"Бананові" перспективи

7 июня 2012, 11:08
український політик, народний депутат України 5-х скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 рр.
0
5295

Поки влада не засвоїть принципи економічного націоналізму (патріотизму), Україна приречена залишатись банановою республікою.

ЗМІ повідомляють про черговий сумний приклад нехтування національними інтересами. Хоч в Україні за останні 5 років стали їсти майже на третину більше яблук, замість бананів, кожне друге яблуко імпортовано з ЄС. Тобто за рівнем захисту національного ринку ми так і залишилися банановою республікою, що імпортує, а не виробляє. За понад 20 років українській владі так і не вистачило клепки, щоб бодай мінімально використати сільськогосподарський потенціал України, яка без перебільшення, – здатна прогодувати світ! 

Завдяки АПК, Україна спроможна досягти не тільки європейського рівня життя, а й здобути не меншу політичну вагу, ніж, приміром, ядерні держави! Так, за оцінками експертів, Україна взмозі за кілька років довести виробництво зернових – до 100-120 млн тонн, та виробляти до 9-10 млн тонн м'яса. В світі, який все важче прогодувати через стрімке зростання чисельності населення, продовольство стане і найвагомішим засобом політичного впливу, і найнадійнішою світовою "валютою"!

Україна здатна лише за 4-5 років (!) реалізувати свій потенціал за умови вдалої земельної реформи. Хоч Україну штовхають на латиноамериканський шлях творення латифундій, успіх гарантує лише європейська модель розвитку АПК. Селяни-одноосібники та фермери-середняки повинні обробляти дві третини земельного фонду та отримувати левову долю дотацій від держави, бо це – робочі місця на селі, спокій в державі, а також національна продовольча безпека за рахунок насичення внутрішнього ринку власним товаром. Приблизно третина земельного фонду має дістатися на умовах оренди великотоварному виробнику, який годуватиме світ та забезпечуватиме Україну валютними ресурсами. Ніякої концепції реформування українського АПК, як і підтримки національного виробника в Україні немає донині. Тому й споживаємо польські, німецькі та італійські яблука по захмарних цінах замість дешевих вітчизняних – кордони навстіж відкриті для імпорту, тоді як національний виробник не знає, куди подіти власний товар, не кажучи вже про відсутність дотаційної державної підтримки.

Днями Путін заявив, що Росія вступає до СОТ на більш вигідних умовах, ніж в свій час Україна, бо російські товари отримали вищий рівень митного захисту. Прорахунки України пояснюються традиційно: під час вступу держави до СОТ українські політики думали не про інтереси виробника, а про власне реноме, – мовляв, чим швидше відбудеться вступ, тим краще. Маємо, як кажуть, те, що маємо.

УНП в чергове нагадує владі: без врахування національного інтересу в державній політиці, змін на краще очікувати не варто. Реалізація принципів політики економічного націоналізму (патріотизму) – Роби, купуй, захищай українське! – це єдино можливий шлях виходу з економічної кризи та створення європейських стандартів життя для кожного українця. Поки українська політика не засвоїть ці принципи, Україна приречена залишатись банановою республікою.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.