Що вже маємо і що нам чекати?

11 ноября 2011, 09:56
Журналист
0
6
Що вже маємо і що нам чекати?

Шановні українці! Змушений констатувати той прикрий факт, що ми втрачаємо Україну разом з її демократією, свободою слова, економікою, культурою.

Курс влади нагадує біг проти вітру до кращого життя для себе. Тобто влада пробирається крізь масові невдоволення людей до своєї мети . А мета у них одна – самозбагачення, але за рахунок людських грошей. Ось і маємо, що в бюджеті не передбачені кошти на соціальні виплати, а про інше годі й думати. 

Самий не приємний той факт, що цій владі «не что не чуждо». Я був нещодавно в Одесі і там більше року ветерани воюють з владою за благочинну їдальню «Ветеран». Зважаючи не неспроможність  наших можновладців володіти державною мовою, опишу ситуацію навколо цього питання на більш близькій їм мові.

Центральная власть никак не реагирует на попытки городской власти Одессы уничтожить сеть благотворительных столовых «Ветеран». Три недели тому назад я направил по данному вопросу депутатские запросы в Одесский горсовет и в Кабмин. Как известно, Кабмин возглавляет глава Партии регионов Николай Азаров, рассказывавший нам, как тут все плохо и как все будет хорошо при регионалах.

 Я хорошо понимаю, что такие как Азаров, когда придет время отвечать за все, будут косить под ненормальных и невменяемых, (хотя в его случае, особо «напрягаться» не нужно что бы это доказать, тут диагноз на лицо). Не видеть, того что происходит и в Одессе и по всей Украине, могут только невменяемые.

Также я направил запрос на имя Генпрокурора, и пока ответа не получил. Очевидно, этот бандитский ответ — это и есть ответ на мои депутатские запросы и тем людям, которые пользуются столовыми «Ветаран». Весь этот негативный результат будет результатом против власти, которая пришла на обмане. На обмане она пытается и удержаться, переделав под себя Закон о выборах. Убежден, рано или поздно, очевидно в апреле, мы будем праздновать освобождение Одессы не только от немецко-фашистских захватчиков, но и от регионально-бело-голубых. Я оптимист, и все сделаю для того, чтоб в правовом поле отстоять возможность для малообеспеченных людей пользоваться столовыми «Ветеран». Это, что касается ситуации вокруг данного вопроса. Я решил  изложить свою позицию на русском языке, может власти быстрее дойдет.  А теперь о народных деньгах под названием бюджет.

Хочу одразу попередити, що все нижче сказане мною, я можу підтвердити, повторити і обґрунтувати мовою фактів та цифр.

14 вересня, на засіданні Уряду було представлено Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», розроблений Міністерством фінансів України. 20 жовтня Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» прийняли у першому читанні.

Я висловив позицію щодо антисоціальної та антинародної направленості даного бюджету, який залишає пересічного українця на межі виживання. Мною було подано пропозиції, що стосувалися реальних шляхів наповнення державної скарбниці, адже Кабмін просто приховав величезну суму грошей, близько 100 млрд. грн., причому це – неподаткові надходження.

Так, у Проекті Бюджету 2012 вбачаються приховані доходи, які не знайшли відображення у представленому проекті Закону, що призводить до недофінансування необхідних видатків, зокрема, коштів на виплати, пов’язані із соціальним забезпеченням громадян України. Законопроектом не враховано належний рівень соціальних виплат афганцям, «чорнобильцям», дітям війни, стипендій студентам, коштів на виконання рішень суду щодо невиплати компенсацій повного розміру пенсій та надбавок до них певним категоріям соціально незахищених верств населення.

До прихованих доходів, зокрема, належать кошти від Кіотського протоколу. За оцінками фахівців у фінансовій сфері доходи від реалізації від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату є значно вищим, ніж задекларовано у законопроекті.

Не включено в дохідну частину кошти, які необхідно повернути державі від продажу ВАТ «Укртелеком» за заниженою ціною та не використаного військового майна.

Умови розміщення Чорноморського флоту на території АР Крим – окремий «здобуток» влади. В результаті «дипломатії» Януковича ми не маємо ні належних прибутків від розміщення флоту, ні жодних поступок від Росії, у тому числі в ціні на газ. Таким чином, ситуація, що склалася з розміщенням російського флоту позбавляє Україну законних економічно обґрунтованих доходів і потребує нагального вирішення.

Також суттєво страждають надходження з ринку нафтопродуктів через появу в Україні компанії «Лівела», яка пропонує іншим нафтотрейдерам послуги з пільгового імпорту нафтопродуктів — без сплати мита, акцизу та податків. Так, раніше нікому не відома компанія за поточний рік не сплатила до держбюджету податків на загальну суму близько трьох мільярдів гривень.

Замовчує бюджет 2012 і долю коштів від приватизації ВАТ “Укртелеком”, які доцільно було б спрямувати на підвищення пенсій.

На мою думку, збільшити видатки для підвищення розміру соціальних виплат можна, врахувавши надходження від Євро-2012, адже за попередніми прогнозами Уряду, в Україну приїде 400 тисяч іноземних туристів і загальний обсяг спожитих туристами товарів і послуг складе від 19,2 млрд. грн. до 37 млрд. грн. Проте витрачати кошти на Євро 2012 влада може, а от «поділитися» з народом надходженнями від цієї, як сама ж запевняла, прибуткової справи, — ні!

Я запропонував більшу увагу приділити соціальним програмам, зокрема, кредитуванню молодіжного житла, адже сьогодні молодим сім’ям досить важко придбати власне житло. Тож в інтересах покращення демографічної ситуації та підвищення соціальних стандартів, державний бюджет має передбачити фінансування програм, спрямованих на сприяння молодіжному житловому будівництву.

Про розвиток технологій та інтеграцію до Європи у бюджеті 2012, мова взагалі не йде. Які там енергозберігаючі технології, інновації, високі соціальні стандарти, доступна медицина, будівництво об’єктів соціальної інфраструктури? Не сприяє бюджет і підвищенню рівня продуктивності виробництва та розширенню бази економічного зростання, що є однією з суттєвих умов прискорення процесу підготовки країни — кандидата до приєднання до ЄС.

Тож поки влада будує вертолітні майданчики і шикує на «розвалинах української економіки», народ варить кашу із сокири, покладаючись лише на власну винахідливість у питаннях виживання.

Що ж стосується недавніх кадрових ротацій, то це лише укріплення позицій Януковича за допомогою вірних йому людей, а не бажання змінити ситуацію в країні на краще.

Відставка Голови МВС України Анатолія Могильова - це давно очікувана подія, бо подальше перебування Могильова на посаді глави МВС було просто неможливим, оскільки псувало імідж України. Могильов і ще кілька працівників прокуратури, заподіяли приблизно стільки шкоди Україні - скільки Чорнобиль. Вони створили країні негативний імідж ігноруванням Конституції та подвійними стандартами.

Судіть самі. Вони Луценку висувають претензії з приводу працевлаштування свого водія, але зараз водій нинішнього глави МВС працевлаштований так само, і ніхто за це не сидить у в'язниці. Нещодавно я отримав листа, де написано, що витрачаються кошти на охорону сім'ї міністра, автозаки закуповуються за кордоном, призначається 32-річний заступник міністра, який не має відношення до МВС.

Також, як відомо, Вища рада юстиції відкрила провадження щодо суддів Верховного суду, які раніше входили до судової палати у кримінальних справах. Їх підозрюють у порушенні присяги при розгляді ряду справ у 2009-2010 роках. Проведення такої перевірки Вищою радою юстиції є одним з методів тиску на суддів Верховного суду, що найближчим часом має обрати нового голову. Остаточна дата виборів невідома, оскільки Окружний адміністративний суд Києва заборонив пленуму ВС проводити вибори голови, які повинні були відбутися 30 вересня.

Час обрано абсолютно невипадково, тут, як у шахах, треба бачити триходівку: спочатку Окружний адмінсуд забороняє проводити пленум Верховного суду, потім затягується час, а тепер певному числу суддів пояснили, що у них є вибір - або вони голосують правильно, або буде поставлено питання про їх звільнення. Я думаю, що для обрання «потрібного адміністрації Президента глави Верховного суду» не вистачає голосів, у зв'язку з чим відбувається посилення методів тиску на суддів.

Ну і ще раз повернемося до жадібності нашої влади. Більшість у парламенті відмовилася включати Одеський припортовий завод (ОПЗ) до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

За закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо ВАТ Одеський припортовий завод) N2209, в якому пропонувалося включити до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, акції, що належать державі у статутному фонді ОПЗ, «проголосувала» 51 народна картка депутатів при 226 необхідних.

У ході обговорення законопроекту, депутати висловлювали припущення, що ОПЗ планують передати підприємцю Дмитру Фірташу. Зокрема, депутат від фракції КПУ Євген Царьков відзначив, що свої види на підприємство має «одна людина на букву Ф».

Я розумію, що хочеться зробити подарунок Фірташу, але не за рахунок таких збитків державі! Одеський припортовий завод є одним з провідних підприємств хімічної галузі. Підприємство є містоутворюючим, займає монопольне становище на ринку послуг з перевантаження аміаку, карбаміду, іншої хімічної продукції України і Росії. Також підприємство задіяно у виконанні міжнародної угоди по транзиту аміаку російського виробництва територією України. Постановою Кабінету міністрів України N1734 від 23 грудня 2004 року, завод включений до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Пройдемося по цифрах. Чистий збиток ОПЗ в 2010 році виріс в 35,6 рази - до 87,1 млн. грн. Ні для кого не секрет, що інтерес до придбання активу проявляє український бізнесмен Дмитро Фірташ. Нагадаю, що раніше були спроби продати ОПЗ. Проте 29 вересня 2009 року комісія ФДМУ скасувала результати конкурсу з його приватизації.

Але на цьому провладна більшість вирішила не зупиняти процес «ліквідації України». Верховна Рада України, а точніше пропрезидентська більшість, разом з комуністами і Литвинівцями прийняли ганебний, антиукраїнський закон України “Про телебачення і радіомовлення”, яким практично знищується не лише державна мова, але й вся українська культура. Адже ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою і щедрістю, веселим характером, а ще мелодійною і чарівною піснею. Бо завжди в Україні співали всі – дорослі і діти, бо з піснею легше жити, у ній можна передати любов і тугу, щастя і радість, мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє, а й мислить. І, навіть коли людина знає багато мов і вміє розмовляти ними, то думає завжди тільки рідною.

Не злічити тортур, знущань, яких зазнала українська мова за багато століть свого існування. Інша не витримала б такого тиску, загинула б, а українська мова живе. Сьогодні вона стала державною, звучить у світі, її слухають інші народи. 6 листопада 1997 року Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Наказ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Наказі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

За даний  законопроект, що передбачає скасування обов'язкової 50%-ної квоти музичних творів українських авторів у теле-і радіоефірі, автором якого є  депутат фракції Партії регіонів Олена Бондаренко, яка заявила, що попередня квота була «драконівська», від неї страждав як слухач, так і радіостанція, проголосували 238 народних депутатів.

У свою чергу, в ході обговорення проекту закону, я висловив обурення тим, що низькопробну попсу російською або іноземною мовою виконують «целюлітні дівчата». Наприклад, Шакіра, яка виступала на відкритті стадіону «Олімпійський» в Києві.

Після того, як закон був прийнятий в цілому, я надіслав Президенту України депутатське звернення, в якому вимагав від В. Ф. Януковича, як гаранта Конституції, застосувати право вето до Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)», норми якого суперечать Конституції України та дія яких спрямована на знищення української культури, несе серйозну загрозу ідентифікації української нації, розвитку, виробництву та поширенню українського національного культурного продукту.

На мою думку, цим Законом встановлюються норми, які грубо суперечать положенням Конституції України та створюють численні перешкоди для розвитку, виробництва та поширення українського національного культурного продукту, що негативно відбиватиметься на реалізації конституційних прав громадян та загрожує інтересам держави, національного телерадіовиробника. Норми цього Закону несуть серйозну загрозу ідентифікації нації, сприяють знеціненню української самобутності, спустошенню нашого народу, його культури.

Отже, що ми маємо всі і так бачать. Що ми будемо мати, залежить від терпіння людей. 



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.