Економічні та політичні реформи України - запорука зміцнення партнерства з ЄС

25 марта 2011, 12:37
Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов.
0
1758

Про перспективу скасування шенгенських віз для українців та законодавчі плани провладної коаліції в інтерв’ю газеті «Україна молода»

Пані Ірино, вже зараз зрозуміло, що судова реформа, проведена минулого року, виявилася недосконалою. Під час зустрічі Президента Віктора Януковича із головою Верховного Суду Василем Онопенком минулого місяця йшлося про те, що її варто продовжувати. Як саме? І коли парламент врахує помилки та виконає рекомендації Венеціанської комісії?

 

Наразі ще зарано говорити про досконалість чи недосконалість судової реформи, яка проводиться в Україні за ініціативою Президента, адже цей процес ще триває. В той же час вже можна зробити висновки про те, що судова реформа реалізовується у правильному напрямку. Серед позитивних результатів цієї реформи можна відзначити узгодженість дій між органами судової влади, зменшення корупційних проявів в судовій системі.

Завдяки реформуванню вдалося виробити єдині критерії відбору суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, встановити тісну взаємодію та порозуміння в діяльності різних судових органів, дати змогу Верховній Раді оперативно реагувати на факти порушенням суддями присяги і таким чином формувати професійний суддівський склад, тощо. Тобто відбувається створення в Україні дійсно незалежного суду та унеможливлення адміністративного тиску на суддів ані з боку представників інших гілок влади, ані з боку керівництва судів.

Якщо далі аналізувати позитивні зміни, то дуже важливим є  скорочення строків розгляду справ, у результаті чого покращився доступ до правосуддя. Інша перевага, про що зазначали представники Венеціанської комісії, - це запровадження автоматизованої системи розподілу справ. Сьогодні така система вже працює.

Венеціанська комісія оцінила позитивні зрушення у судовій системі в процесі її реформування, водночас вказавши на моменти, які потребують уточнення й доопрацювання. Частина рекомендацій Венеціанської комісії вже прийняті до уваги і втілені, наприклад, в питанні автоматичного розподілу справ між суддями. Ще раз хочу зазначити, що судова реформа не завершена, і при її доопрацюванні будуть враховані всі рекомендації, в тому числі і Венеціанської комісії.

 

Нині Конституційний Суд розпочав розгляд справи щодо повноважень Вищої ради юстиції призначати суддів на адміністративні посади. Адже окремі народні депутати вважають неконституційними окремі положення законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції». Чи є в Україні загроза зробити судову гілку влади залежною від виконавчої?

 

Запорукою ефективності реформ, що проводяться в Україні є конструктивна взаємодія трьох гілок державної влади – законодавчої, виконавчої та судової. І будь-які протистояння між судовою і виконавчою владою недопустимі.

Реформування судової системи викликало додатковий інтерес до Вищої ради юстиції, причиною якого є зміни в роботі цього органу та розширення його повноважень. Але зміни, внесені до закону «Про Вищу раду юстиції», позитивно вплинули на діяльність цього органу.

Насамперед новації дали можливість ефективно розглядати питання щодо притягнення суддів до відповідальності - як дисциплінарної, так і тієї, яка настає за порушення присяги. Наприклад, для того, щоб звільнити суддю, повинні бути встановлені порушення, які значно вплинули на права громадян і завдали суттєвої шкоди конкретним людям чи державі.

Треба пам’ятати, що Вища рада юстиції не є каральним органом і не може бути використана для будь-якого впливу на роботу суддів. Одним з основних завдань Вищої ради юстиції є формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.

 

В Україні досі відсутнє ефективне антикорупційне законодавство. Коли на вашу думку Верховна Рада ухвалить в цілому президентський антикорупційний законопроект? Чи вважаєте Ви, що до цього законопроекту потрібно внести певні зміни і якщо так, то які саме?

Сутність антикорупційного законодавства України полягає в тому, щоб обмежити, нейтралізувати чи усунути фактори корупції, а також чітко визначити ознаки корупційних правопорушень. І говорити про те, що в державі відсутнє дієве антикорупційне законодавство – некоректно, адже в Україні існують нормативно-правові та законодавчі акти, якими передбачена відповідальність за корупційні дії.

В той же час антикорупційне законодавство потребує вдосконалення і розроблення дієвих механізмів боротьби з цим явищем. І робота в цьому напрямку триває – після доопрацювання 15 березня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні проект Закону «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні». Лише три статі (№1, №11, №12) даного документу та прикінцеві положення направлені на повторне друге читання.

Так, доопрацювання потребують положення, в яких містяться визначення термінів, які використовуються в Законі. Окрему увагу необхідно приділити формі декларації про доходи – визначити та закріпити її законодавчо. Також потребують узгодження з чинним законодавством перехідні положення Закону.

Після розгляду та схвалення цих статей документу, він буде винесений на розгляд та ухвалення в цілому. І це може відбутись вже наступного пленарного тижня.

 

Влада пишається ухваленим Податковим кодексом. Водночас, питання «спрощенців» досі законодавчо не врегульоване. Яких «правил гри» варто очікувати дрібному бізнесу від законодавців цієї весни?

 

Прийняття Податкового кодексу України не є звершенням реформування галузі. Профільний комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики здійснює постійний моніторинг запровадження норм Податкового кодексу. Це робиться з метою контролю за дотриманням положень документу контролюючими органами та платниками податків. Але найголовніше – це надає можливості оперативно готувати необхідні зміни до цього Кодексу.

Наприклад, днями Комітет запропонував Державній податковій службі України призупинити застосування щомісячної податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб. Таке рішення було прийняте через численні скарги платників податків. Проблема полягає у неналежній організації роботи податковими органами щодо подання вказаної звітності, зокрема, несвоєчасному оприлюдненні форми декларації та необґрунтованому розширенні кількості її показників.

Крім того, Комітет проаналізував обґрунтованість і доцільність подальшого застосування такої декларації, та прийняв рішення про включення до законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів» (№ 8217), який буде розглянуто парламентом упродовж поточної сесії, норми, яка передбачає вилучення з Кодексу положення про подання щомісячної декларації з податку на доходи фізичних осіб.

 

Пані Ірино, у своїй законотворчій діяльності найбільшої уваги Ви приділяли внесенню змін до законодавства про нотаріат. І це зрозуміло. Що ще треба зробити для вдосконалення цієї «галузі»?

 

Вдосконалення нотаріату, а точніше його реформування – тривалий і складний процес, який розпочався ще в 1993 році з прийняттям першої редакції Закону України «Про нотаріат». І цей процес не закінчується. Сьогодні українській системі нотаріату для ефективного реформування потрібні комплексні законодавчі заходи. Серйозним кроком в процесі реформування галузі було внесення в 2008 році суттєвих змін до Закону «Про нотаріат», завдяки яким покращився доступ населення до нотаріальних послуг, зрівнялись у повноваженнях державні та приватні нотаріуси, були встановлені підвищені вимоги до нотаріусів тощо.

Але цього недостатньо. Галузь потребує постійного вдосконалення законодавства. Наразі, розгляду у Верховній Раді очікує проект Нотаріального процесуального кодексу, який повинен стати головним регулятором порядку вчинення нотаріальних дій. Сьогодні у своїй діяльності нотаріуси користуються відповідною Інструкцією Міністерства юстиції України. Це не відповідає вимогам пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України, в якому встановлено, що організація і діяльність нотаріату визначається виключно законами, а не підзаконними нормативними актами. Більше того, зазначеної інструкції недостатньо для адекватного врегулювання нотаріального процесу.

Таким чином, наступним кроком у реформування нотаріату повинно стати прийняття Нотаріального процесуального кодексу, що дозволить ефективно регламентувати процесуальні аспекти нотаріальної діяльності, створити чіткі та передбачувані процедури вчинення кожної нотаріальної дії і механізми оскарження її законності.

 

Останнім часом у Верховній Раді гостро постала проблема так званих «кнопокодавів». Як ви ставитеся до можливого запровадження системи «Рада-3», за якої завдяки технології «сенсорного пальця» обранці вже не зможуть голосувати «за того хлопця»?

 

Сьогодні дійсно виникла необхідність змінити систему для голосування. Постанова про впровадження реєстрації народних депутатів України та фіксації результатів їх особистого голосування за допомогою сенсорної клавіші – може це зробити, але документ потребує доопрацювання.

Проблема полягає в тому, що Постанова не була погоджена з «Укрспецзв’язком», який повинен надати висновок щодо технічної справності нової системи для голосування. Також необхідно уважно розглянути та, можливо, позичити досвід парламентів інших держав з питання голосування.

Тобто, після доопрацювання та розроблення змін до Регламенту Верховної Ради, цей документ обов’язково буде повернутий до розгляду. Скоріш за все це відбудеться вже наступного пленарного тижня.

 

Днями ви брали участь у черговому засіданні Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Розкажіть, будь ласка, про цю зустріч.

 

Дійсно 15-16 березня в Брюсселі відбулось шістнадцяте засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, на якому були розглянуті важливі питання європейської інтеграції нашої держави. Зокрема розглядались питання щодо перспектив укладення Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму, який Україна отримала 22 листопада 2010 року, стану виконання реформ, спрямованих на зближення нашої держави до ЄС тощо.

Спільна робота України та ЄС спрямована на подальше зміцнення партнерства між сторонами, і базується, в першу чергу, на демократії, повазі до прав людини, принципах верховенства права. Ця робота є доволі ефективною, і можна спрогнозувати, що, наприклад, безвізовий режим з країнами ЄС Україна може отримати вже до кінця поточного року. Адже на виконання вимог, що містяться в Плані дій, вже прийнята низка нових законів та підзаконних актів, спрямованих на приведення вітчизняного законодавства у відповідність з вимогами Європейського Союзу, розробляються та вносяться зміни в існуючі документи.

 

Розкрийте секрет власного успіху: як приватний нотаріус може стати народним депутатом?

 

Для мене особисто алгоритм успіху в житті, в тому числі і в політиці, полягає в мудрості, силі волі та вмінні правильно розставляти цілі та пріоритети. Саме ці риси, на мій погляд, у поєднанні з наполегливою працею, роблять людину успішною. І перевтілення нотаріуса в народного депутата відбулось не раптово. Я завжди цікавилась політикою і можливостями впливати на процеси в країні. Дуже багато проблем навкруги нас в країні, в законодавстві, в суспільстві, які можна вирішити тільки на політичному рівні. Депутатські повноваження – це інструмент, завдяки якому можна  відстоювати інтереси людей.

 

 

Газета «Україна молода», № 48-49, 25-26 березня 2011 р.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Ирина Бережная,ЄС,Ірина Бережна,Iryna Berezhna,депутат Бережная
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.