Ювілей Андріївської церкви та помилка російської Вікіпедії

16 июня 2013, 09:31
історик, кандидат історичних наук
0
1189

Але не обов’язково чекати ювілею, щоб відвідати собор, вийти на оглядовий майданчик, згадати слова апостола Андрія, що тут возсіяє Благодать Божа, і радісно зрозуміти, що ці слова справдилися.


Мені дуже часто дзвонять журналісти, а часом й чиновники із запитанням, мовляв, вичитали в Інтернеті, що наступного року гряде ювілей - 260 років, як було зведено Андріївську церкву. Я щоразу дивуюся такій неточності, бо сама як керівник заповідника Софії, куди входить Андріївська церква, хоч і маю дату завершення основного циклу будівництва памятки - 1754 рік, але, по секрету кажу, планую це святкування на 2017рік. До слова, цьому храму  як науковець я віддала п’ять років свого життя й тому для мене святкування цього ювілею щось особисте. Але бажаючи знати, звідки такі помилкові дані про ювілей, я, зрештою, попросила знайти посилання на цю дату. І мені надіслали кілька адрес сайтів, у тому числі й російської Вікіпедії із датою заснування собору 1754 року. Знаю, наскільки авторитетними для наших користувачів є електронні джерела інформації, але я би все-таки просила зважати на більш академічні джерела. А сама хотіла би трохи розповісти про цю чудову пам’ятку та про справжні обставини її народження, з яким багато турсайтів та журналістів помилилося на тринадцять років.

Ювілей церкви або собору визначається з дня її освячення. Андріївська церква була освячена у 1767 році, тож вже від цього дня починаються Богослужіння в храмі. І вважається, що саме ця дата є відправною для святкування ювілейних дат. На підтвердження цього можу сказати: 100 років Андріївській церкві святкувалося дуже широко у 1867 році. Тоді проводилися дуже великі роботи з укріплення пагорбу, з ремонту самої споруди. Гроші на ці величезні роботи зібрав Андрій Муравйов,  хочемо  чи не хочемо це визнавати, але історія Андріївської Церкви це історія імперського храмового будівництва та турботи про храми імператорської родини.  Муравйов - прочанин, історик православної церкви писав відозви, листи до царського уряду, щоб знайшлися кошти на ремонт храму. До слова, коли я думаю про потреби храму, я маю й такий аргумент для розпорядників державних коштів: ця велика пам’ятка повинна утримуватися не гірше ніж за часів царської Росії.  Були виділені кошти з царської казни, з міського бюджету, губернатор Києва відгукнувся. Хроніки того часу містять опис того, як святкувався ювілей храму, які подарунки -коштовні ікони, дорогоцінне Євангеліє, церковне начиння, священицький одяг -отримала Андріївська церква.

Що стосується помилкових дат 1853 чи 1854 років, то, підкреслю, на той момент основний цикл будівництва був завершений, але ще велися опоряджувальні роботи аж до 1762 року. Після 1762 року керівники будівельних робіт ще з’ясовують, в якій колір фарбувати стіни, ще 1763 році облаштовуються приміщення в стилобаті. Ще в 1765 до Києва з Петербургу надходить начиння та плащаниці. Завершуються роботи 1767. Цього ж  1767 року вона була освячена.

2017 року будемо відзначати 250 років освячення.  Тож до ювілею ще є трохи часу. Але за ці три роки ми маємо багато роботи. Я сподіваюся, що пам’ятка увійде до списоку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що ми завершимо ремонтно-реставраційні роботи, у тому числі з укріплення пагорбу. Роботи з благоустрою пагорбу не завершені. Треба завершення дернування. Провести реставраційні та консерваційні роботи в інтер’єрі те екстер’єрі, очистку від кіптяви свічок позолоту, різьблення, ліплення та живопис. Розумієте, в Андріївську церкву заходять туристи і купують свічки. Для людей це – ритуал, але кіптява в’їдається в іконопис, якому 250 років. Чистити це, не зачепивши авторського шару  живопису, майже неможливо.

(Ну хоч розстріляйте мене, не можна використовувати свічок в такій пам’ятці. В Кирилівській церкві не використовують свічок, бо шанують настінний живопис,  і це не заважає життю парафії).

Але, продовжуючи тему: сподіваємося, що ми видамо каталог. Бо в цьому храмі все ліплення, різьблення та живопис збереглося у первісному вигляді.

Але не обов’язково чекати ювілею, щоб відвідати собор, вийти на оглядовий майданчик, згадати слова апостола Андрія, що тут возсіяє Благодать Божа, і радісно зрозуміти, що ці слова справдилися.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.