"Національна ідея не спрацювала"

15 сентября 2011, 19:27
соціальний експерт
0
2308

Владна еліта всі провали і негаразди в проведенні реформ звалила на національну ідею...

В 90-ті роки ХХ століття національна ідея – це початок відродження  суверенної України, це початок її державотворення, але вже через п'ять-шість  перших років реформ владна еліта України всі провали і негаразди в  проведенні реформ звалила на національну ідею.

Не патріотично налаштована  владна еліта, псевдореформатори знайшли виправдання перед  народом своїм бездарним діям, розвалу економіки, зубожінню широких  верств населення в тому, що «національна ідея не спрацювала», а  реформування суспільства обов'язково приводить до його деградації.

Вітчизняний ринок ідей, нових технологій та інтелектуальних послуг, в  цілому науково-технічного потенціалу владна еліта віддала для наруги і на  відкуп другорядним іноземним радникам-консультантам Уряду та  Президента. В заготовленій  для України програмі «шокових  реформ» Януковича, в моделі поліцейської «бананової» країни - високі технології не передбачені, бо Україні ними уготовано  шлях в коло слаборозвинутих держав на периферію світового господарства.

Нація це комплексне складне поняття, яке охоплює всі  сторони життя з пам'яттю про минуле, із проблемами сьогодення і мріями про  майбутнє. Всі  проблеми розвитку нації відбиваються у проблемах мови. Асиміляція нації, й розчинення в ядрі іншої більш сильної нації розпочинається саме з мовної  асиміляції, і в той же час початок відродження, становлення нації теж  розпочинається з відродження загальнодержавної мови.

Національна ідея це по суті своїй ідеологія розвитку нації і держави.

Як відомо ідеологія – це мета, мотивація й оцінка діяльності, елемент  суспільної свідомості, формула поведінки, відповідальність, схема розподілу  власності, влади та інформації, правила взаємодії громадян, громадянського  суспільства та владної і політичної еліти.

Таким чином, національна ідея  є глобальною всеохоплюючою, і  реалізується через національні інтереси у внутрішній і зовнішній політиці держави. Національна ідея – це стратегія розвитку держави, і політична програма, і економічна політика, це і єдність духовності і моралі на основі менталітету народу.

Головна мета національної ідеї – це постійне зростання добробуту нації,  забезпечення і збереження умов ля розвитку майбутнього покоління, на основі своєї державності, економічної самодостатності, культури, мови, духовності, освіченості

Особливості і ознаки української нації, специфічні тільки для України  природні ресурси і географічне положення, самодостатність нації зумовлює  те, що в Україні може бути тільки українська модель розвитку, не  європейська, не американська чи російська, а тільки українська. Звісно, що  при розбудові української моделі суспільства потрібно враховувати досвід і  європейської країн, і США, і Японії, і Китаю тощо.

Розглянемо тепер більш детально питання про те, хто і чому ставиться неприхильно до національної ідеї? І взагалі яке місце і роль  національної ідеї на перехідному етапі, на етапі трансформації суспільства?

В розвитку цивілізації сформувалися дві крайнощі за ступенем втручання  держави в економіку, який визначається в першу чергу формами власності. 

Цими крайнощами є з одного боку класичний (дикий) капіталізм  (вільний ринок), а з другого боку – державний соціалізм (централізоване  планове господарство). Виявляється, що обом крайнощам стоїть на заваді явище нації і національної ідеї і обидві крайнощі – більшовицька і  олігархічна ставляться до них неприхильно.

В межах геоекономіки всі країни в світі можна поділити на два полюси  – розвинуті країни і країни периферії світового господарства. Розвинуті  країни покращують рівень життя свого населення за рахунок підсилення  експлуатації, перетворення країн периферії світового господарства в  сировинні придатки та ринки збуту.

Виходячи з цього розвинуті країни зацікавлені, бо їм це вигідно, в  політиці лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, вільній торгівлі, в  пропаганді відкритого суспільства, експансії на периферію масової культури.  Інтеграція ж в світовій економіці йде на відповідних щаблях розвитку  технологій і ніколи слаборозвинуті країни не можуть рівноправно  інтегруватися із розвинутими. В слаборозвинутих країнах вільного ринку,  класичного капіталізму завжди «більше», ніж в розвинутих.

Для розвинутих країн характерна явна чи не явна, але чітко окреслена  національна ідея, яка однозначно реалізується через національні інтереси  (США, Японія, Німеччина тощо).

В розвинутих країнах вільний ринок, досконала конкуренція, це вже  данина історії. В них панує модель змішаної економіки, свобода особистості,  але підпорядкована суспільним інтересам.

Класичний же капіталізм, особливо його модель Адама Сміта та  Чиказької школи, яку нав'язали Україні міжнародні фінансові організації  через умови співпраці з ними – це атомізація (індивідуалізація),  розпорошення суспільства, витравлення з людей як пише Тойнбі, таких їх рис  як солідарність і співчуття. Це розрив зв'язків між поколіннями – життя одним  днем, сьогодні. Як стверджує Ф.Хайек «навіщо я буду кредитувати майбутнє,  воно ж мене не фінансує».

Очевидно, що порівняння цих ознак класичного капіталізму із тими  ознаками, які несе в собі нація і національна ідея свідчить про їх  неспівпадання і навіть багато в чому про протилежність.

Національна ідея по своєму змісту, по своїй суті стверджує ідеологію  розвинутих країн. Отже, якщо Україна ставить завдання відступити від шляху  до класичного капіталізму повернути на шлях змішаної економіки – в коло  розвинутих держав, то їй потрібно в якості своєї ідеології, ідеї яка згуртує  націю на цьому шляху вибрати тільки національну ідею, бо вона єдина, що  веде у простір розвинутих країн.

Як бачимо політичні партії, діячі із крайньолівими (комуністи) і крайньоправими (партія регіонів)  поглядами з однаковою затятістю (можливо різними методами і під різними  лозунгами) будуть зраджувати, паплюжити і боротися проти національної ідеї,  бо саме національна ідея стоїть на перешкоді на шляху як до державного  соціалізму (комунізму), так і до  дикого  олігархічного капіталізму.

Сьогоднішня влада  зраджує українську національну ідею,  реалізовує чужу національну ідею і чужі національні інтереси.

Очевидно, що реформи почалися під гаслами національної ідеї в частині  розбудови держави, а не нації. Але зразу ж з тих пір як стратегію реформ  владна еліта віддала на відкуп іноземним радникам і консультантам, вони тут  же почали працювати не на українські національні інтереси, а на інтереси  своїх країн.

Таким чином, була зраджена українська національна ідея в частині  державотворення, яке розпочинається із досягнення економічної  незалежності. Щодо розвитку нації (тобто проблеми добробуту народу, його  культури, майбутнього), то ним так і не розпочали займатися.

В той же час,  на перехідному етапі в суспільстві ринкові механізми  саморегуляції можуть бути ефективними тільки при наявності раціональної  структури економіки, яку вони самі по собі в принципі не здатні створити.  Раціональну структуру економіки можна створити тільки завдячуючи  втручанню держави в економіку, тобто через державне регулювання і отже на основі національної ідеї.

В усталеному режимі суспільства зменшується роль державного  регулювання і отже, зменшується «навантаження» на національну ідею в  межах внутрішньої політики. Стосовно зовнішньої політики все залежить від  національних інтересів на даному історичному етапі розвитку нації.

  ВИСНОВКИ

1. Національну ідею в Україні владна еліта зрадила повністю, як тільки  Україна стала суверенною державою. Національна ідея дійсно «не  спрацювала» не тому, що вона неактуальна, несвоєчасна і несучасна, а тому,  що її відкинули, надавши пріоритет чужим національним інтересам на терені  України. Виконавцями є всі ті, хто підтримав реформи заради реформ,  реформи без мети, реформи за програмою «шокової терапії». 

2. Якщо ставити за мету все-таки привести Україну в коло розвинутих  держав як рівноправного партнера, щоб досягнути високого життєвого рівня українського народу, то єдиною ідеологією нових реформ нового курсу для  України може бути тільки національна ідея – як основа злагоди, єднання і  цілеспрямованої діяльності суспільства в інтересах кожного її члена і  майбутніх поколінь. Національна ідея може бути реалізована тільки  самостійно, тільки українськими патріотами: фахівцями, політичними  лідерами і лідерами країни.

3. Національна ідея може відіграти виключно важливу роль для ідеології  на перехідному періоді, на етапі трансформації суспільства до моделі  розвинутих країн. В той же час вона стає на перешкоді як на шляху до  державного соціалізму, так і на шляху до олігахічного капіталізму. Тому  прибічники цих крайнощів розвитку суспільства ставляться до неї в кращому  випадку неприхильно, а в гіршому відкидають її повністю.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: НАціональна ідея
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.