Час свободи.

в суспільстві виникло якесь нервове перенапруження. Час свободи емоцій.

 Збентежила якась неприродна і щаслива радість свободівців у повоєнному братанні у сесійній залі із ПРівцями – воїтелями. Ні. Я тільки завжди вітав і вітаю політичну толерантність, не злобність і вміння знаходити компроміси. Це лише політика. Нічого особистого. Хвилює інше. «Свобода» так і не зробила політичних коментарів щодо її політичної програми як загальнонаціональної партії правого толку. Які цінності вона вважає для себе основними, як вона ставиться до ксенофобії і антисемітизму, як вона оцінює дії та політику влади, яка її позиція щодо законодавчого процесу і яка роль свободівського віце-спікера у виконанні зобов’язань партією перед виборцями? Як зрозуміти її фізичний, безпрограмний протест у перші дні роботи нової ВР, коли влада ідеально, без перешкод обрала керівництво парламенту та уряду? Чи не є це відволікаючим маневром?

    На цьому тлі несподівано помітив, що і в суспільстві виникло якесь нервове перенапруження. Зростає невмотивована агресивність, без гальмів випускається на волю лють, легко роздаються образи, приниження. Невігластво заохочується, неосвіченістю бравується, некультурність подається як бренд. Якось на цьому дивовижно робиться самопіар, будуються плани самовисунення лідером громадської думки, у кіберпростір закидається величезна кількість «філософського спаму». Час свободи емоцій.  

    Мене здивувала реакція Олександра Данилюка, молодої, і як мені видавалося перспективної громадської особистості.

     Позавчора, 12.12.12 р. я дав коментар журналісту «Газета по-українськи». Мова йшла про можливість балотування президентом судимої особи. Відповідь відома навіть людині без юридичної освіти.

   Раптом на особистій сторінці у Facebook Данилюка з’являється наступний текст, який змусив мене йому відписати та пояснити свою позицію і на блозі. Звичайно ж, мова не йде про вибачення. Мова йде про нашу спільну відповідальність: «Гавриш прокоментував мою вчорашню заяву. Цинічний брехун. Ось стаття 103 Конституції України :

"Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою."
Як ми бачимо, ні слова про обмеження балотуватись в президенти засудженим. Для порівняння стаття 76 Конституції, яка ПРЯМО обмежує право засуджених обиратись до парламенту:

"Стаття 76. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку."

Пане Олександре. Я особисто з Вами не знайомий, але думаю що з Вас вийде? Ви дуже активний, хоча зовсім не схожий на Навального. Хочу уникнути оцінки Вашої «розлогої» і характерної для, нажаль, зовсім не дурних українців, образи. Причому огульної і зухвалої. Але разом з тим… У нас люблять ставати героями на крові.

   Дійсно, Ви цілковито праві що ст.103 Конституції (Стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.)    імперативно не визначає можливості обрання судимого президента. За вашою цілком природною логікою, якщо дівчина Вам всміхається то вона готова вийти за Вас заміж. І Ви робите їй пропозицію. Але вона вже заміжня. Частина 6 ст.103 Конституції говорить про те, що порядок обрання президента визначається законом. Як і інші неофіти Ви задовольняєтесь тільки тим, чого хоче Ваша романтична фантазія.

   Ст.9 Закону «Про вибори Президента України» «Право бути обраним» в ч.4 прямо, без можливості іншого тлумачення несподівано вам пояснює « Не може бути висунутим кандидатом на пост Президента громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку».

    У чому небезпека, пане Данилюк, Вашої самострільної ініціативи?

     Перше. Ви харизматичний лідер певної частини активного і, вірю, пасіонарного суспільства. Ви посилаєте їм неправильний месидж, сигнал, і дезавоюєте його. Вірніше, провокуєте до емоції дій, що матимуть розчарування і звинувачення у некомпетентності.

     Друге. Ви обманюєте, як людина, яка має в архіві диплом юриста, і Юлію Володимирівну. Вона цього не заслуговує. Їй потрібні реальні ідеї і ще більш реальні дії, як в захисті її від політичного правосуддя так і в оцінках її політичного майбутнього. Я особисто впевнений, що вона є сьогодні єдиною альтернативою чинному президенту у боротьбі за посаду Глави держави.

    Третє. На жаль, ви разом із певними частинами опозиції намагаєтесь «переключити кнопки» із питання про необхідність звільнення Тимошенко із в’язниці, на політичне конфеті-розмірковування про її реальну участь із судимістю у президентській кампанії. Із Вашого особистого тлумачення ст..103 Конституції витікає також, що висунутись кандидатом в президенти може не тільки судима особа, але й засуджена, яка перебуває у в’язниці. Бо ця норма і цього не заперечує.

   І останнє – четверте. Юлія Тимошенко ніколи не дозволить собі балотуватись судимою бо справедливо вважає, що ця судимість створена штучно. Саме з метою усунути її від політичної діяльності. Тому вона заперечує навіть проти амністії.  Звичайно, амністію можна здійснити і шляхом прийняття окремого закону. Думаю, що Тимошенко, перш ніж висунути свою кандидатуру в якості кандидата в президенти вимагатиме повної реабілітації. Можливо над цим новим терміном, пане Олександре, Ви б і подумали як громадський діяч, який має демонструвати суспільству якщо не толерантність то хоча би загально людську культуру. Вона нажаль, на якийсь час Вас покинула.

   Також, поспішаю Вам повідомити, що при інтерв’ю, журналіст не повідомила мене, що я оцінюю Вашу точку зору. Позицію таких діячів я ніколи не коментую. Разом з тим, а що це міняє? Ми публічні люди і мусимо поважати один-одного, аби не поповнити, вже й без того велику, армію воюючих українців.

    Я не став вести з вами дискусію про системне, логічне тлумачення норм Конституції. Це справа Конституційного Суду.