Хай земля буде тобі пухом, Оксанко!

Увесь бруд, який ллється на покійну Оксану - це технологія захисту вбивць, щоб її не було шкода.

Сьогодні виповнюється один рік з дня трагічної смерті Оксани Макар. Історія про цинічну наругу над 18-річною дівчинкою та спроба звірського вбивства облетіла увесь світ за лічені дні. Резонанс справи набув наднаціонального характеру та став свідченням хворобливості українського суспільства з однієї сторони та готовності відстоювати справедливість на вулиці - з іншої.

Важко сьогодні згадувати усі подробиці справи: 6 місяців відкритого процесу, деталі злочину, зухвала поведінка вбивць-ґвалтівників. Але подібні речі варті того аби про них пам’ятати вічно.

Разом з тим винуватці навіть через рік після смерті Оксани так і не отримали остаточного вироку суду, який на наше переконання є м’яким – усі учасники злочини повинні були отримати довічне ув’язнення, а не лише один з трьох. Подана захистом обвинувачених апеляція до цього часу не розглянута. Дата розгляду невідома. Ґвалтівники знаходяться у СІЗО, де умови утримання набагато прийнятніші ніж у тюрмі.

Прикро, що річниця смерті Оксани Макар так і не увінчалася торжеством правосуддя над тими, хто позбавив її життя у такий жорстокий спосіб. Навіть по такій кримінальній справі гроші, гроші, гроші…

Питання про те, чому так відбувається і кому це потрібно набуває риторичних ознак. У випадку затягування розгляду апеляції ставатиме більш очевидним намагання захисту пом’якшити вирок. Безумовно ми будемо тримати на контролі цю справу і домагатимемося довічного ув’язнення для цих катів.

Я обіцяю, що докладу усіх зусиль, аби ця справа була доведена до кінця.

Увесь бруд, який ллється на покійну Оксану - це технологія захисту вбивць, щоб її не було шкода. Це технологія переключення уваги від злочину і злочинців. Це означає можливість ухилення від справедливого покарання. Вбивство було…

Хай земля буде тобі пухом, Оксанко!