Зігрівайте одне одного!

27 июля 2014, 13:18
экономист
1
78

За вікном літня спека, але ми вже відчуваємо холодний подих зими, і ні в кого не лишається сумнівів, що за кілька місяців нам доведеться мерзнути...

За вікном літня спека, але ми вже відчуваємо холодний подих зими. Ні в кого не лишається сумнівів, що за кілька місяців нам доведеться мерзнути. Першими ластівками, що підтвердили ці здогадки, стало відключення гарячого водопостачання майже третини столичних будинків. «Київенерго» пояснив це просто – економією коштів перед опалювальним сезоном, коли споживання газу і витрати на нього зростуть в рази.

Наче логічне пояснення, але сприймати його на віру не варто. Справа в тому, що при спалюванні вугілля для виробництва електроенергії ТЕЦ однаково виробляє тепло для нагрівання води, тож за ціле літо ми таким чином зможемо зекономити хіба що на 3 дні тепла у січні. Причина явно не в цьому.

А причина потенційного «льодовикового періоду», що невідворотно наближається в наші оселі, в тому, що «Нафтогаз» так і не зміг домовитись із «Газпромом» про ціну і умови поставки газу. І не треба заспокоювати реверсними поставками «блакитного палива» з Європи: по-перше, Європа як завжди дбає насамперед про свої інтереси і теж готується до зими, заповнюючи власні газосховища, не сильно поспішаючи ділитись з нами, а по-друге, навіть дуже щедрий реверс не задовільнить потреби України в енергоносіях. З рекордно низького показника спожитого газу в минулому році – 50,4 млрд кубометри, реверсний газ (а по-суті – той самий російський, тільки після європейського круїзу) може забезпечити в кращому випадку 18 млрд кубометрів. Власні родовища вичерпані і дають від сили 22 млрд кубометри, перспективи розробки нових – розтанули разом з «Чорноморнафтогазом», який нова влада подарувала Росії як приємний бонус до анексованого Криму. Де взяти решту? Зекономити 10 мільярдів кубометрів? Вибачте, але це не економія, це – недоспоживання. Точніше – ресурсний голод.

Чи ми дізнались про цю проблему лише вчора? Так наче ні: скільки розмов роками точилося навколо необхідності впровадження енергозбегіраючих технологій, альтернативних видів енергоресурсів, як для населення, так і в промисловій сфері і в масштабі житлово-комунального господарства країни. І якщо з будівництвом «розумних екобудинків» начебто все зрозуміло – в кращому випадку люди замінили вдома «лампочки Ілліча» на енергозберігаючі, встановили металопластикові вікна і купили в найближчому епіцентрі ліхтарика на сонячній батарейці на дачу, - то які кроки для вирішення цих задач були зроблені в масштабах країни?

Слід визнати, що вітчизняні підприємства в питаннях ощадливості мало чим відрізняються від скупого господаря, що зі скрипом купує енергозбегіраючу лампочку, а про сонячні акумулятори й чути не хоче. Застаріла матеріально-технічна база промислових підприємств, що не оновлювалась ще з часів радянського союзу, і відповідні технології виробництва, не знайомі з поняттям ощадливого ставлення до ресурсів. За такої сумної картини збільшити енергоефективність промисловості і підприємств теплокомуненерго можуть лише радикальні заходи: модернізація котелен, перевод їх на альтернативні види палива – вугілля, біопаливо, сонячну енергію; заміна зношених труб теплотрас, оптимізація роботи теплових мереж... І така програма минулого року була не тільки розроблена фінансово-економічним блоком тогочасного уряду на чолі з Сергієм Арбузовим, але й давала перші результати.  

Очікувана економія від таких заходів – близько 4 мільярдів кубометрів газу. Уряд стимулював модернізацію промислових виробництв до впровадження енергозберігаючих технологій, що дозволило б скоротити газову залежність ще на кілька мільйонів кубометрів на рік. Крім того, в кінці минулого року Україна змогла досягнути домовленостей із Росією щодо значної знижки на блакитне паливо, за рахунок вивільнених коштів від якої могла в продовжувати реалізацію програм енегроефективності. Зокрема, була запланована тестова програма Агенції США із міжнародного розвитку, що передбачала впровадження енергозберігаючих технологій в житлово-комунальному господарстві 15 українських міст з населенням від 100 тисяч до мільйона, і кошти нібито вже були знайдені... Не було політичної кризи й війни, інвестиційний клімат був відносно сприятливим.

 Очевидно, що за два місяці, що лишились до початку опалювального сезону, неможливо не те що модернізувати виробництво, вже майже не лишається часу навіть на досягнення домовленостей між «Нафтогазом» і «Газпромом».

А альтернатива? Ось її новий уряд запропонувати забув. Тобто вже запущені програми згорнули, про нові думати не на часі, тож порадили захопитися моржуванням і сподіватися на диво. Ах да, в його очікуванні – платити за газ більше. Між іншим, «диво» і справді сталося: об’єми споживання енергоносіїв знизились за рахунок падіння економіки в цілому, а в промисловій сфері обсяги виробництва знизились ще більше, оскільки промисловість зосереджена на Донбасі, а зараз там війна… В червні цього року в Донецькій області виробництво скоротилось на 13,7%, а в Луганській – аж на 20,4%, «завдяки» цьому споживання електрики в цілому по країні знизилось на 3,7%, а газу – на 14,8%. Нема виробництва – нема проблем! Тільки чим тоді за газ-то платити, як і зарплат нема, і соціально незахищеного працездатного населення побільшало?.. А в догоду МВФ новий уряд цього року різко збільшив тарифи на житлово-комунальні послуги і ціну на газ для підприємств.

Згадується соціальна реклама, герої якої намагалися зігрітися неймовірними способами:  хто за допомогою кота, хто - гріючі феном лисину... Гадаю, девізом цієї зими стане «Хочеш зігрітись? Зроби це сам!», то ж ми і не такого навигадуємо...   

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.