Ніч мухляжу

29 октября 2012, 09:33
політолог
0
7519

Замість ночі вибору

У “диких країнах” Європи та Північної Америки, де, як нам розповідають у вітчизняних ЗМІ немає належної демократії,  результати виборів проголошуються дуже швидко.

Як правило, вже ввечері усі знають попередні розклади, встигають визначити (за екзот-полами) попередні розклади урядових конфігурацій, привітати переможців, проаналізувати політичні наслідки і т.д.

Вранці вся країна вже знає нову владу. Це правило, виключення з якого (приміром, той самий знаменитий перерахунок голосів у Флориді) лише підтверджують загальну закономірність. Пригадайте, яким це стало шоком для всієї Америки. Уявляю, що б там було, якби вони дізналися про українські "виправлені протоколи".

Власне, відчуття легітимності виборів значною мірою залежить і від швидкості оприлюднення їх результатів, оскільки будь-яка затримка створює масу питань про її причини. І це зрозуміло, адже чим довше ти мовчиш, тим більше тобі, очевидно, приховувати.

У нас щодо цього ніхто особливо не переймається. Рахують довго і нудно, беручи громадськість “змором”.

Та ще й доповнюють усе практикою, яку я би назвав “ніч мухляжу”.

Головна її ціль – настільки задурити усім голови та сплутати думки, аби через деякий час рядові громадяни махнули рукою на спостереження за цим цирком.

Першим актом цієї комедії є оприлюднення екзіт-полів. За їх підсумками численні експерти обговорюють розклади, хтось починає святкувати, хтось – заперечувати і т.д. Але найголовніше у екзіт-полах те, що вони на кілька годин стають основною темою політичної дискусії. На кілька тих самих годин, коли насправді і вирішується доля виборів. У той самий час, коли махінатори пишуть протоколи, громадськість гудить про екзот-поли.

Далі починають з’являтися перші результати голосування. Звісно, це спеціально відібрані кілька десятих протоколів зі спец-дільниць. Вони показують, що влада одержує феноменально високі результати. Ясна річ, що усі в цей момент звертають увагу на стовпчики із цифрами, а не на те, що оброблено лише 0,2% даних. Це все діє на громадськість як удар обухом сокири. І поки вона виходить із цього стану, триває робота по подальшому уточненню” протоколів.

Далі поволі починають надходити дані. Звісно, спершу із правильних регіонів та правильних округів. Дивимось статистику на сайті ЦВК. На 11 ранку по мажоритарним округам оброблено близько 42% протоколів.

Навіть за українськими мірками – це видатний результат повільності підрахунку.

Дивним чином, але далеко не всі дільниці у нас недисципліновані. Приміром, у Донецькій області у більшості округів показники підрахунку – досить високі, а в одному з округів Севастополя – 100%. Однак у більшості округів Києва – немає і 20% підрахунку. Не зрозуміло, чому із Севастополя вдалося доставити швидко та у повній мірі дані, а, приміром, із Києва – ні? Везуть протоколи на волах? Чи вирушили хресним ходом із прочанами?

Хоча у всієї цієї шизофренії є певні закономірності. На тих округах, де перемагають кандидати від ПР – дані чомусь з’являються швидко, а там де поки ні – розмішуються якісь жалюгідні відсотки. Очевидно, аби була можливість для корекції.

Від цього всього теж підозріло тхне мухляжем, який, за великим рахунком, ніхто і не намагається приховувати. Але найголовніше на цьому етапі те, що вже проведена публічна розстановка тих, кого на найвищому рівні рекомендували в депутати. Спочатку на сайті ЦВК вивісять правильні результати. Зберуть дані з тих 1/5 дільниць, згідно до яких перемагає правильний кандидат, а інші будуть виправляти. Виборець зайде на сайт, і буде вже морально готовий дізнатися прізвища переможців офіційно. При цьому, мало хто зверне увагу, що результати оприлюднені за підсумком підрахунку 16% або 20%.

Саме на ці дані тепер будуть посилатися журналісти. І байдуже, що не оброблено ще і половини. У всіх виданнях будуть виходити публікації із заголовками “У 2/3 округів перемогли кандидати від ПР”. Так громадськість готуватимуть до підсумкових результатів.

От, приміром, є у нас план проте, хто і де має стати депутатом. У нашому випадку його озвучили ще вчора. Це ніяк не менше як 2/3 мажоритарних округів.

Цікаво, як це можна назвати, якщо не прямим тиском на виборчкоми? Адже, якщо раптом депутатів виявиться менше, то хто за це буде відповідати? Очевидно, глави місцевих адміністрацій, партійні бонзи та інші “відповідальні працівники”. Фактично, цю заяву можна вважати прямою та недвозначною вказівкою, що і як робити.

Всі знають прізвища майбутнього депутата, а от клятий народ із цим чомусь не погодився. Наче і гречкою його годували, а він прийшов і проголосував неправильно. Що ж робити? Відповідь проста. Там, де народ помиляється, там йому на допомогу завжди готові прийти відповідальні товариші. Зараз, очевидно, вони цією допомогою і займаються.

Думаю, що найближчим часом дані надходитимуть так само повільно. Принаймні, до того моменту, коли все буде прораховано, узгоджено, визначено формат майбутньої більшості і т.д.

Загалом, головне призначення ночі мухляжу – підігнати одержані результати виборів під заплановані. І щоб ніхто нікому у цьому не заважав.

На цьому тлі розгортається інформаційна робота. Зокрема, підготовка усіх до визначених заздалегідь результатів, емоційне розкачування громадськості за допомогою інформаційних гойдалок, що має забезпечити байдужість до кінцевих результатів.

Пам’ятаєте, історію про жабу, яка вистрибує із гарячої води, але залишається у холодній, яку підігрівають, та зварюється? Зараз ми всі – у стані тієї жаби, яку повільно, дуже повільно підігрівають.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.