політичної еліти. Таким чином, Римленд потребує політичної волі від української влади та реальних реформ у державі і розуміння головної таємниці існування у Римленді: якщо Україна геостратегічна територія – це не означає, що великі держави будуть постійно допомагати їй. Перш за все ця територія потрібна для реалізації своїх інтересів і за неї будуть змагатися будь-якими засобами. Існування в Римленді для України означає можливість самостійного розвитку, який допоможе вийти із постійних криз і згодом з’явиться можливість  вступу до ЄС чи до НАТО, бо в іншому випадку постійні подачки у вигляді кредитів  означатиме, що Україна стане для Західного світу бідним родичем, а це постійне клеймо.

Отже, модель існування у Римленді для України – це самостійний розвиток у питанні вирішення внутрішніх проблем,  створення військово-політичного союзу із державами «санітарного кордону» (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Білорусія, Молдова, Грузія). Прийняття стратегії, яка б передбачала те, що Римленд не просто геополітична територія, на яку можна впливати, а це геополітичний цілісний гравець, який здатний впливати на великі держави для яких контроль над Римлендом – це основа їх могутності. Україна для вирішення конфлікту із Росією має побудувати  модель існування у Римленді, яка полягає у припиненні контактів із Росією та пошук всередині України тих хто перешкоджає реформам чи припиненню цих контактів. Військовий розвиток України, початок розробки нової зброї, підготовка спецпідрозділів, розвідки, військова доктрина про посилення захисту держави.  Мілітарний  напрямок розвитку держави  стримуватиме Росію для якої залишиться тільки один шлях безпосередній напад на Україну, але напад на професійну армію – це повний крах Росії. Для Західного світу самостійних шлях України до мілітарної держави – це постійна безпека для себе від загрози із Азії. Таким чином, існування у Римленді для України означає військова держава, модель якої є дещо відмінною від Їзраїльської моделі, де національна єдність сформувала військову потужність, оскільки для України військова потужність формуватиме ідентифікацію із силою та безпекою українців, що штовхатиме до національної єдності. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Росія,геополітика,Путін,війна
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.