Енергозбереження подвоїть ''паливний'' потенціал України

27 июня 2012, 11:25
український політик, народний депутат України 5-х скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 рр.
0
754

Часу на зволікання немає

Сьогодні Янукович в чергове переконуватиме Медведєва знизити ціни на газ. З початку року Україна скоротила споживання газу порівняно з минулим роком лише на 6,4%. Газ, як і раніше, складає майже 40% в українському енергобалансі. За такої енергетичної залежності годі сподіватися на бодай мінімальні поступки Кремля, який зацікавлений в посиленні газової – читай політичної – залежності України... 

Енергозбереження, яким влада не займається понад 20 років, – це Клондайк для України, яка нині забезпечує свої потреби в енергоресурсах менш, ніж на 50%. Експерти вважають, що потенціал енергозбереження в Україні складає майже 50%. Тобто завдяки енергозбереженню Україна спроможна подвоїти свій "паливний" потенціал, значно послабивши залежність від російського газу.

Хотів би нагадати, що витрати на енергозбереження в кілька разів менші, ніж витрати на видобуток чи імпортування енергоресурсів. На моє переконання, заходи з енергозбереження мають стати базовими при реформуванні української економіки. Приміром. розвинені країни, що мають дефіцит енергоресурсів, – такі як Японія, – мають найкращі показники щодо енергоємності виробництва, а також найбільш конкурентоспроможну економіку.

Як міністр охорони навколишнього природного середовища, я в 1992-94 роках ініціював створення Комплексної державної програми енергозбереження за участі провідних науково-дослідних інститутів України. 1997 року цю програму було схвалено Кабінетом міністрів, але до сьогоднішнього дня не реалізовано. За інших умов Україна сьогодні вирішила б найбільш болючі енергетичні проблеми, – в першу чергу, знизила енергоємність виробництва. Згідно програми, вже 2010 року відставання України від промислово розвинених країн Європи за показниками енергоефективності мало б складати лише 15-20%, а в 2014-2015 роках Україна повинна була досягти показників розвинених країн. Програма мала б коригуватися із темпами, з якими будуть рухатися розвинені країни щодо зниження енергоємності ВВП, та передбачала комплексні заходи з модернізації базових галузей економіки України, виходячи з потреб підвищення конкурентоспроможності та нарощування обсягів виробництва.

1994 року, коли програма була в стадії розробки, енергоємність ВВП України в 2,7 рази перевищувала енергоємність світового ВВП – 0,847 кг проти 0,313 кг палива у нафтовому еквіваленті на 1 дол США виробленого ВВП. Що маємо нині? Відставання трохи скоротилося, але відстань майже та ж сама – Україна витрачає в 2 рази більше енергоресурсів, ніж розвинені країни світу – відповідно 0,390 кг проти 0,190 кг.н.е/$ ВВП станом на 2010 рік. За даними Міжнародного енергетичного агентства, енергоємність ВВП України 2008 року в 2,85 рази перевищувала показники Німеччини та в 2 рази – США.

Вважаю, що влада має повернутися до відповідної програми 1997 року, оновивши її у відповідності з сучасною ситуацією. На основі програми має бути створено правова база для енергозбереження в Україні, яка передбачатиме комплексні заходи для прискорення модернізації економіки, – як-то податкові пільги в разі в разі запровадження енергоощадних технологій, штрафні санкції за випуск енергоємної продукції та надмірне енергоспоживання тощо. Енергетичної "перебудови" вимагають, в першу чергу, базові галузі економіки – ПЕК, АПК, металургія, хімічна промисловість.

Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки, яку було прийнято за часів прем'єрства Тимошенко, має суттєвий недолік, – невисокі темпи зменшення енергоємності української економіки. За термін дії програми ставиться мета наблизити енергоємність ВВП України до рівня розвинутих країн на 20% порівняно з 2008 роком, – тобто енергоємність щороку має знижуватися на 3,3%. Такі темпи влаштовували Україну на початку 90-х років. Нині, через понад 20-річне зволікання з енергетичними реформами та через загрозливий характер газових угод 2009 року, в України обмаль часу на "розкачку".

Залишається констатувати: в перші роки незалежності було сформовано реальні плани з глобальної трансформації України, – починаючи з програм енергозабезпечення, – приміром, виробництва власного ядерного палива, – закінчуючи радикальним підвищенням енергоефективності. Підсумки реалізації цих програм через 21 рік після проголошення незалежності повною мірою відповідають на питання, які результати матиме Україна від зустрічі з найвищими російськими керівниками при нинішньому стані енергетичної політики. За продовження відповідної стратегії Росія ще довго та абсолютно безкарно зможе використовувати Україну як головного донора власного національного бюджету. Якщо ж українці на чергових виборах в чергове підтримають таку недолугу політику, то їм слід набиратися терпіння ще довго жити бідними у країні з шаленими економічними можливостями. Бо влада, як відомо, – то похідна від волі народу.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.