Кримчани: напівукраїнці.

2 декабря 2014, 07:39
экономист
0
52

Нас продовжують роз’єднувати. Цього разу - ще й на материкових українців і кримчан, надаючи останнім інший юридичний статус - нерезидентів. Та не всі відмовляються від реєстрації в українському Криму.

Наш народ продовжують роз’єднувати. Старий перевірений метод «розділяй і володарюй?» Нас поділяли на україномовних і російськомовних, «майданутих» і «антимайдан», тепер – на «укропов» і «ватніков». Місцевих і біженців. До цього безкінечного списку додалися ще дві протилежності: кримчани і «материкові» українці.

За Конституцією України всі громадяни мають однакові права. Правда, при цьому несуть і однакові обовязки – наприклад, із захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Дехто з громадян не впорався із цією задачею, і їхня рідна домівка наразі перебуває вже на анексованій території. Та було б щонайменше нечесно перекладати всю повноту відповідальності за це на окремих кримчан, адже Україна як держава  цілому теж не сильно протидіяла. Ті, хто лишився жити й працювати на території Криму, більш причетні до тих подій – або дійсно бажали прокинутись в іншій, неукраїнській, державі, або не мали сил на спротив і змирилися. Тікали ж з півострова, полишивши рідний дім, друзів, родичів, роботу, та й просто – своє життя, здебільшого ті, хто був із таким розвитком подій не згоден. Дехто був вимушений повернутись до Криму нещодавно – до родичів, що там лишились і потребують догляду, чи до заробленого роками майна. Через невеселі перспективи навесні на материкову Україну змушені були переселитися і активісти Майдану, та й просто ті люди, що не приховували своєї громадянської позиції.

Та віднедавна Національний банк України своєю Постановою №699 від 3 листопада визнав громадян України, що мають реєстрацію на території Автономної Республіки Крим, нерезидентами. Дивний статус: наче і громадяни, але нібито чужі, як іноземці, що приїхали сюди на заробітки. По факту цей статус не лише дискримінує громадян у їхніх правах, що нібито для всіх мають бути рівними й однаковими, але й дарує своєму власнику цілий букет нових обставин і нюансів, зокрема, у володінні й розпорядженні власними банківськими рахунками. Клієнти банків, що мають кримську прописку, повинні переоформити свої рахунки відповідно до нового статусу – нерезидента. Головна відмінність між режимами використання цих рахунків полягає в тому, що нерезидент має документально підтверджувати джерела походження коштів, які він вносить на свої рахунки. Нерезидент не може поповнювати свої рахунки через засоби самообслуговування – термінали і банкомати. Труднощі виникають також при погашенні кредитів: ану спробуй документально підтвердити походження відкладених роки тому «на чорний день» заощаджень, чи коштів, давно знятих з банківських рахунків, коли про збереження квитанцій ніхто не турбувався, чи позичку від близьких людей або подарунок на весілля чи ювілей.   

Однак все пізнається в порівнянні: проблеми простих кримчан втрачають барви поряд з долею юридичних осіб, що мають тепер, аби продовжити жити і працювати, відкривати на території материкової України представництва – так, як це роблять усі міжнародні компанії. Тобто, для того, щоб поновити свою діяльність, суб’єкти господарювання мають для початку юридично оформити себе як російські компанії, що мають таку собі іноземну – українську – філію. Уявіть собі, як весело це виглядає на практиці, в Криму, де кожен правочин суперечить всім відомим і діючим нормам міжнародного права.  

В цей же час вже відкриті і діючі рахунки кримчан блокуються. Без перехідного періоду і часу на оформлення документів. 

Цією Постановою НБУ фактично відмовився від своїх громадян, що з різних причин не відмовились від своєї приналежності до українського Криму.

Адже кримчани, як і мешканці усіх інших адміністративно-територіальних одиниць, і рік, і два, і двадцять три роки тому були громадянами України і від громадянства не відмовлялись. Вони не ставали іноземцями, не ініціювали отримання громадянства інших держав, не тікали за межі України. Мешканці Криму, які мають реєстрацію на території АРК, отримали цей штамп в паспорті – між іншим, в синьому паспорті з написом «Україна», а не якомусь іншому документі, - від нашої ж держави, в українському паспортному столі. Вони не переоформлювали його в державних органах іншої країни і об’єктивно не могли завадити тому, що паспортний стіл, що реєстрував колись їх місце проживання згідно українських законів, зараз функціонує від імені іншої держави під прапором інших кольорів.

Наче ми ще рік тому не були єдиною державою, єдиним народом, наче не плекаємо надію коли-небудь повернути незаконно відібране назад і завітати знов до свого, українського, Криму, обійняти друзів, вдихнути свіжого гірського повітря, скупатись в такому знайомому морі, прогулятись знайомими місцями, за якими вже так скучили. Ми єдиний народ, як банально це не звучить. І кримчани – українці. Цього не змінить жодна постанова Нацбанку.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.