Прийде 100 тисяч на Майдан - Янукович зламається

27 июля 2011, 20:03
Политик, общественный деятель
0
14857

Інтерв,ю інформагенції "Главком", 27 липня, 2011 року.


Можливо хтось вже читав, а комусь буде цікаво. 

Зорян Шкіряк: «Прийде 100 тисяч на Майдан – повірте, Янукович зламається»


Сегодня, в 09:27
Павло Вуєць, «Главком»

На судовому процесі під керівництвом Родіона Кірєєва крім головної жертви давно з'явилися жертви подрібніше – регулярне вигнання з залу суду представників фан-клубу Тимошенко стало вже звичним фоном. Але на за словами лідера ГО «Новий Київ» Зоряна Шкіряка, який регулярно чергує в Печерському суді, він отримав інформацію про підготовку провокацій проти нього з подальшим арештом. 


До Печерського суду щоденно ходять десятки депутатів від БЮТ та НУНС. Чому, як ви стверджуєте, органи вирішили взятися власне за вас? Тому що у вас недоторканості нема?

Стосовно мене ці речі почалися не вчора і не сьогодні, а тривають вже довгий період часу. Мої політичні заяви ніколи не були огульними, а були достатньо змістовними, і, звичайно, моя позиція після приходу до влади Януковича залишається незмінною: я вважаю його нелегітимним Президентом, закликаю до повалення режиму і при цьому наголошую, що це має бути зроблено в конституційний спосіб. І я переконаний, що не один отримую такі сигнали. Просто є люди, які про це говорять, і є ті, які замовчують. В цій ситуації я взяв на себе відповідальність, і, повірте, що мені це рішення далось нелегко. Але я маю відповідальність перед своїми рідними і перед своєю командою. І я маю абсолютні підстави для такої заяви. Оскільки вони не можуть мене більше ні за що зачепити, для них на сьогоднішній день будь-яка персона чи політична сила, яка має електоральну підтримку чи може мати її в майбутньому, викликає певну загрозу.


А що ви маєте на увазі під тим, що це все не сьогодні почалося? За вами слідкували чи що?

Ви намагаєтесь мене загнати в якийсь шпіонський бойовик. Але мушу вас розчарувати – якби це був шпіонський бойовик, ми б з вами тут сьогодні не сиділи. Мова йде, в першу чергу, про всілякого роду технологічні попередження, що мені потрібно триматись себе в узді. Це стосувалось моїх заяв принаймні з осені цього року.


Технологічні попередження?

Люди просто приходили до мене і казали: «Зоряне, треба бути трішки спокійнішим, є не дуже задоволені тим, що ти робиш».


З яких структур це люди?

Були і «ходоки» – люди яких я знаю. Вони не є моїми друзями, але могли зайти і поговорити. Були і офіцери спецслужб, в тому числі, СБУ, з якими я маю дружні стосунки і які мене по-дружньому попереджали про те, що на мене звертають увагу.


Свого часу нардепи Доній та Ар’єв теж робили такий «випереджувальний крок», заявляючи, що нібито їм відомо про підготовку замаху на них. Знову ж таки не вказуючи деталей. Вам не здається, що може відбутися інфляція довіри до таких заяв, як у байці про вовків?

Гарне запитання, але ще раз повторю, що прекрасно усвідомлюю те, що декому це може здатися елементом «дешевого піару» і в якійсь мірі навіть вдарити по моєму особистому реноме. Шкіряка можна любити або ні: ну, не подобається комусь моє прізвище чи моє ім’я, чи моя фізіономія. Або, як часто пишуть, мені треба їхати на полонину пасти свиней, бо я народився в Ужгороді. Це нормально, я до того ставлюся спокійно. Але ніхто не скаже, що Зорян пообіцяв – і не зробив, взяв – і не віддав. І що є в Україні якийсь кабінет, куди Зорян заходить і опускає очі. 

Кажу вам абсолютно відверто: я не намагаюсь витягнути з когось сльозу – це прояв моєї громадянської і, якщо хочете, батьківської позиції. Був предмет того, про що я заявив, і це потрібно було зробити, як важко мені це не було. Бо могло статися так, що потім би мене ніхто не слухав.


Так а що від вас хочуть – щоб ви не підтримували Тимошенко, щоб припинили громадську діяльність?..

Не знаю. Не думаю, що справа тільки в Тимошенко. Думаю, на ці процеси треба дивитись більш глобально. Як тільки політична постать починає бути мало-мальськи помітна, вона викликає роздратування як в своєму таборі, так і, звичайно, в таборі опонентів. Сьогодні настав час, коли українська політична система потребує нагального хірургічного втручання – старий контент відходить, а на його місце приходить більш дієвий та європеїзований. Не хочу сказати, що я претендую на право істини, але представники моєї команди якраз приходять не тільки для того, щоб критикувати, а щоб запропонувати реальну альтернативу… А що стосується політичної складової, то я багато вислухав докорів за те, що сьогодні підтримую Тимошенко. Але, на моє глибоке переконання, на сьогоднішній день Тимошенко є єдиним українським політиком, який реально може докластися до повалення нинішнього режиму. Все інше – фікція. Опозиційному середовищу потрібно раз і назавжди перестати визначати, «хто кому Рабіновіч». Потрібно об’єднуватись навколо ідеї захисту України, і в даній ситуації те, що відбувається в Печерському суді, зокрема с Тимошенко, є таким об’єднавчим фактором. Ми є свідками того, як нівелюється закон і чітко виконуються вказівки Банкової по засудженню лідера опозиції. Наголошую – лідера! Подобається це комусь чи ні, але на президентських виборах вона отримала підтримку майже половини українців. Повірте, в мене запитань до БЮТ і Юлії Володимирівни більше ніж достатньо, але сьогодні не час розвішування ярликів. Тільки Тимошенко зараз здатна об’єднати навколо себе суспільство, що в подальшому може стати каталізатором нової української революції, яка, сподіваюсь, все-таки відбудеться. 


А навіщо взагалі така кількість депутатів БЮТ та симпатиків на кшталт вас в суді? Ви думаєте, це дуже допомагає Тимошенко?

Це суто політична складова: і Юлія Володимирівна, і Юра Луценко повинні відчувати підтримку під час судових засідань. І ви ж бачите, як проходять суди, – це театр юридичного абсурду, де не можна передбачити, які рішення будуть прийняті. І хоч я не член БЮТ, я прекрасно розумію наслідки, які можуть статися в разі арешту Тимошенко.


Добре, а чи правильна обрана стратегія? Ну, полаялись депутати з суддею, він їх видалив з залу – і що далі?

Можливо, перші засідання були більш емоційними. Зараз це безпосередньо процесуальна війна захисту і групи «Кірєєв – прокурори». Але я прекрасно розумію, що всі змучилися майже кожен день туди ходити і слухати Калашникова із цими гєббєльсовськими методами пропаганди, які вони впроваджують на низькочастотній апаратурі. Але я так розумію, що у фракції є дисципліна і вони несуть по черзі участь в засіданнях. Вважаю, що це правильно. Якби я був на місті лідера політичної сили і потрапив в таку історію, то потребував би такої підтримки. А слід ще взяти до уваги емоційність Юлії Володимировни і те, що вона тендітна жінка, хоч і надзвичайно сильна.

Думаю, найближчим часом буде певна зміна тактики, оскільки наближається новий політичний сезон. Я впевнений, що Янукович дав команду «закривати» Тимошенко, але коли це відбудеться, важко сказати. І від цього судового процесу без перебільшення залежить майбутнє України. Повірте, скоро ми побачимо жорстку реакцію Заходу і будуть серйозні санкції щодо чиновників АП, уряду и таке інше.


От ви кажете, що робите ці заяви не задля «дешевого піару». Але існує думка, що депутати набивають зранку суд не заради любові до лідера та загостреного почуття справедливості, а щоб намозолити Тимошенко очі перед майбутніми виборами. Всі хочуть потрапити у список, а про вас кажуть, що ви проходите кастинг на кандидата в мери Києва від «Батьківщини».

Слухайте, якби мова йшла про мене, це б мене мало цікавило. Але сьогодні справа у моїй родині. І мені достатньо піару, щоб зайвий раз про себе нагадувати. І те, про що ви кажете, – хибна думка людей з викривленою психікою. Як на мене, то сьогодні про місце в списку думає тільки недолуга людина. Неможливо думати про нього, коли незрозуміло, за яким законом будуть проходити вибори. І про які вибори взагалі може йти мова? Я своїм партнерам з БЮТ та інших політичних сил наголошую на тому, що в 2012-му році вибори проводити не можна. Особливо за законом 50 на 50. Це чергова технологія Партії регіонів, яка призведе до того, що Президент буде обиратися в парламенті 300 голосами.


Так будь-яку виборчу систему зараз можна назвати технологією Партії регіонів…

Тому я наголошую, що об’єднавчою ідеєю для всіх опозиційних сил має бути розпуск Верховної Ради.


Яким чином?

Як яким – акціями громадянської непокори! Хочете – називайте це революцією (мирною, звичайно). Скажете, що неможливо змусити Януковича розпустити парламент? Можливо. Це залежить від кількості людей на Майдані: прийде 100 тисяч – повірте, він зламається.


Тобто ви такий собі «ястреб». У вашого лідера опозиції, до речі, немає зараз такої революційної риторики.

Я не є членом «Батьківщини», але це наші партнери і далі ми будемо рухатись з ними спільно. Але ви ж розумієте, що 80–90 % тих опозиційних політиків, які зараз знаходяться в Раді, категорично проти сценарію розпуску парламенту.


Припустимо, що парламент розігнали. Де ви бачите себе на наступних парламентських виборах?

В нас має місце нав’язування стереотипу, що обов’язково треба бути народним депутатом і вибити собі місце в списку. Якщо я й прийму рішення балотуватися в народні депутати, то знайду, яким чином реалізувати цей сценарій. Але я ще не визначився, чи потрібен мені мандат народного депутата, бо, в першу чергу, пов’язую свою діяльність з містом Києвом, де я проживаю 38 з 40 років.

Я наголошую на тому, що свого часу ми прийдемо до моделі з повнотою влади мера в Києві, бо те, що сьогодні відбувається – це нонсенс. Зараз як виходить: балотуєшся в мери, ведеш за собою команду – а в результаті, отримавши посаду, не можеш відповідати за процеси.


Раніше казали, що мер в Києві ніким не контрольований і його повноваження треба зменшити. І в цьому логіка теж була.

Так не повноваження ж не влаштовували, а людина, що не могла з ними справлятись або ці повноваження використовувала не зовсім коректно. В нас якась апріорі дивна позиція, що ми всіх намагаємося міряти однією лінійкою. Рано чи пізно будь-який політик повинен відповідати перед людьми і зробити так, щоб люди йому повірили. Чи вдасться мені це зробити – важко сказати, оскільки те, що останнім часом відбувалось в суспільстві, призвело до розчарування і апатії. Але я готовий нести цей хрест.


Звідки ви збираєтесь брати ресурси на кампанію?

До сих пір превалює думка, що гроші є основним мірилом успішності кампанії. В мене є один товариш – дуже відомий бізнесмен, депутат Київради, який мені якось казав: «Це ж на мажоритарний округ в Києві треба, мабуть не менше мільйона-півтора». Я розвів руками і попросив мені – людині, можливо, з міліметровим розумом – пояснити, куди витрачати півтора мільйони доларів на 25–30 тисяч проживаючих на окрузі.


Лавочки поставити…

Це вже не працює. І на півтора мільйони ти лавочок не зробиш – на ці гроші можна завод чи лікарню маленьку побудувати. Виявилось потім, що знов мається на увазі «вавілон», тобто схема скупки голосів. Але «вавілон» більше працювати не буде: брати будуть, а голосувати принципово за тих, хто їм дає, не будуть. Навіть на останніх виборах 2008-го року у того ж Литвина, Омельченка, які впроваджували ці схеми, вони спрацювали на 20 % від сили. І я кажу цьому своєму знайомому: «Ти прийдеш на округ із цим, а я принципово висунусь на твоєму окрузі і прийду туди з бюджетом, скажімо, 100–150 тисяч гривень і з командою в 30–40 чоловік»…


Ви серйозно вважаєте, що 100 тисяч вистачить на кампанію?

Я кажу про команду однодумців, які не працюють заради того, щоб отримати 20 гривень. Технічний персонал, який листівки розкліє по 50 копійок, ми до уваги не беремо. Згадаємо, як конгресмени і сенатори проводять кампанії в США: лімузинчик в сторону, в автобус – і погнав до кожного будиночку. Тоді ми зрозуміємо важливість не тільки мандата, а й особистої відповідальності перед людьми, до котрих ти йдеш. Хоча, звичайно, ідилії не буде – будуть технології, скупки, відсторонення по судах, фальсифікації… Але намагатися потрібно. І змінювати ставлення громадян до виборів також.

Ось зараз в столиці править бал найменш популярна сила. Хай вони там вкрадуть 5 %, але вище 15–17% не скочать. На сьогоднішній день при всіх дифірамбах по телебаченню ми бачимо виключно негативні процеси, що відбуваються в столиці, починаючи від того, що вкралося за останні півроку на будівництві доріг, швидкісного трамваю… В рази зросла корупція, бо беруть хитріше, але більше, ніж брали ті. Та чомусь ніхто не згадує про те, що ті крали за участю цих. За участю Партії регіонів.


Наскільки в вас тісна комунікація з тією ж «Батьківщиною», яку ви до чогось закликаєте? Чи будете ви узгоджувати свої дії на тих же столичних виборах, бо БЮТ вважає Київ своєю вотчиною?

Обов’язково. Зараз дещо не до того, але те, що це буде рух єдиною опозиційною ланкою – в цьому жодних сумнівів.


«Батьківщина» – партія з непоганим рейтингом в Києві з розгалуженою системою районних осередків. А що ви можете їй дати, щоб вона розглядала вас як партнера?

А чому ви мене про це питаєте? Треба, мабуть, в них запитати.


Ну, зачекайте. Вони – великі, ви – маленький. Хто до кого повинен іти домовлятись?

В нас пропозиції спільні один для одного. Іноді одна персона може вирішувати задачі, які не може вирішити ціла команда.


І ви вважаєте себе такою персоною?

Ні, я вважаю себе абсолютно скромною людиною. Ми з БЮТ – партнери. «Новий Київ» – це не один Зорян Шкіряк, а серйозна команда однодумців, понад 2 тисячі чоловік. Ми здатні реалізовувати певні речі. Якщо говорити про ступінь популярності, то зараз ми не фігуруємо в соціології, бо є громадським об’єднанням. Хоча якщо ви в будь-яку соціологію вставите політичну партію «Новий Київ», то там буде достатньо неочікуваний для багатьох результат. До того ж ми розуміємо, що Київ – дуже серйозний майданчик і боротьба тут буде дуже серйозна і на мерських виборах, і по мажоритарних округах. І нашим об’єднанням з «Батьківщиною» і з іншими партнерами, які будуть готові об’єднатись, думаю, ми зможемо і перемогти, і проконтролювати процес виборів.

До того ж зараз складно знаходитись в опозиційному середовищі, бо в нас незрозуміло, у кого контракт на критику, а в кого реальне бажання боротися з режимом. Наприклад, мені незрозуміла позиція Віталія Кличка. Він є найбільш популярним сьогодні кандидатом в мери, і, сподіваюсь, після його бою ми нарешті зустрінемось і принаймні в нас буде якесь розуміння. Плюс нейтралізація Віті Пилипишина теж якимось чином буде відображатись – наскільки я знаю, він не має на сьогоднішній день наміру далі рухатись по Києву. Тобто електоральний простір достатньо відкритий – і в результаті ми можемо побачити достатньо неочікувану персону. Дивіться – сьогодні майже 40 % киян не хочуть бачити взагалі нікого з тих, хто сьогодні присутній у владі.


Так власне ви підете в мери?

Можна «по-єврейськи» відповісти? Я ніде ще про це офіційно не заявляв і прийму це рішення тоді, коли буду, в першу чергу, відчувати реальну підтримку відповідного відсотка киян. А на сьогоднішній день скажу так – «Новий Київ» обов’язково буде висувати свого кандидата в мери.


Давайте я тоді «по-єврейськи» задам питання. Чи може бути цей кандидат конкурентом кандидату від «Батьківщини»?

(пауза) Це дуже підступне запитання. Можливо, і наш кандидат, і кандидат «Батьківщини» порозуміються, і хтось один з них повинен буде поступитися, щоб домогтися кращого результату.



P.S. Трохи забагато я останнім часом публікуюся, напевно вже й набрид))). Вибачайте, просто хотів донести до вас свою точку зору на певні процеси, що відбуваються в державі. Сподіваюся, що ставитеся з розумінням. 

Все, наразі йду у підпілля, збиратися думками ))

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.