Сергій Власенко намагається «перевести стрілки» на іншу тему. Чому?

8 декабря 2012, 11:22
политический аналитик
0
1663

Не маю жодної мети, як пише Власенко, «спробувати за допомогою фальшивок скомпроментувати людину, яка працює фаховіше та ефективніше ніж весь ваш МЗС, разом із кожарами та манафортами на додачу».

Сергій Власенко, прилетівши позавчора із Харкова о19-00, як він сам тут повідомив http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/vlasenkosergiy/a86311, знову присвятив цей блог у «Кореспонденті» моїй скромній особі. Процитував мене мовою оригіналу мого блогу, а це була російська мова.

Невдоволення Сергія Власенка викликали, власне кажучи, три речі. По-перше тим, що я сказав, що мені нічого не відомо про так звану «групу Портнова», тим більше про неї «як замовника чи не-замовника всієї комбінації». На додаток Власенко виклав посилання в інтернеті, де зустрічається вираз «група Портнова».

По-друге, Сергій Власенко пояснив, в чому він особисто бачить мету цієї «комбінації»: «спробувати за допомогою фальшивок скомпроментувати людину, яка працює фаховіше та ефективніше ніж весь ваш МЗС, разом із кожарами та манафортами на додачу».

По-третє, згадав нетривалий досвід свого спілкування із німецьким паном на ім’я Райко Опітц.

Що можна сказати із цього приводу?

Я очікував, що, повернувшись позавчора із Харкова о 19.00, Сергій Власенко, який, з моєї точки зору, навряд чи проводив там час у цехах заводу «Турбоатом» чи оглядаючи будівлю Держпрому, розкаже щось про останні інструкції для «об’єднаної опозиції» від своєї підзахисної. Натомість він знайшов час для моєї скромної персони.

Його міркування – про «групу Портнова», про начебто мету атак на Григорія Немирю, та й Рейко Опіца очевидно направлені на те, щоб змінити тему дискусії, підмінити тему мого дослідження, а саме достовірності матеріалів на сайті http://nemyrialeaks.com. Прийом старий, класичний, шаблонний. Щоб він не вдався Сергієві Власенку, є лише один варіант протидії: не давати йому цього зробити, не піддаватися на підміну теми дослідження.

Тому я відреагую на його закиди лише у цьому блозі. В порядку виключення.

Щодо мови блогу. Дванадцять років роботи на телеканалі «1+1» я працював, як цього вимагала ліцензія на право мовлення каналу, виключно українською мовою. Водночас вважав і вважаю нашу країну, Україну, двомовною країною. Пишу блоги російською мовою, щоб не втратити навики спілкування цією мовою, зберегти живу розмовну російську мову.

Щодо Райко Опітца. Не маю честі знати цього пана, а тому не маю жодного враження про нього, ані позитивного, ані негативного.

Про так «звану групу Портнова».

Інтернет-посилання не можуть бути, і не є жодним аргументом. Журналістам, як і політикам, властиво об’єднувати політиків у певні групи, формувати їх на свій розсуд, а потім клеїти ярлики і «мочити» їх.

Що є альтернативою такій роботі? Тільки фахова аналітика.

Можу про це говорити як автор книги «Дніпропетровська сім’я». Її можна знайти за адресою

 

http://www.allbookstores.com/book/9789667078034/Dnipropetrovska_Sim%C2%B4ia_%5Bdovidnyk,_54_Biohrafii%5D.html

 

У цій книзі я проаналізував перетини біографій 170-ти, якщо я не помиляюся в менший бік, вихідців із Дніпропетровського обкому Компартії України протягом другої половини ХХ століття. Шукав відповіді на питання, хто кого призначав, «тягнув», переводив до Києва і до Москви. Завдяки цій роботі я став відомим серед політичних дослідників у різних країнах світу. Сама робота над книгою зайняла вісім місяців. Швидко її зробити не можна. Це обов’язково позначиться на якості.

Із тих часів я виніс дуже скептичне ставлення до узагальнень, які роблять журналісти. Згодом мені доводилось читати розсекречені прогнозні звіти аналітиків ЦРУ про наступників Леоніда Брєжнєва та Юрія Андропова. І я переконався, що аналітична робота у всьому світі однакова: вивчення емпіричного матеріалу, аналіз причинно-наслідкових зв’язків, індекс перехресних посилань і інші тонкощі професійної аналітичної роботи, яка по суті своїй є рутинною, нудною.

У випадку встановлення «реальної групи Портнова», я особисто таку роботу не проводив. Не була вона проведена і без мене. Тому я не можу сказати нічого про її наявність. Доступно розумінню Сергія Власенка? Втім, якщо він хоче твердити, причому публічно, про якусь групу Портнова, Піховшека, Власенка, Іванова чи Сидорова, то я не збираюся йому у цьому заважати.

І, нарешті, про Григорія Немирю.

Я знаю Григорія Михайловича великою мірою лише візуально. Не мав честі бачити його в реальній роботі.

Не маю жодної мети, як пише Сергій Власенко, «спробувати за допомогою фальшивок скомпроментувати людину, яка працює фаховіше та ефективніше ніж весь ваш МЗС, разом із кожарами та манафортами на додачу».

Ні, моя мета інша. Я хочу розібратися із матеріалами на сайті http://nemyrialeaks.com. на предмет їхньої достовірності.

Щодо фаховості та ефективності Григорія Михайловича. Мабуть, із цього приводу, доцільно було б вислухати думки не юриста Сергія Власенка, не журналіста Вячеслава Піховшека, а професійних дипломатів.

Я як людина, що не працювала із Немирею, можу судити про його фаховість чи ефективність, як і нефаховість і неефективність виключно із заяв його колег по роботі та за наявністю чи відсутністю його конкретних дій.

Я знайшов таку позицію Володимира Огризка, при Тимошенко міністрі закордонних справ. Він 6 березня 2009-го в інтерв'ю "Главреду" дав пану Немирі нищівну характеристику: «деякі вважають, що зовнішньою політикою може займатися людина, що не має елементарних знань, не знає самих простих правил, яким вчать ще на третьому курсі Інституту міжнародних відносин. Звичайно, можна вибрати і такий варіант. Але до чого ми тоді прийдемо?».

Розумію, у пана Огризка могли бути відносини конкуренції з паном Немирею. Але оцінка про «людину, що не має елементарних знань, не знає самих простих правил, яким вчать ще на третьому курсі Інституту міжнародних відносин» - надто різка і стосовно конкурента, чи не так?

Ми із паном Власенком по-різному розуміємо слова «фаховість» та «ефективність». Якщо під цими словами розуміти створення зовнішньополітичних проблем Віктору Януковичу, то це одне. Якщо роботу на Україну, нехай через призму інтересів патрона пана Немирі, Юлії Тимошенко, - інше.

Щоб не бути голослівним, ось мої аргументи.

3 вересня 2009-го пан Немиря заявив, що в жовтні-листопаді 2009 року Єврокомісія і ще дві європейські структури виділять 1,5-2 млрд. дол для модернізації української ГТС. Все це чудово. Де гроші? Це фахово, це професійно?

23 червня 2011-го сайт «WikiLeaks» публікує депеші посольства США в Києві, датовані груднем 2009-го. Цитата: «команда Тимошенко вдавалася до брехні, залякування і маніпулювання громадською думкою як в Україні, так і за кордоном". При цьому є посилання на представника МВФ в Україні Макса Альєра, який сказав: «заступник глави уряду Григорій Немиря передав власну інтерпретацію вашингтонських переговорів українським і міжнародним ЗМІ». Американці, згідно з матеріалами «WikiLeaks», назвали дії Немирі «тактикою залякування, покликану натиснути на Європейський Союз, Росію і США». Така розшифровка посольством США поведінки Немирі – це доказ фаховості, чи професіоналізму, про які каже Власенко?

Можливо, Немиря працював «працює фаховіше та ефективніше» у відстоюванні інтересів Тимошенко як політика?

Чи зміг пан Немиря переконати Тимошенко визнати перемогу Януковича на президентських виборах? Зміцнити цим її репутацію нібито демократа на Заході? Ні.

Чи зміг він переконати Захід протидіяти Віктору Януковичу, не визнавати його перемогу, так як це робила Тимошенко? Ні, не зміг.

Чи зміг пан Немиря забезпечити у першій половині 2010 року підтримку Заходу для збереження Тимошенко на посаді прем'єра, щоб урівноважити владу Віктора Януковича? Ні.

Потім відбулися відомі зміни до Конституції і до регламенту парламенту. Чи вийшло у г-на Немирі використати ці події проти Януковича? Ні.

Чи зміг пан Немиря забезпечити пані Тимошенко хоч один візит до США - після президентських виборів? Ні.

Я не перерахував всі можливості, які міг використати пан Немиря для пані Тимошенко після виборів. Далеко не всі використовує він і зараз, і я не маю жодного наміру йому натякати про їхнє існування. Я лише говорю, що є міф про те, що пан Немиря працює фахово та ефективно.

Закінчити цей текст я хотів би тим, що іще раз підкреслити – не потрібно підміняти тему мого дослідження – достовірність матеріалів на сайті http://nemyrialeaks.com. Ця моя відповідь єдина, і якщо Сергій Власенко знову спробує мене втягти в підміну теми аналізу, я не реагуватиму.

Натомість, я чекаю розвитку подій навколо метеріалів на сайті http://nemyrialeaks.com.

Я хотів би, щоб Власенко, якщо він це в стані зробити, забезпечив публічні спростування інформацій на цьому сайті від Гнаука, Родрігеса, Еглінськи та інших журналістів, згаданих на http://nemyrialeaks.com. Це дозволить мені офіційно звернутися до правоохоронних органів ФРН, США та Великої Британії щодо процедури офіційного розслідування не реєстрації в якості закордонного агента (в деяких із цих країн), несплати податків (в деяких із цих країн), отримання хабарів. Я потребуватиму у цьому допомоги офіційних органів України, зокрема і за кордоном, і ці мої слова можна вважати першим кроком до спроб їх отримати.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.