Зовнішня політика України — 2011: тенденції та прогнози

10 января 2011, 14:30
Народний депутат України, лідер Радикальної партії
0
4163

В останні дні 2010 року Президент України нарешті наважився привітати вчетверте переобраного Президента Білорусі О.Лукашенка з перемогою на президентських виборах.

Привітав вже після того, як Росія офіційно визнала результати цих виборів. Це було, вочевидь, непростим рішенням для Віктора Януковича, оскільки цього не зробила жодна країна-член Європейського Союзу (приєднання до якого залишається для України одним з найважливіших пріоритетів, закріплених у Законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики). Так само не визнали результати виборів ні ОБСЄ (у цій організації Україна головуватиме вже у 2013 році), ні США (які нинішнє керівництво держави розглядає як справжнього стратегічного партнера), ні багато інших провідних країн світу. Цей крок Українського глави певною мірою ускладнить наші можливості вільно маневрувати на зовнішньополітичному полі у 2011 року.

Таке рішення офіційного Києва заклало перший зовнішньополітичний тренд нового року – рух у московському ключі. Отож вже найближчим часом варто чекати на численні формальні та неформальні зустрічі глав держав і урядів Росії та України, а також підвищеної активності у рамках СНД. Незавершений процес створення газотранспортного консорціуму за участі «Нафтобазу» та «Газпрому» обіцяє нам багато запеклих дискусій у парламенті та інформаційних війн у ЗМІ обох країн.

На особливу увагу заслуговує питання створення Зони вільної торгівлі між Україною та Росією, про що Президент Янукович заявив під час наради послів, яка відбулася у Києві наприкінці минулого року. Створення такої Зони може значно ускладнити активний переговорний процес з ЄС щодо укладення амбітної Угоди про асоціацію, яка серед іншого включає в себе положення про створення Зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

Як парламентарій, скажу, що навіть в умовах посилення російського впливу ми усією громадою повинні відстоювати наші стратегічні інтереси – витримано, без істерії та зайвого галасу, а системно та професійно. Тільки такі підходи сприятимуть зміцненню української ідентичності та національного розвитку. До таких стратегічних інтересів можна без вагань віднести Угоду про асоціацію з ЄС. Саме вона відкриє для українців можливість вільно подорожувати по країнах Європи, для студентів – навчатися у вищих навчальних закладах ЄС, для виробників – продавати свій товар не лише на українському внутрішньої ринку, а й на ринку європейському.

Отже, прагнення завершити переговорний процес щодо укладення Угоди про асоціацію стане ще одним знаковим трендом 2011 року. Нас чекають непрості раунди переговорів (особливо щодо доступу української сільськогосподарської продукції до ринку ЄС). Українська сторона прагнутиме завершити їх у другій половині 2011 року, під час головування у ЄС Польщі – нашого традиційного стратегічного партнера на шляху євроінтеграції. На польське головування Київ покладає великі надії, тому підписання Угоди про асоціацію у ході П’ятнадцятого Саміту Україна – ЄС (як очікується, пройде восени 2011 року у Києві) могло б стати справді символічним.

У 2011 році Україні доведеться докладати багато зусиль для практичного виконання Плану дій із запровадження короткострокових поїздок громадян України до країн-членів ЄС, наданого під час саміту Україна – ЄС у листопаді 2010 року. Це питання перебуває на особистому контролі Президента України. Проте, зауважу, як громадянина воно зачіпає його опосередковано, оскільки Президент, власне, як і народні обранці, не потребує шенгенських віз для поїздок до ЄС. Нагальним це питання є для багатьох українських громадян, які змушені проходити нерідко через принизливу процедуру отримання шенгенських віз і зазнавати відвертих образ з боку працівників консульств деяких європейських країн. Тому сподіваюся, що у цьому році парламент України прийме необхідні закони, які максимально наблизять українців до можливості їздити до країн ЄС без віз.

Що ще нас чекає на європейському напрямі? Безумовно, саміт Ініціативи «Східне партнерство», який заплановано провести у Будапешті у травні під час головування Угорщини в Євросоюзі. Ми зацікавлені наповнити цю ініціативу ЄС конкретним змістом і інфраструктурними проектами, зокрема, у Криму, які наблизять нас до стандартів Євросоюзу.

Дуже важливим і не менш складним для України стане перше  за роки її членства у Раді Європи головування у Комітеті Міністрів РЄ –  керівному органі цієї організації, яке розпочнеться у травні і триватиме до листопада. Важливим воно буде тому, що Україна вперше у такій високій ролі долучиться до обговорення та вирішення загальноєвропейських питань. Складним тому, що серед пріоритетів головування, якими повинна буде керуватися Україна у Страсбурзі, є права людини та верховенство права. А з цим, як відомо, у нинішнього політичного керівництва країни існують чималі проблеми, про які вже на повний голос говорять у європейських інституціях та столицях.

Цієї весни ми відзначатимемо сумну дату – двадцять п’ять років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. З цієї нагоди в Україні пройде низка міжнародних заходів, серед яких науково-практична конференція, донорська конференція зі збору коштів на завершення проекту «Укриття» і Київський ядерний саміт.

Усі три заплановані події, безперечно, привернуть увагу міжнародної спільноти. У квітні 2011 року у Київ прибудуть високі делегації багатьох зарубіжних країн та міжнародних організацій. На мою думку, Київ спробує використати цю нагоду щоб ще раз порушити питання надання Україні додаткових гарантій безпеки на продовження Будапештського меморандуму 1994 року. Адже до квітня Україна повністю виконає неоднозначне зобов’язання з вивезення високозбагаченого урану з українських наукових установ Києва, Харкова та Севастополя.

Інтригою 2011 року буде візит Генсека НАТО Андерса Фог Расмуссена в Україну. Адже тем для переговорів накопичилось багато. Починаючи від російської ініціативи про формування нової системи європейської безпеки, більш активне залучення Києва до стабілізації ситуації в Афганістані, закінчуючи шляхами боротьби з міжнародним піратством. Вважав би корисним, якби такий візит відбувся. Хотів би бачити Генсека НАТО у стінах Верховної Ради України з промовою щодо безпекових тенденцій в сучасній Європі та ролі і місця України у цих процесах. Якщо буде досягнута остаточна домовленість щодо візиту, то обов’язково особисто ініціюватиму організацію зустрічі українських парламентаріїв з А. Фог Расмуссеном.

Черговий зовнішньополітичний тренд 2011 року – пошук нових векторів (ринків, партнерів), здатних суттєво освіжити українську зовнішню політику. Вже у лютому 2011 року нас чекає візит Президента Януковича в Японію, яка може виступити потужним інвестором для реалізації багатьох інфраструктурних проектів в Україні. У цьому переліку можуть опинитись також країни Південної Америки (наприклад, Бразилія), а також Близького Сходу та Азії (наприклад, Південна Корея). Україну також відвідають політичні лідери низки таких потенційно важливих для нас держав, як Туреччина, Італія, Польща.

Вже заявлено про здійснення так званого Балканського турне, в яке Президент має намір вирушити у першій половині 2011 року. Швидше за все, це турне можна віднести до категорії комплементарних поїздок. Річ у тім, що після світової фінансово-економічної кризи Балкани не є для нас ні потенційними інвесторами (адже ці країни самі потребують значних фінансових вливань), ні перспективними ринками збуту (протягом останніх років наш товарооборот залишається доволі незначним), ані корисними для Києва з точки зору європейської інтеграції (вони самі поки що знаходяться на фінальній стадії приєднання до ЄС).

Триватиме рутинна робота на традиційному європейському напрямі. Опрацьовуватимуться візити Президента України до Іспанії, Великої Британії, Польщі. Країни для нас важливі, особливо враховуючи їх вплив на процес завершення переговорів між Україною та ЄС щодо укладення вже згаданої Угоди про асоціацію.

І, нарешті, нарощення та інтенсифікація співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями – ще одна тенденція 2011 року. Залежність української економіки від вливань МВФ і кредитів ЄБРР та Європейського інвестиційного банку для втілення інфраструктурних проектів у рамках проведення ЄВРО-2012 безумовно позначатиметься на цьогорічних робочих графіках Президента та інших державних високопосадовців.

    P.S. Як насправді все буде - покаже час. В одному упевнений та інформую діючу владу: питання щодо завершення в Україні конституційної та адміністративної реформ, розпочатих у 2010 році, будуть неодмінно порушуватися протягом усього року зарубіжними партнерами, у першу чергу західними, на усіх двосторонніх та багатосторонніх заходах.

 

Олег Ляшко,

народний депутат України

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.