Сказання про чорний привид в «АТБ»

5 марта 2015, 15:34
13
1263

Ян Таксюр, литератор, публицист

Падіння гривні призвело до  
ажіотажного попиту в магазинах 
України. Громадяни масово 
кинулися скупати продукти 
харчування та інші товари. 
З чесних новин.

Уж мы пойдём ломить стеною…
М.Ю. Лермонтов

1.
Бажав я мислить позитивно,
Та серце чуяло біду.
І ось вночі приснилась гривня,
І каже: – Завтра упаду.
Бо душать мене ті «лінкольни»,
Та «джорджі» в зелені купюр,
І на душі мені дефолтно,
І в чорну прірву мчить мій курс.
Коротше, слухай таке діло,
Коли проб’є ранковий час,
Іди купуй: рис, гречку, мило.
Роби запас! Роби запас!
Забий продуктами квартиру,
Благословляю я тебе.
І зникла. Ні, я снам не вірю,
Але пішов до «АТБ».
А там!..І згадувать не хочу!
Безумний натовп громадян
Хапав усе, що бачать очі – 
Від макаронів до рум’ян!
Ніхто не знав упину, норми
У тім оголенні полиць,
І тим зривались всі реформи,
Держави ослаблялась міць…

2.
Я жив в епоху дефіциту,
В епоху списків, черг, штовхань,
Але й тоді, повірте, діти,
Таких не бачив я хапань.
І я зібрав суворо брови,
І вирвавсь крик з нутра мого:
– А як Арсеній наш, Петрович?!
Ми ж всі підводимо його!
До розквіту лишилось мало,
Спиніть-но паніку свою!
Але хапання все тривало,
Моє тривало дежа вю.
І раптом! Зростом десь під стелю
(Від жаху очі я протер)
З мішком великим «Аріелю»
Стояв неначе Сам! Прем’єр!
Мов Чорний Привид чи Примара,
Він пальцем довгої руки
Згрібав з полиць усі товари
І пхав у чорнії мішки!
І я, від страху мов закутий,
Тягар здолавши німоти,
Прошепотів, мов Цезар Бруту:
 – Невже і ти?! І ти! І ти!

3.
Він озирнувсь як Термінатор,
Всміхнувсь скорботно: – How are you?
І миттю я, мов розум втратив!
Немов чимсь вдарений стою!
А далі ми неначе море
За ним як воїни пішли
У ті «Сільпо», «Ашани», «Фори»,
І все гребли! І всі гребли!
Від молодиці і до діда,
Мов стадо в пошуках трави.
А він – як Вершник з Майн-Ріда,
Що був, пардон, без голови,
Ішов попереду! І муку
Я відчував на схилі літ,
Бо знав, за даними науки,
Що знову буде дефіцит.
Що економіка, як мати,
А ми її сбиваєм з ніг.
Але не рвати, не хапати
Я в день той чорний вже не міг!

4.
На другий день прийшов я знову
До «АТБ» – порожній дім…
Я знаю, був то не Петрович,
Не наш Арсеній. Разом з тим
На серці соромно і томно,
Неначе плюнули в тебе.
Можливо, був то Бетмен, Зомбі,
Що їм керує ФСБ.
Ну, звісно, вдома у прем'єра
Харчів достатньо і вина,
І отих пральних «Аріелів»
В коморі в нього як багна.
Але той день, як сталось диво,
Гіркенький осад залишив,
І віра в наші перспективи
Чомусь хитнулася в душі.
І віра в те, що після штормів
До щастя ми побачим путь.
І ясно стало, що реформи
У інше місце нас ведуть…
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: кризис,курс доллара к гривне
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.