Нотаріальний процесуальний кодекс повинен стати головним регулятором порядку вчинення нотаріальних дій

14 марта 2011, 12:03
Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов.
0
1137

Інтерв’ю для газети «Юридична газета»

- Ірина Григорівна,  протягом останнього часу державна влада втілює в життя нові реформи та концепції функціонування різних державних інститутів. Яке місце в цій системі готує наш законодавець для нотаріату? Які варіанти розвитку українського нотаріату існують на сьогоднішній день?

 

- Реформування системи нотаріату в Україні займає далеко не останнє місце серед реформ різних державних інститутів. Процес реформування нотаріату в нашій державі триває вже багато років, і можу з впевненістю сказати, що на цьому шляху вдалось досягти значних успіхів. Але зупинятись на досягнутому неможна, адже необхідно ще багато чого зробити заради приведення вітчизняної нотаріальної системи у відповідність до міжнародних норм та з метою забезпечення більш ефективного виконання нотаріусами покладених на них функцій.

Щодо варіантів розвитку українського нотаріату – сьогодні існує два основних важелі, здатних змінити систему. Це, по-перше, внесення змін в існуюче законодавство та прийняття нових законів, що регулюють діяльність нотаріусів в Україні, а по-друге – важливо змінити відношення самих нотаріусів до їх діяльності, змінити ставлення до професії та навчити брати активну участь в реформуванні галузі. На щастя, обидві ці умови потроху виконуються, завдяки чому вже досягнуто значних результатів.

В той же час хочу зазначити, що нотаріат України все ще має багато проблем і не можна сказати, що внесення змін в Закон України «Про нотаріат» повністю їх вирішило, адже українській системі нотаріату для ефективного реформування потрібні комплексні законодавчі заходи.

 

- Чи існує загроза втрати українськими нотаріусами частини важливих повноважень? Останнім часом деякі відомі адвокати через пресу закликають законодавця делегувати функції нотаріуса до повноважень адвоката. Як Ви сприймаєте подібні заяви? Що необхідно робити українським нотаріусам, аби цього не сталося?

 

- Я впевнена, що фактично такої загрози не існує. В той же час є підґрунтя для певної стурбованості. Наразі у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону «Про адвокатуру», в якому містяться норми, які можуть призвести до передачі частини повноважень нотаріусів адвокатам. І дійсно, ми бачимо бажання деяких зацікавлених осіб, які лобіюють у Верховні Раді інтереси адвокатів, «просунути» ці норми.

Цей документ повернуто авторам на доопрацювання, що й не дивно, адже дуже багато норм цього законопроекту суперечать нормам чинного законодавства, і не тільки Закону «Про нотаріат», а й цілій низці законодавчих актів. Крім того, в розрізі, що стосується нотаріальної діяльності, норми цього законопроекту суперечать розвитку концепції реформування нотаріату, і цей факт не підтримають а ні науковці, а ні законодавці.

Я вважаю, що кожен повинен займатись власною справою, і концепція передачі частини повноважень нотаріусів адвокатам не має права на існування. Хочу нагадати, що нотаріус, виконуючі свої обов’язки посвідчує тільки безперечні факти, а в разі виникнення будь-яких сумнівів у законності таких фактів, нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальних дій.

Завдяки цьому значною мірою покращується досудовий розгляд справ. Система нотаріату працює ефективно саме завдяки чіткому визначенню кола повноважень нотаріусів, умов вчинення чи відмови від вчинення нотаріальних дій і відповідальності, яку несуть за порушення законодавства нотаріуси. Адже законодавством передбачені підвищені вимоги до діяльності нотаріусів. І в разі порушення цих вимог або не відповідності їм, нотаріус може бути позбавлений повноважень і втратити право займатись нотаріальною діяльністю.

Адвокати такої відповідальності не несуть, на них, як на суб’єктів правовідносин, покладені зовсім інші обов’язки, тому сумістити повноваження нотаріуса з адвокатською діяльністю – неможливо, нелогічно і незаконно.

Саме тому, всі заяви щодо можливої передачі частини повноважень нотаріусів адвокатам я сприймаю виключно як політичний піар декількох зацікавлених осіб, які не мають уяви про особливості роботи нотаріусів.

 

- Якої концепції розвитку вітчизняного нотаріату дотримуєтеся безпосередньо Ви? (зокрема, в частині системи регулювання діяльністю нотаріусів)

 

- Розвиток вітчизняного нотаріату, а якщо сказати конкретніше – його реформування, це процес, який розпочався не вчора і закінчиться не завтра. Реформування нотаріату в Україні розпочалось в 1993 році з прийняттям першої редакції Закону України «Про нотаріат». І цей процес продовжується дотепер. Важливим кроком реформування галузі є внесення суттєвих змін в Закон «Про нотаріат». Тоді, в 2008 році нам вдалось змінивши законодавство покращити доступ населення до нотаріальних послуг; зрівняти у повноваженнях державних та приватних нотаріусів; встановити підвищені вимоги до професії нотаріуса і відповідно посилити гарантії його діяльності та правового режиму нотаріальної таємниці; забезпечити реалізацію конституційного припису щодо судового контролю за законністю вчинених нотаріальних дій тощо.

Я впевнена, що реформування нотаріальної діяльності має здійснюватись системно із застосуванням комплексу заходів щодо цілісної реформи діючої правової системи. Постійне вдосконалення законодавства, внесення змін до Закону України «Про нотаріат» - важливі кроки на шляху реформування системи нотаріату в Україні. Наразі назріла необхідність переходу на наступний етап реформування, для запровадження якого вже розроблений окремий законопроект про порядок вчинення нотаріальних дій.

 

- Яким чином вплинув на професійну діяльність нотаріусів прийнятий у минулому році Податковий кодекс України?

 

- Податковий кодекс, прийнятий минулого року, містить норми, які є новими для нотаріусів, але не матимуть суттєвого впливу на їх діяльність. Зокрема, кодексом передбачене обов’язкове надсилання інформації щодо посвідчення договору оренди нерухомого майна до органів Державної податкової служби за податковою адресою платника податків – орендодавця.

Крім того, до набрання чинності Податковим кодексом, основними місцями обліку приватних нотаріусів були органи Державної податкової служби за місцем розташування їх робочих місць. Зараз, згідно з положеннями Кодексу, приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в органах Державної податкової служби:

- за місцем проживання, якщо місце проживання та місце розташування робочого місця відповідають одному органу Державної податкової служби;

- за місцем проживання та місцем розташування робочого місця якщо вони відповідають різним органам Державної податкової служби.

 

-  За Вашої ініціативи на розгляд Верховної Ради України було внесено проект Нотаріально-процесуального кодексу України. Розкажіть будь-ласка детальніше про цей проект. В чому полягає його головна цінність для Ваших колег? Якими на сьогоднішній день є успіхи його розгляду та перспективи прийняття?

 

- Проект Нотаріально-процесуального кодексу розроблений з метою правового забезпечення інституту попереджувального правосуддя та розвитку нотаріальної діяльності за стандартами європейського нотаріату. Нотаріально-процесуальний кодекс повинен стати головним регулятором порядку вчинення нотаріальних дій.

Проект зазначеного документу був зареєстрований в 2008 році і покликаний замінити особливу частину чинного закону, а також навести порядок у системі підзаконних нормативних актів, різного роду інструкцій, якими сьогодні користуються нотаріуси у своїй діяльності. Такий підхід повною мірою відповідає вимогам пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, в якому встановлено, що організація і діяльність нотаріату визначається виключно законами, а не підзаконними, як сьогодні – Інструкцією Мінюсту, нормативними актами.

Але, прийняття НПК блокує Міністерство юстиції, оскільки це позбавить дане відомство можливості контролювати діяльність нотаріусів та управляти ними «в ручному режимi». Проект Нотаріально-процесуального кодексу містить 326 статей, які викладені у 5 розділах. Основна причина, чому необхідний цей документ, полягає в тому, що наразі вкрай не достатньо підзаконного нормативного акту, яким є Інструкція Мін'юсту щодо вчинення нотаріальних дій, для адекватного врегулювання нотаріального процесу. І мої колеги повністю погоджуються в цьому, адже прийняття Нотаріально-процесуального кодексу дозволить ефективно регламентувати процесуальні аспекти нотаріальної діяльності, створити чіткі та передбачувані процедури вчинення кожної нотаріальної дії і механізми оскарження її законності.

 

- Як особисто Ви відноситеся до постійного зростання кількості приватних нотаріусів в Україні? Чи впливає це негативно на якість нотаріальних послуг в Україні та на професію в цілому?

 

- Особисто я категорично проти неконтрольованого зростання кількості нотаріусів. Для розуміння питання хочу навести статистичні дані, оприлюднені Міністерством юстиції України. Так, станом на кінець 2010 в Україні функціонувало 817 державних нотаріальних контор. Цей показник практично незмінний з 2000 р. На початок минулого року кількість нотаріусів становила 6428 осіб, із яких державних – 1447, а приватних – 4981. Дійсно, спостерігається кількісне зростання нотаріусів, що займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Проблема полягає в наступному. Необмежений доступ до зайняття нотаріальною діяльністю сприяє концентрації нотаріусів у великих містах, де є можливість отримати більші доходи, що призводить до нестачі нотаріусів на периферії. Статистика показує, що великі міста, промислові центри з розвиненою інфраструктурою перенасичені нотаріусами, в той час, як в Україні існують регіони – маленькі міста, селища тощо – в яких немає жодного нотаріусу. Це обмежує права людей, які не мають доступу до послуг нотаріусів.

Я вважаю за необхідне квотування кiлькостi нотаріусів, так, як це передбачено в системі латинського нотаріату, до якої ми прагнемо приєднатись. При цьому квотування повинно відбуватись з обов’язковим урахуванням чисельності населення в тому чи іншому окрузі, кількості вчинених нотаріальних дій.

Крім того, квотування нотаріусів – це гарантія якості послуг, що ними надаються та гарантія високої професійної підготовки нотаріусів.  Громадяни повинні мати можливість спокійно записатись до нотаріуса на прийом, не сидіти в черзі, і швидко і якісно отримати потрібні послуги.

Тільки такий підхід може покращити доступність громадян до нотаріальних послуг, і змусити нотаріусів якісно виконувати свої обов’язки.

 

- Які законодавчі прогалини заважають сьогодні роботі українських нотаріусів? Які зловживання з боку нотаріусів зустрічаються найчастіше та як з ними варто боротися?

 

- Є ціла низка питань, які потребують подальшого законодавчого регулювання, зокрема, як я вже зазначала, проблемою залишається надмірна зосередженість нотаріусів у великих містах, обласних та районних центрах – це не повною мірою задовольняє потреби громадян в отриманні нотаріальних послуг, наприклад, в сільській місцевості. Це питання потребує вирішення. Також необхідно переглянути механізм контролю за якістю і законністю вчинюваних нотаріусом дій. Законодавче вирішення цих питань значно покращить роботу самих нотаріусів, якість надання нотаріальних послуг населенню та доступ населення до нотаріальних послуг. Ще одним питанням, яке потребує законодавчого врегулювання, як я також вже зазначала, є наведення порядку у системі підзаконних нормативних актів, зокрема Інструкції Міністерства юстиції, якими сьогодні користуються нотаріуси у своїй діяльності. Це питання вирішить прийняття Нотаріально-процесуального кодексу.

Що стосується зловживань, то в кожній професії, в тому числі і в нотаріаті трапляються не добросовісні, не чисті на руку фахівці, які з метою особистого збагачення готові поступитися вимогами закону. На щастя, такі випадки в діяльності нотаріусів поодинокі, і, як правило, закінчуються щонайменше позбавленням свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю.

Якщо казати про зловживання, які частіше всього трапляються в цій галузі, то до них можна віднести випадки посвідчення документів – довіреностей, заповітів тощо – без громадянина на користь сторонніх осіб, підробку таких документів. Результатом таких дій є втрата громадянами майнових прав – здебільшого це стосується нерухомого майна, земельних ділянок тощо. Виявити такі зловживання складно, адже повідомити про них можуть лише зацікавлені особи. Безперечно, такі дії не припустимі, і необхідно на законодавчому рівні розробити і затвердити механізм виявлення таких порушень та покарання за вчинення таких дій.

 

- Чи є підстави стверджувати, що в Україні відсутня єдина нотаріальна практика?

 

- Хочу нагадати, що однією з головних вимог переходу на принципи міжнародного латинського нотаріату в Україні є запровадження системи єдиного нотаріату. Україна зробила перший крок до створення такої системи – це зрівняння державних і приватних нотаріусів у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій. Крім того, в Україні існує єдина практика вчинення нотаріальних дій, наприклад, щодо питань оформлення заповітів, питань, пов’язаних з реєстрацією майнових прав тощо.

Процес реформування нотаріату триває, і цей процес включає в себе також і механізми подальшого утворення системи єдиного нотаріату, що включатиме в себе і створення органу самоврядування нотаріусів і багато чого іншого. Я вважаю, що говорити про те, що в Україні відсутня єдина нотаріальна практика – не коректно. Вона є, і вона постійно удосконалюється.

 

 

«Юридична газета», № 10, 8 березня 2011 р.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Ирина Бережная,Ірина Бережна,Iryna Berezhna,депутат Бережная,Нотаріальний процесуальний кодекс
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.