Підсумки 2014: відповідальність, жаль та солідарність...

Кожен у цій революції віддав те, що мав: народ - любов, влада - ненависть.

ВІЙНА

Два роки тому молодий польський історик Пьотр Зихович видав книгу під провокаційною назвою «Пакт Ріббентроп-Бек». Автор праці пропонував бавитись в альтернативну історію: що було б, якщо б міністр закордонних справ Польщі Юзеф Бек під час своїх зустрічей із керівництвом Німеччини (у квітні, а згодом і в літку 1939 р.) відкинув ідею боротьби польського народу за незалежність і домовився про протекторат та співпрацю у боротьбі проти Радянського Союзу?

Така позиція обурила багатьох польських істориків. Свою позицію вони аргументували тим, що національний дух, традиція та гідність – це не шматок золота, який можна десь закопати, а потім вийняти його і він буде таким же, як і раніше.

З Революції гідності ми перейшли у Війну гідності....

ВУЛИЦЯ

Ми подорослішали. Цей процес передбачає набуття відповідальність. Саме це у взаємозв"язку із почуттям жалю та солідарності змусили нас вийти на вулиці після побиття студентів і зробити Революцію гідності.

Почуття жалю. Це почуття продемонструвало наше ставлення до жорстокості, яка є основою всіх тоталітарних держав, яку так і не зумів нав"язати нам Янукович. Саме жаль, яка є однією з основ любові, визначила мирність всієї революції.

Кожен у цій революції віддав те, що мав: народ - любов, влада - ненависть.

Почуття солідарності. Солідарність це те, що виводить твій патріотизм з розмов на кухні до дій на вулиці. Невипадково профспілковий рух у Польщі 1980-х, який боровся з комуністичним режимом мав назву саме "Солідарність"

ВОЛОНТЕРИ

“Вбиті”, “поранені”, “мобілізовані”, “добровольці” - ці слова вже увійшли у наш повсякденний лексикон.

Як і слово “волонтер”. Хто знає де були б сьогодні російські війська, якщо б не ті, хто переносили через кордон каски та бронежилети, хто стояв у супермаркетах і збирав харчі для наших солдат, хто по-ночах плів маскувальну сітку для військових, хто жертвував своїми коштами, часом та здоров'ям.

У 2015 році нас чекають не менші випробування. Слово “незалежність” тепер звучить для нас зовсім по-іншому. Ми сприймаємо його так само, як звучало для січових стрільців, холодноярців, воїнів Української повстанської армії.

Чи вистоїмо ми — залежить від кожного із нас.

Пам'ятаймо про тих, хто в окопах зустрічатиме Новий рік та Різдво і хай їхня мужність нас надихає!