Український молодіжний національний рух в Галичині

12 октября 2014, 01:02
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики
1
366

"Колись маленька Галичина врятує Велику Україну" (П. Куліш)

У наш час національна самосвідомість є однією з найяскравіших ознак будь-якого народу. Тому нині складно уявити, що до ХVIII ст. класово-становий поділ суспільства був настільки всепроникним, що люди відчували більше спільності з представниками певного стану з інших країн, аніж з громадянами власної держави. Виникнення й поступове поширення на території України ідеї національної свідомості, що базується на етнічній тотожності, стало можливим завдяки зусиллям молодої інтелігенції, натхненної ідеями німецького філософа Йогана Гердера. Саме Гердер першим наголосив на тому, що людська цивілізація існує не в загальних та універсальних, а в конкретних національних проявах, неповторність яких полягає у своєрідності національної спільності.

Виявляючи складові національної ідентичності, українська інтелігенція зосередила увагу на таких неповторних рисах своєї етнічної спільності, як історія, фольклор, мова та література. З початку ХІХ ст. і донині одним з основних осередків поширення української  національної ідеї є Галичина.

Перші ознаки зацікавлення культурними аспектами національної проблеми з’явилися у старовинному місті Перемишлі – центрі греко-католицької єпархії з численними книгозбірнями та семінарією.

Найвидатнішим серед представників перемишльської групи був Іван Могильницький – церковний ієрарх, що у 1816 р. за підтримки єпископа Михайла Левицького організував «Клерикальне товариство», що ставило за мету готувати й поширювати серед селян релігійні тексти українською мовою. І хоч зусилля товариства дали скромні плоди, а саме воно незабаром розпалося, його поява була першою спробою української інтелігенції зорганізуватися та привернути увагу до мовного питання.

У 1830-х роках центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості, переміщується до Львова.

Юний місцевий семінарист Маркіян Шашкевич разом із двома близькими товаришами – Іваном Вагилевичем та  Яковом Головацьким – утворив гурток, згодом названий «Руською трійцею». У 1832 р. вони організували групу студентів, котра поставила перед собою мету піднести український діалект, звільнений від церковнослов'янських та чужомовних домішок, до рівня літературної мови. Лише так, на їхню думку, можна було відкрити селянству доступ до знань, які допомогли б полегшити його долю й дати змогу українцям виразити свою віками гноблену індивідуальність.

Для греко-католицьких ієрархів сама ідея – писати простою, незміненою мовою селянства й спрощеною абеткою-кирилицею – здавалася чимось нечуваним. Вони прямо дали зрозуміти Шашкевичу та його товаришам, що в своїй справі їм не варто розраховувати на допомогу церкви. Але підтримка, однак, прийшла з Російської України, де «Руська трійця» встановила контакти з такими українофілами, як Ізмаїл Срезневський, Михайло Максимович та Йосип Бодянський. А з Заходу їх надихав приклад наростаючого чеського національного руху. За допомогою чеського інтелігента Карела Запа, що служив у галицькій адміністрації, «Трійця», й насамперед Головацький, вступила в активне листування з палкими зарубіжними слов'янофілами, зокрема словаками Яном Коларом і Павлом Шафариком, словенцем Бартоломеєм Копітаром та чехом Карелом Гавлічеком.

Для здійснення своїх задумів «Руська трійця» вирішила опублікувати альманах «Русалка Дністровая», що містив би народні пісні, вірші, історичні статті на місцевому діалекті. Коли про вихід альманаху стало відомо греко-католицьким ієрархам, вони засудили його як «негідний, непристойний і, можливо, підривний». Водночас начальник німецької поліції Львова зазначав: «Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом [поляками], а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ». Місцевий цензор і греко-католицький священик Венедикт Левицький заборонили публікацію альманаху у Львові, тому в 1837 р. Шашкевич із товаришами був змушений видавати його у далекому Будапешті. З 900 привезених до Львова примірників майже всі конфіскувала поліція. Лише невелика частина потрапила до рук скептичної публіки. Розчарований такою реакцією й переслідуваний церковною владою, помирає в молодому віці Маркіян Шашкевич; Вагилевич згодом переходить до польського табору; й лише Головацький послідовно і невідступно продовжує працювати над здійсненням цілей «Руської трійці».

Хоч видання «Русалки Дністрової» з самого початку зазнало краху, воно стало важливим прецедентом, який показував, що мова українського селянства може вживатися як літературна. Під впливом «Русалки Дністрової» повільний, але невідворотний процес переорієнтації на українські народні маси почне нове покоління західноукраїнської інтелігенції.

Саме діяльність вищезгаданих товариств стала тим паростком національної самосвідомості, що зробив можливим створення української політичної організації «Головна руська рада» у травні 1848 р., в часи європейських революцій. Ця організація виступала за перетворення Східної Галичини в окрему провінцію, тобто за її територіальну автономію, створення української національної гвардії, поширення української мови, дозвіл українцям обіймати державні посади, зрівняння українського духовенства з католицьким. Почала видаватися перша газета українською мовою – «Зоря Галицька», символом українського народу було проголошено галицький герб – золотого лева на блакитному тлі і жовто-блакитний прапор. Проте і цей свідомий порив українства було згодом придушено.

Отже, поширення ідей національного відродження було процесом тяжким, виснажливим і повільним. Однак попри це зростання національної свідомості галичан ставало дедалі відчутнішим, і в ХІХ ст. ознаменувало початок розгортання процесу національної інтеграції. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: Галичина,Історія України,Руська трійця
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.