ЯРОСЛАВ ФЕДОРЧУК: «БЕЗ ВІРИ МИ - НІЩО»

Притиковська Вероніка, Інститут журналістики, РЗГ, 1 курс

3 жовтня 2014 року в Інституті Журналістики КНУ ім.Тараса Шевченка відбулася зустріч студентів з відомим українським політичним діячем, депутатом Верховної Ради, одним із засновників та лідерів ВО «Батьківщина» Ярославом Петровичем Федорчуком.

Ця подія, що відбулась у часи, коли у молоді  є безліч запитань і майже жодних відповідей, справила на майбутніх журналістів помітний вплив і, мабуть, надовго залишиться в їхній пам’яті.

Воля України – або смерть!

Захід розпочався з перегляду документального фільму «Вони боролись до загину», одним з творців якого є сам Ярослав Федорчук. Стрічка переносить нас у буремні часи української революції 1917-1920 рр. На кадрах бачимо Володимира Винниченка, Симона Петлюру, гетьмана Павла Скоропадського та інших відомих громадсько-політичних діячів, котрі закладали у свій час основи української державності. Бачимо ми і Холодний Яр, а разом з тим і палку, неустанну боротьбу звичайних українців. Бачимо їх віру у відродження України, в ідею її незалежності, у силу її народу та безсмертя її нації.

Саме у фільмі вперше бачимо прапор, на якому написано: «Воля України – або смерть!».  Згодом це гасло неодноразово повторює Ярослав Петрович. «Ось де відображено бажання народу жити у вільній, незалежній Україні», - підкреслює він. І дійсно, мабуть, ніщо так не говорить про відданість та вірність Батьківщині, як готовність «душу й тіло положити» заради неї та її народу.

Збережімо націю

Звичайно, неможливо не провести паралель між подіями у фільмі та реаліями сьогодення. Історії часто повторюються, так склалося і у наш час. Проте фінал нашої історії може бути іншим.

Ярослав Петрович Федорчук закликає сучасну молодь задуматися: «За останній рік нація оновилась, і наше завдання – зберегти нову українську націю». Сьогодні спостерігаємо в людях пробудження патріотизму, громадянської свідомості. Перед нами постають все нові й нові герої, котрі заради цілісності України не шкодують й власного життя. І, напевно, кожен українець тепер відчуває свою приналежність до великого і нескоримого народу,  плекає у своєму серці любов до Батьківщини. Якби кожен зберіг у собі ці почуття, проніс їх крізь вогонь і воду, крізь усі негаразди і труднощі, крізь війну… Мабуть тоді постала б перед нами вже зовсім нова нація. Нація, яка збудувала б країну, якою б пишався кожен її житель, у якій хотілося б прожити усе життя.

Сила народу

Ярослав Петрович зазначає, що найголовніше зараз – єдність. Лише разом, об’єднавши зусилля, ми можемо створити країну вільну і ні від кого не залежну.

Щиро вірить народний депутат і в українську демократію: «Контроль буде здійснювати народ». Проте вже й зараз Ярослав Петрович відводить народові велику роль: «Доки будуть продажні виборці – доти будуть продажні політики».

Однак те, без чого неможливо жити, на думку Ярослава Петровича Федорчука, – віра. Вірити треба у краще майбутнє, у силу і нездоланність нашої України та її народу. Щиро звертається політик до майбутніх журналістів: «Молодь не може втрачати віри», - додаючи при цьому твердо і категорично: «Без віри ми – ніщо!»…

Ось такою особистістю постав перед студентами Інституту Журналістики Ярослав Петрович Федорчук: мудрою, відвертою, щирою, з багатим життєвим досвідом і вірою в майбутнє України, у її наступні покоління, у її благополуччя.

На безліч запитань знайшлася відповідь, ще безліч залишилися відкритими. Проте дещо дуже важливе ми винесли з цієї зустрічі: майбутнє України залежить саме від нас.