Дніпропетровська міліція не бажає виконувати правоохоронні функції

2 мая 2014, 12:27
журналіст
0
66

За що мєнти отримують зарплату?


Вчора п'яна галаслива компанія засіла за столиком у спільному для багатоповерхівки й прилеглих хрущівок дворі по вулиці Героїв Сталінграда, 138 десь близько одинадцятої вечора. Сиділо чоловік 5-6 - гучно розмовляли, матюкалися, реготали, з'ясовували стосунки на фоні передзвону вже розпитих пляшок і відкриття нових. Одні йшли, інші приходили. В 50-ти метрах працює точка з цілодобового продажу різного питва.

Вперше подзвонив у міліцію опівночі - у міське відділення № 2 (колишнє сьоме), що на Героїв Сталінграда, 105. Це у 5-ти хвилинах неквапливої їзди від місця пригоди. Черговий заспаним голосом відповів, що зараз приїдуть. Минуло хвилин сорок. Обіцяного екіпажу не було. Передзвонив вдруге. Почув, що ні машини, ні наряду зараз немає і невідомо, коли вони з'являться. З розмови стало зрозуміло, що в чергового немає бажання займатися цим випадком. Паралельно почув нарікання на службу і навіть пропозицію самому прийти і почергувати.

Тоді вирішив зателефонувати на мобілку до начальника відділення Віталія Мефодієнка. Колись, все через той же столик, він сам дав свій номер, тільки не думав, що я скористаюсь ним вночі. Сказав мені, що зараз з'ясує ситуацію. За 10 хвилин я знову передзвонив. Мефодієнко повідомив, що в них одна машина на весь район і зараз направити її немає можливості. Та попри це за 5 хвилин вона приїхала. Значить була. Інакше так швидко не з'явилася б. Те, що вона десь на виклику - стандартна відмазка. З джипу вийшли співробітники, підійшли до столика, покрутилися... розвернулися і поїхали. Компанія лишилася.

Передзвонив Мефодієнку. Запитав, в чому суть візиту наряду, якщо все лишилося як і було: той же самий склад, така ж гучність, ті ж матюкливі теревені і регіт. Начальник роздратувався. Тільки не на правоохоронців, а на мене. Сказав, що він не відповідає за чергових і наряди, це не його сфера компетенції, ані вони йому не підзвітні, ані він їм не указ. І взагалі я даремно турбую його вночі. Тобто, в розумінні правоохоронця порушувати сон і спокій інших громадян на підзвітній йому території - цілком нормально, а от його самого - ні. У відповідь я гримнув на нього, нагадавши, що він вважається правоохоронцем, керує відділенням, отримує за це гроші, а тому має відпрацьовувати зарплату. Той кинув слухавку.

Тоді о першій ночі я подзвонив на 102. Розповів про все, що сталося: про компанію за столиком, про небажання чергового міськвідділу № 2 направляти екіпаж, про дзвоник міліцейському начальнику, про незрозумілий своїм смислом приїзд машини. Сказали, що зараз вишлють наряд. Я передзвонював ще три рази. До четвертої ранку. Ніхто так і не приїхав. На світанні компанія розійшлася сама.

Це був лише один з випадків. Епопея зі столиком триває років вісім. Куди не звертайся - результат один: суцільні відписки і повний нуль в підсумку.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.