Округ 217. Чому Оболонь?

25 октября 2012, 20:34
Учу плавать.
0
1249

За час передвиборчої кампанії мені багато разів ставили питання, чим я буду займатися у Верховній Раді після перемоги і чому балотуюся від Оболоні? Для тих, хто це ще не чув / не читав, розкажу тут.

За час передвиборчої кампанії мені багато разів ставили питання, чим я буду займатися у Верховній Раді після перемоги і чому балотуюся від Оболоні?

Для тих, хто це ще не чув / не читав, розкажу тут.

У кожної людини є тема, в якій вона розбирається найкраще. У мене це – масовий спорт і здоров'я. Як професійний спортсмен я досяг у плаванні майже всього: став чемпіоном світу, виграв срібло Олімпіади. Як громадський діяч я вже п'ятий рік разом з друзями успішно втілюю проекти всеукраїнського масштабу, спрямовані на популяризацію спорту і здорового способу життя.

І на цьому шляху я постійно зіштовхуюся з проблемами, які неможливо вирішити тільки з допомогою громадських проектів.

Наприклад, в Україні тільки 2% людей регулярно займається спортом, тоді як у Європі – 25-30%. У нас лише 7% школярів офіційно вважаються здоровими. Тільки 13% українців отримують належну рухову активність, щоб підтримувати організм в здоровому тонусі. При цьому ми живемо на 13-15 років менше європейців, і знаходимось на першому місці за показниками смертності від серцево-судинних хвороб.

Чому так? Тому що немає системної державної політики, яка б визначала здоров'я людей у якості пріоритету. Причому, її немає вже 20 років! І я хочу це змінити!

Один з проявів байдужості держави – елементарна відсутність спортивних об'єктів. В Україні в 2-3 рази менше спортивних залів і секцій на душу населення, ніж в європейських країнах, і в 30 разів (!) менше басейнів. Зокрема, на Оболоні фактично діє тільки один доступний басейн – в Університеті ім. Б. Грінченка, але цього критично мало для району, де проживає 300 тис. людей.

Інший прояв – у нас немає відповідної пропаганди. Якщо у підлітка є вибір – грати у комп'ютерні ігри, палити за рогом школи, пити пиво чи піти на спортмайданчик, щоб пограти у баскетбол, він обере перше. Бо з телевізорів насаджується думка, що ігри, цигарки, наркотики – це начебто "круто", а бути сильним і здоровим – так собі.

Але є й інший бік справи. Масовий спорт існує не у вакуумі. Ситуація тут є відображенням ситуації в країні.

Політики, які 20 років керували Україною, загнали у злидні 80% населення. Люди не можуть нормально харчуватися і купувати ліки. Купівля нормального одягу чи дрібної побутової техніки – це удар по сімейному бюджету. Відпочинок, гарна освіта для дитини, не кажучи вже про власне житло – це недосяжна розкіш для переважної більшості.

Зрозуміло, що вирішити окремо проблеми масового спорту у таких умовах неможливо. Потрібні кардинальні зміни в країні, поки діюча влада та опозиція, яка вчора була владою, не добили нашу державу.

Потрібен зовсім інший підхід, який поставить людину та її реальні інтереси – матеріальні, духовні, інтелектуальні – у центр всього.

Як цього добитися? Що я особисто можу для цього зробити?

Я довго про це думав і переконався: реальні зміни треба розпочинати знизу – з рівня району. Тому що тут можна особисто поговорити з критичною масою людей і переконати їх. Сформулювати мету і об'єднатися для її досягнення.

Треба створити приклад, як можна жити по-іншому. Як тільки в країні з'явиться один такий приклад, почнеться ланцюгова реакція. Ніде – ні у Львові, ні у Донецьку люди на захочуть жити гірше. Не захочуть більше слухати політиків, які під різними прапорами над ними знущаються.

І цей приклад треба створити у столиці. Бо те, що зроблено у столиці, краще розповсюджується по країні.

Оболонь у цьому плані – ідеальне місце. Бо сам район був створений з нуля на голому місці по чіткому проекту. Це був дуже якісний проект, але зараз йому потрібен новий імпульс, як і всій країні. Тому я пропоную оболонцям розглянути моє бачення того, як можна змінити життя у районі.

Треба зробити лише три ключові кроки, які знаходяться в основі усього.

Перший: контролюємо гроші – громада має контролювати використання бюджету району та комунальних платежів.

Бюджет Оболоні в 2011 р. склав понад 3 млрд. грн. Це більше, ніж у левової частки обласних центрів. Куди поділися ці гроші? Хто з оболонців про це знає?

Інший приклад – кожна квартира сплачує 150-200 грн. в місяц на утримання прибудинкової території. Тобто звичайний будинок сплачує у середньому 30 тис. грн. на місяць та 360 тис на рік. Чи відповідає стан двору цим витратам? Хто розпоряджається цими коштами?

Як тільки кошти району і кошти кожного будинку будуть під контролем людей, ефективність їхнього використання злетить у рази.

Як це зробити? Запровадити "електронний уряд" – коли кожен громадянин в Інтернеті зможе бачити детальну структуру доходів і видатків.

Другий: повертаємо собі владу – громада Оболоні має сама приймати усі ключові рішення стосовно облаштування життя в районі, а також обирати і відкликати усіх місцевих посадовців. Від начальника ЖЕКу – до голови району. Тоді ці посадовці будуть залежати від людей, а не від начальства.

Крім цього усі питання, які передбачають зміну простору чи витрачання бюджету, мають розглядатися на місцевому референдумі, рішення якого є обов'язковим. Не так, як зараз, коли забудовники імітують "громадські слухання", ставлять паркан і ліплять замість спортивного майданчика "свічку", яка затуляє сонце. Чи просто вночі ставлять МАФ на тротуарі... Доки немає рішення референдуму – всі такі дії автоматично є незаконними. Їх не можна буде "прикрити" жодним папірцем.

Що дасть контроль над грошима і владою в руках людей? Одразу ж з'являться ресурси, щоб відремонтувати інженерні мережі, дороги. Можна буде збільшити кількість лікарів, побудувати нові дитячі садки, відкрити спортивні секції. Допомагати незахищеним, одиноким. Все це вже зараз можна робити, коштів громади достатньо. І усі попередні роки можна було робити. Просто ці гроші невідомо куди діваються!

Не треба буде чекати до наступних виборів, щоб хтось звернув увагу на ваші проблеми – це все буде працювати кожен день.

Той же "електронний уряд" знищить грунт для багатьох корупційних дій. Усі довідки можна буде отримати, натиснувши кілька клавіш. Не треба буде кілька днів стояти у чергах до чиновника, який дивиться на тебе, як на якусь набридливу комаху.

Не треба буде ходити у поліклініку, щоб записатися до лікаря. Це можна буде зробити через Інтернет. Так само як і зареєструвати дитину в садочок чи школу.

Все буде просто і прозоро. Для нас це незвично, але це давно працює у світі! Згадайте, коли з'явилися банкомати і перші кредитні картки, це було незвично, а зараз без цього складно уявити побут. Так само, як без мобільних телефонів чи планшетів.

Третій крок – створюємо робочі місця. Оболонь оточена промзонами. Хто приймає рішення, яким чином використовувати ці території? Я вважаю – ці рішення мають приймати оболонці. Я переконаний, що у промзонах треба будувати не чергові магазини, а сучасні виробництва, чисті, високотехнологічні. У Києва немає нафти чи вугілля – зате у нас є мізки.

У нас достатньо кваліфікованих кадрів, які можуть виробляти конкурентну продукцію. Головне – створити умови. На місцевому рівні це має бути сприяння громади. Ми запрошуємо чисте виробництво – для цього надаємо нашу землю, формулюємо лояльні умови. Інвестор створює робочі місця і платить відрахування у бюджет району.

Крім цього на рівні району забезпечується максимальна лояльність до всіх людей, хто може самостійно себе утримувати, тобто до малого і середнього бізнесу. Забезпечивши умови для створення робочих місць, ми зробимо систему стабільною.

І тоді наші ресурси ми зможемо витрачати на облаштування простору, будуючи басейни, спортивні майданчики, велодоріжки, перетворюючи наші озера зі смітників на затишні зони відпочинку. І тоді ми будемо здорові.

Масовий спорт і здоров'я людей – це той кут, з якого я дивлюся на загальні проблеми. Якщо ви мене підтримаєте, у Верховній Раді я буду лобіювати законопроекти, які дозволять здійснити три зазначені кроки. Бо багато з цих змін можна досягти тільки на рівні податкового законодавства, законодавства про місцеве самоврядування тощо.

Звичайно, буде страшенний опір тих, хто зараз на нас наживається. Але у нас є одна перевага – ми здатні об'єднатися. Ми це довели, коли 15 тисяч людей зібралися на Оболонській набережній і встановили світовий рекорд з наймасовішої ранкової зарядки. Так ми привернули увагу до проблем спорту. І зможемо привернути увагу до будь-яких проблем. І кожен чиновник тепер сто разів подумає, чи варто нас ігнорувати.

За мною немає олігархів чи політичних кланів. Моя сила тільки в тому, що я вмію робити – об'єднувати людей заради гарних справ. Я умію йти до кінця і досягати перемоги. Якщо ви мене підтримаєте – ми змінимо Оболонь і змінимо Україну. Це можемо зробити тільки ми – бо ні олігархи, ні партійні лідери у цьому не зацікавлені. Їм і так добре.

Дякую за те, що дочитали!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Оболонь
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.