Живуть вірші того, хто вмер за Україну

Переможців конкурсу організатори нагородили чудовими патріотичним призами з «Крамниці патріота» від «Молодої Просвіти» та благодійного фонду “Час Змін”

20 січня у Білій Церкві вдев’яте відбувся конкурс читців творів Василя Стуса. Поетичні читання були організовані з нагоди 77-ої річниці від дня народження знаного в усьому світі українського поета, прозаїка, літературознавця та правозахисника.

З року в рік молоді й талановиті білоцерківчани не втомлюються вражати вимогливе журі майстерним та щирим виконанням поезій Василя Семеновича. Не зважаючи на різні вікові категорії, цьогоріч усі учасники зуміли донести до слухачів глибоку суть віршових рядків поета. Своїми виступами, як дівчата, так і хлопці змушували жителів міста та гостей задумуватися над словами, які лунали з вуст не по роках свідомих і юних українців.

Оцінювала молодих талантів суддійська колегія, спираючись на низку критеріїв – дикцію, виразність, сценічну культуру, артистизм, музичне оформлення та костюми. Проте, визначати переможців конкурсу все ж було нелегко, оскільки кожен заслуговував на перемогу. Але змагання є змагання і воно вимагає певного розподілу, тому цього року журі визначили переможців наступним чином: володаркою Гран-прі конкурсу стала Марина Кисла. Перше місце серед старшокласників виборола Вероніка Швед, а серед студентів перемогу отримала Євгенія Єрохіна.

Засновниками та координаторами конкурсу, не порушуючи традицію, стали міська централізована бібліотечна система, міський осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та міський осередок Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта». Переможців конкурсу організатори нагородили чудовими патріотичним призами з «Крамниці патріота» від «Молодої Просвіти» та благодійного фонду “Час Змін”, а саме вишитою краваткою, футболкою з тризубом тощо.

Після завершення конкурсу переможці люб’язно поділилися своїми враженнями від поетичних читань:

Марина Кисла (гімназія №1): «Взагалі такі конкурси для мене – це шанс проявити себе, відкрити в собі нові таланти. Адже, коли ти виступаєш перед великою аудиторією (а це дуже страшно) в майбутньому ти вже не ніколи не будеш боятися робити щось подібне. Впевнено, без зайвих емоцій і страху ти зможеш брати участь у подібних заходах.

Сьогодні лунали вірші різні за тематикою та об’ємом, що залежить, на мою думку, від самої людини. Поезію для читання на конкурсі я обрала патріотичну, емоційну, оскільки це більш притаманно мені. Процес відбору тривав не довго, адже всі вірші Василя Стуса заслуговують на увагу. Але для того, щоб зупинитися на тому чи іншому вірші, мені його потрібно було пропустити крізь призму душі, пережити всі ті моменти, які колись пережив автор і лише так я змогла визначити, що вірш «Цей біль – як алкоголь агоній», дійсно, мій.

Загалом на конкурсі не відчувалося конкуренції, оскільки більшість дітей читали поезію для того, щоб отримати від неї насолоду, порадувати слухачів, а не лише здобути перемогу. Атмосфера на конкурсі читців поезій Василя Стуса завжди привітна, ні один учасник не йде додому з поганим настроєм!

Такі заходи, як цей, на мою думку дуже потрібні суспільству, адже вони дарують дітям море позитивних емоцій та допомагають стати більш впевненими в собі».

Вероніка Швед (школа №12): «Про конкурс я дізналася від своєї вчительки української мови. Участь вирішила взяти перш за все, для того, щоб захистити честь своєї школи. Але, звісно, ще й щоб довести самій собі й широкому загалу, що я маю талант до декламації. Хочеться зауважити, що сьогодні була не просто декламація віршів, а своєрідна акторська гра, яка потребує досвіду, бажання та любові до даної справи!

Учасники поводили себе дружелюбно та підтримували один одного без заздрощів. Ми розуміємо, якщо хтось не переміг сьогодні – він обов’язково переможе наступного разу.

Такі конкурси, дійсно, мають проходити частіше, адже вони не лише популяризують українську поезію, а й виховують талановиту молодь.»

На завершення хочеться вклонитися Василю Степановичу Стусу за його поезію, за ті святі поетичні рядки, які торкають слухачів до глибини душі, за те, що він пообіцяв нам: «Народе мій, до тебе я ще верну…» і дотримав слова!

(с) Тетяна Крисюк
Фото Тетяни Виговської