Оголений листопад.

5 ноября 2012, 15:43
Політичний експерт
0
576

Якби не з десяток відчайдушних мажоритарщиків у Києві та інших містах, опозиція би цього й не помітила. Навіть тоді, коли Юля написала їм гнівну декларацію і заявила, що ці вибори від початку до кінця сфальшовані. Вони, стомлені опозиційною долею і самою

  Осінь безнадійно чіпляється за залишки життя. Після холодних дощів і гнилих туманів вона милостивить парким теплом. Останній лист бадьориться і пружиться до хмарної висі. Його нервові жилки зелено-помаранчевою мережкою востаннє вдивляються в небесну сірість, чекаючи сонця. Безнадійно. Усе вже вирішено. Пориви слабкого і якогось ніжного заблудного бризу несуть ілюзію свободи. Але сирі, поземкуваті протяги з Дніпра вертають в реальність.

     Міжсезоння. Зіткнення стихій. Зміна циклів і атмосфер. Все нестабільно. Чіплятись за минуле марно, а взяти у майбутнє – неможливо. Але каштани й липи, клени і дубові гайки, перенизані березами і розчервонілим від самозакоханості калинами та глодами, скинувши тонку й барвисту листяну шкірку, не зігнулись. Вони стоять, гордовито вдивляючись із княжих пагорбів у розгублених й непримиримих нащадків славетних Рюриковичів.

      Партія регіонів востаннє виграла вибори. За рахунок масової фальсифікації, тотального використання адмінресурсу, судів і міліції на Сході і в Центрі.

     Якби не з десяток відчайдушних мажоритарщиків у Києві та інших містах, опозиція би цього й не помітила. Навіть тоді, коли Юля написала їм гнівну декларацію і заявила, що ці вибори від початку до кінця сфальшовані. Вони, стомлені опозиційною долею і самою політикою, ніяк не хочуть визнати її єдиним опозиційним лідером саме зараз на фоні непрозорих, несправедливих і недемократичних виборів. Тому живуть в умовах постійного форс-мажору і доганяють плани  Банкової. В’язня сумління, яка взяла на себе й їхню кару, вмовляють голодувати лишень до останнього мандата опозиціонера в мажоритарці. Влада вміло вичерпала з нею конфлікт. Вона не політик, а засуджена. Залишаються досить високі очікування, що Захід, перевтомлений Україною, складною дипломатичною мовою і напівсонними попередженнями, прийме новий сценарій і напів-легітимізує вибори. Цього досить для «телефонних раутів» з главою держави і продовження роботи над Асоціацією. Інтрига у США. Через два-три тижні й вона зникне. Українські інвестиції в округ Колумбія можуть виявитись ефективними.

    Перша і головна лінія конфлікту – Леді Ю з її спільниками, «не владою». Тобто опозицією «по визначенню». Лідери трьох її загонів марно мріють стати найкращими президентами для африканоподібної, держави. Влада всіляко їм цьому сприяє. Вони впевнені, що Януковича обрати президентом у 2015 році неможливо, а він – що таких суперників потрібно «годувати із срібної ложечки».

     У Леді Ю попереду ще звинувачення у несплаті податків та вбивстві Щербаня.  У цих реаліях їй обтяженій в очах виборців, важким «криміналом», немає  жодних шансів на швидку електоральну реабілітацію. «Білі і пухнасті» будуть чекати, коли роздратоване суспільство принесе їм реванш.

    Тому в трьохнеєдиної опозиції  тільки обережні напів-гасла і велике бажання все це якось закінчити. Два кроки вперед, два назад, крок наліво, ще направо…».  Попри те, що суспільство після брудних виборів знаходиться на піку своєї мобілізації. В цей час все вирішують не гроші штатним стягоносцям, а емоції натовпу і пост радикальні гасла вождів.

     Реально влада вибори програла. Не дивлячись на сфальшоване волевиявлення. Феноменом є не тільки втрата нею в «ядерних» регіонах 35-40% голосів, але й втрата керованості лінією розколу між правим і лівим берегами Дніпра. Значна частина голосів за ПР віддані підкупом, під тиском, сфальшовані. Влада стрімко втрачає довіру і ресурсів її поновити, окрім ще сильнішого тиску на електоральне поле, у неї немає. Системні провали внутрішнього і зовнішнього  розвитку. У кращих умовах залізна Тетчер добровільно   пішла у відставку, аби вже не вернутись, але назавжди залишитись.  Ніколя Саркозі, забезпечивши Франції лідерство в ЄС, був розчавлений протестом розгублених перемінами французів.

    Це друга лінія конфлікту. Між владою і суспільством. Влада залишається географічно і ментально донецькою. Регіональною і, тому, завжди клановою. Спроби зробити її загальнонаціональною навіть не планувались. Але це й прихований резерв президента для змирення  і під примусом легітимізації виборів.

    Найбільшою небезпекою стає делегітимізація управління країною. Як зовнішня, так і внутрішня. На фоні відсутності у чинної Конституції легітимності, не визнання «трьохопозицією» легітимності виборів, може призвести до невизнання суспільством цієї влади і прав на управління державою. Без сумніву, це з полегшенням, підтримає Захід.

   «Обнулення списків», нереєстрація  у Верховній Раді усіх опозиціонерів, вимоги по перевиборах до парламенту – питання не стільки юридичні, як політичні. ПР не зможе в умовах загрози повної ізоляції та персональних санкцій довго святкувати перемогу.

     Опозиція хитається і чекає паніки влади. Але та вважає себе надто сильною і впевненою, аби зважити на емоції  її лідерів та їхні заклики біля ЦВК «вернути» їм декілька мажоритарних округів.

     Юля,  ізольована владою і вчорашніми друзями, мовчить. Захід чекає. Америка обирає керівника світового уряду. Путін хворіє. Банкова впевнено завершує генеральні маневри перед виборами президента України. Опозиція з однаковою рішучістю чекає дива і депутатської недоторканності.

     Осінь завмерла. Повітря не рухається. Шум машин приглушений, а сирени чисельних кортежів вже й не дратують. В небі зима. Тільки ніч поспішає, покриваючи все швидше день сутінками. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.