Кремлівські ноги "мовного" законопроекту

5 июля 2012, 10:36
український політик, народний депутат України 5-х скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 рр.
0
1073

Парламентські вибори планують перетворити на громадянський конфлікт з людськими жертвами, регіональним розколом та міжнародною ізоляцією

Ухвалення "мовного" закону "піде на користь самій Україні та її громадянам", – заявив під час візиту в Київ Сергій Іванов, голова адміністрації Президента РФ. Цього виявилося достатньо для "одобрямсу" ганебного закону парламентською більшістю. 

Заяви Іванова, які порушують базовий принцип дипломатії, – невтручання у внутрішні справи суверенної держави, – в чергове свідчать, що ноги проросійського "мовного" законопроекту ростуть з Кремля. Росія, попираючи Декларацію про принципи міжнародного права 1970 року, норми Статуту ООН та Декларації ООН про неприпустимість інтервенції та захист суверенітету держави, натиснула на українську владу, щоб домогтися прийняття законопроекту, який призведе до перегляду основ української державності.

"Мовний" законопроект Колесниченка – це невід'ємна складова дій з реалізації федеральної цільової програми "Русский язык на 2011-2015 годы". Програма, окрім іншого, ставить за мету пришвидшення інтеграції країн СНД та Балтії під дахом Росії. Кремль планує збільшити кількість держав – членів СНД, де більше 20% населення володіють російською мовою, з 7 – до 12, а чисельність "російськомовних соотєчєствєнніков" – з 38 до 43%. Програма, які і її попередниці, ставить завдання зберегти недоторканим русифіковане національне населення колишнього СРСР, – це майже 100 млн осіб. Нині в межах програми проводиться соціолінгвістичний контроль мовної ситуації "в країнах ближнього зарубіжжя".

Кремль, який виділив на підтримку російської мови за кордоном 28 млн дол. за 2006-2010 роки, оцінює російську мову "як найважливіший елемент" в процесах "посилення позицій" та забезпечення "державної цілісності та національної безпеки Росії". "Вживлення" російської мови в "тіло" національних пострадянських держав зазвичай відбувається, завдяки провокуванню конфліктів на мовному та етнічному грунті. Складовою російських планів щодо України є перетворення чергових парламентських виборів на громадянський конфлікт за "мовною" ознакою, людськими жертвами, регіональним розколом та наступною міжнародною ізоляцією. В переліку жертв Росії, – розколота Молдова, розбита в друзки Грузія. За російськими сценаріями на межі громадянського конфлікту опинялися Киргизстан, Азербайджан, Казахстан.

В зв'язку з цим, хотілося б запитати Президента та прем'єра України, чому їх нічому не вчить досвід 21 року незалежності? Невже незрозуміло, що віддаючи українську мову на поталу імперському сусіду, українська влада тим самим нищить й саму державність українського народу? Панове, перед тим, як приймати ті чи інші рішення, хоча б вивчіть досвід щодо характеру стосунків Росії з країнами колишнього СРСР та її плани щодо України на найближче майбутнє!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.