Шабаш відьом. Післяхроніки.

28 ноября 2012, 13:26
Політичний експерт
0
1901

На шабаші для одурманювання використовуються окрім отруйних белини, дурману, коноплі, маку, частин тіл жаб, змій, павуків, летючих мишей, кісток і крові людей разом із їхніми черепами, міцний алкоголь

Взагалі то відьомський шабаш традиційно мав відбутись 31 жовтня. Так усталено із прадавніх часів. Саме у цей день диявол, окрім 2 лютого, 30 квітня (Вальпургієва ніч) 22-23 червня (напередодні дня св.. Іоана Предтечі), збирає своїх слуг і шанувальників. На шабаші для одурманювання використовуються окрім отруйних белини, дурману, коноплі, маку, частин тіл жаб, змій, павуків, летючих мишей, кісток і крові людей разом із їхніми черепами, міцний алкоголь. Так легше служити дияволу.

      Антихриста випередили. Шабаш відбувся 28 жовтня.

       Цілий день у 176 Чугуївському окрузі людей інтенсивно споювали. Вулицями,  цілими селами. Незалежно від віку і стану здоров’я. Вони йшли на виборчі дільниці і не розуміли що роблять, як діють. У стані важкого алкогольного дурману продавали свої душі і майбутнє дітей Антихристу. Той щасливо сміявся.

      Увечері, після 20:00 почався шабаш. Зранку все вспокоїлось. Діти Люцифера з печаткою отримали право захищати його страшні  десять заповідей у вищій владі.

       Споювання людей носило тотальний, масовий характер. Воно було безпосередньо організовано владою за кошти місцевих бізнесменів, нею вкеровувалось. Міліція віддано охороняла «чорні розливайки». У деяких місцях сама,  й у цивільному, наливала безвольному, безробітному, хворому, нещасному люмпену чарку за чаркою.

    Колись Катерина ІІ, на запитання княгині Дашкової: «Ваше Величество! Зачем Вы спаиваете русский народ?», цинічно відповідала - «Пьяным народом править легче».

    З цією ж метою Пленум ЦК ВКП(б) у 1924 р. відмінив «сухий закон» який діяв з 1914 року.

     Отруєною горілкою людьми легко маніпулювати, спотворюючи алкоголем його свідомість до тваринних інстинктів. Луганську область у кінці XVIII століття, як свідчать документи, заселяли, споєними власниками пустуючих земель на ярмарках, селянами. Їх, без свідомості, перевозили на нові місця, де вони, втративши все, змушені були почати безправне, важке нове життя.

   У 2005 р. ВОЗ встановила середню величину вживання чистого алкоголю на рік – 6.13 літрів. Менш-більш безпечним обережно можна вважати споживання 8 літрів. Після цього йде повільне згасання етносу. Офіційно українці вживають 13.5 літрів абсолютного алкоголю. Із контрафактним – 20. Спиртного ж вони за рік випивають аж 82 літри. А ще на початку 90-х ми вживали лише 5.4 літрів чистого алкоголю.

     Ми п’яті у світі по кількості пиття алкоголю на душу населення. При цьому, третина українців алкоголю не вживає.

       У цьому році споживання спиртного виросло на 13% у порівнянні з роком минулим. Його виробництво виросло на 4.2% - до 24.1 млн. літрів горілки і інших міцних алкогольних видів.

       Щороку від прямого алкоголізму вмирає 40 тис. чоловік на тлі 900 тис. професійних алкоголіків.

      Кількість смертей, пов’язаних із алкоголем, наближається до 7%. Алкоголізм батьків викликає патології у 25-30% новонароджених. Із 2008 року ми, за даними ВОЗ, ганебні лідери у світі за рівнем споживання алкоголю дітьми і молоддю. 40% - у віці від 14 до 18 років систематично  випивають.

      Кожен десятий – алкоголік. Щороку на облік стає 100 тис. алкоголіків.   Реально – їх більше рівно у 10 разів.

     Із числа поміркованих п’яниць 80% мають І стадію алкоголізму, ІІ і ІІІ – більше 1 млн. чоловік.

    Щоденно алкоголь вбиває 40 українців. На шість пючих чоловіків – одна жінка. Починають - з 13 років.

   35-55% горілки продається нелегально. Ринок легальної і нелегальної - горілки 29 млрд. грн..  Він постійно зростає завдяки потужним лобістам у парламенті і масовій, часто на рівні з використанням недобросовісних психогенних мотиваторів, реклами. Тому, за деякими дослідженнями, 90% українців можуть виявитись алкозалежними.

     На спиртне ми витрачаємо до 7% сімейного бюджету, що вдвоє більше, аніж у 2010 році (3%).

    Ви можете собі уявити, аби п’янички об’єднались для захисту своїх прав чи спільних інтересів?

     Я – ні.

   П’яний народ про свободу не думає, а мріє похмелитись.

    Алкоголь один із чотирьох основних факторів ризиків життя. Його варто розглядати як потужний рекреаційний наркотик із потенційно складними загрозами для здоров’я.

     Психічні алкогольні розлади включають не лише депресії, манії, гіпоманії, панічні розлади, важкі фобії, нездатність орієнтуватись у навколишньому світі. Згадайте старого Кайдаша, який погнався за бісами та й втопився на греблі біля млина. Вони тягнуть за собою до руйнування робочої пам’яті, хронічної шизофренії, пошкодження мозку, слабоумства, усадки мізку – зменшення його об’єму, до фізичної залежності. Це вже призвело до того, що половина усіх смертей в Україні чоловіків у віці 15-54 роки так чи інакше пов’язана із алкоголем. Бо алкоголь є причиною 60 типів різних захворювань і травм.

   Мало хто вірить, що алкоголь «склеює» еритроцити крові. Вони закупорюють судини і приводять до відмирання клітин мозку. Стакан пива кожен раз  коштує нам декількох тисяч мертвих нейронів.

 Алкоголь пошкоджує ДНК (теломіри), прискорює старіння, збільшує у рази онкоризики. Вірогідність народити дитину із відхиленнями у пючих мам – 9%, а у постійно «вживаючих» -  74%.

      Тому.  Із 100 громадян двоє стають постійними пацієнтами «психушок» через алкоголь.

     Не випадково Україна посідає 150 місце серед 223 країн по середній тривалості життя. За останні 15 років народжуваність зменшилась на 40%, а смертність зросла на 30%. При цьому, дитяча – більша у 2.5 рази від ЄС. Смертність чоловіків працездатного віку значно перевищує рівень країна, де ВВП у 4-6 разів менше нашого. Кожен  10 українець не доживає до 35 років. Як у Конго. Кожен четвертий – до 60.

     А ще у 60-х ми жили як британці - 71 рік. І доганяли шведів – 73 роки. Після 2005 р. середній рівень життя українців впав до 68 років, а у Британії виріс до 78, Швеції – до 81 року.

     Це не дивно. На охорону здоров’я, депутати виділяють усього 3.5% ВВП. ВОЗ зобов’язує виділяти 6%. Якщо менше – охорона здоров’я не існує по визначенню. За Blomberg  Україна займає тут 99 місце. Це дуже далеко від здорового життя і дуже близько до кладовища. США витрачає на здоров’я американців 16% ВВП (1.8 трлн.$), ЄС – 9-11%. На одну людину це 1546 дол.США, Україна – 920 грн. До половини з них – розкрадається.

      Бідність. Економічна поляризація суспільства. Хронічні соціальні стреси. Відсутність національно-зацікавленої і професійно відповідальної влади. Бюрократичне невігластво. Тотальна корупція системи охорони здоров’я. Відсутність спільних цілей у влади і громадян. За даними ООН в Україні систематично недоїдає 16.2% людей. Вони не споживають і 2100 ккал. у день. За останні п’ять років ціни на продукти у нас виросли на 60%, а зарплати – тільки на 15-20%.

     Внутрішній годинник тому поспішає у 70% українців. Ми прискорено старіємо молодими. Інволюція починається значно раніше п’ятдесяти. До пенсійного віку, за ООН, не доживає 47% чоловіків і 36% жінок.

       Це намагаються списати на складності якогось перехідного періоду. Якби 30-40% бюджету на охорону здоров’я не «розпилювали» між собою власники держави. Вони із корисливості та невігластва, саме тому й не проводять сучасних реформ у системі не тільки охорони здоров’я, але й зміни способу життя українців. Без переходу на його нову якість, активного, захищеного реальною демократією і в умовах достатніх свобод, неможливо говорити про відтворення здорової нації.

     Можливо все списати на глобальну фінансово-економічну кризу. Якби якість життя у розвинутих країнах не зростала і у цей час. Проте українська влада використала цей час не для модернізації економіки і консолідації зусиль по виходу на новий рівень прогресу, а для банального збагачення і монопольного управління державою. Як своїм господарством.

     Звичайно, винуваті «папередніки». Правда, ні добре проплачені міжнародні аудити, ні політично керовані суди навіть концептуально це не підтверджують. Парадокс полягає у тому, що невелика кількість власників держави, політичних партій, які володіють вже майже двома третинами активів України, стрімко і дальше  збагачуються. На фоні дійсно багатої нафто-доларової Росії та, затягнувшого паски, Заходу. А абсолютна ж більшість зубожіє, спивається, хворіє, шукає вихід у лабіринтах безвиходдя.

    Ви спробуєте звинуватити мене у надмірних емоціях. Але у вас їх ще більше. Не адресуйте, навіть якщо ви платний троль, їх моїй особистості. Нам усім тут жити і ростити дітей – нову глобалістичну націю. Вона може й не відбутись.

    Ви ще розлючені і невпевнені. Можливо я вас переконав і ви готові до діалогу. Разом із ним до компромісу і спільності.

    Дивіться.

    Бачене можна було би називати проектом самої держави, бо вона його придумала й реалізувала за рахунок ресурсів влади.

    47 ДВК м. Чугуєва і Чугуївського району були одночасно 28 жовтня включені у програму відкритої, зухвалої, цинічної п’яної виборчої каруселі. Біля кожної виборчої дільниці – одна, дві машини із різнокольоровими кульками (за кольорами бригади), сині агітаційні палатки із замаскованою символікою ПР, похідні ларьки, добре підготовлені у тому числі, і немісцеві «бригади».  Усюди у необмеженій кількості горілка і закуска. Заходиш, випиваєш, береш уже помічений бюлетень, вкидаєш, приносиш свій – чистий, випиваєш, закусуєш. Ідеш щасливий і веселий. Все це охороняє міліція. Спостерігачі, вся від ПР райдержадміністрація, окрім голови, депутати ПР, сільські голови, директори шкіл, головні лікарі та інші бюджетні слуги і функціонери.  

    Ніякої політики. День автомобіліста. Відповіді в усіх 47 ДВК стандартні.

     Шабаш. Замість сечі диявола п’ють горілку.

    Наливайки, якщо ви придивитесь, дуже близько від дільниць. Аби ніхто не проскочив.

     Більша частина виборців у кадрі вже з неадекватними реакціями. Нестійкі рухи, незрозуміла мова. Страх і напруженість говорять ще про залишки свідомості. Іншим соромно. Вони не продали свій голос. Але дуже бояться і весь час «стріляють» очима за спину оператора, чи не послав когось диявол.

     П’ють без обмежень. Це місцевий стиль пияцтва – великими дозами і в один присіст. Називається - нордичний. Наслідки наступають миттєво. Ви їх бачите. Без коментарів. Вони не знають, що алкоголь у силу його хімії, сприймається організмом не як їжа, а як токсини. Разом із своєю психотропністю, він «вбиває» природні властивості приймати вольові рішення .

     «По полу разливали». Ой…! Красота! Душа співає!

     Влада не ховається.

-         А почему в синей палатке?

-         Ну какая была.

-         А у кого была такая палатка?

-         Такую дали.

-         А кто дал?

-         Постсовет.

-         А, постсовет палатки давал?

 Мужчина помітно нервує і каже:

-         Ну да. Я как председатель совета ветеранов, я контактирую с постсоветом.

Усі вони під покровительством влади. Намагаються бути схожими на неї. Чомусь, такими ж навіть зухвалими і цинічними. Бравують. На зауваження, що по всьому районі одинакові палатки, така ж випивка й закуска, вони з гордістю раба за господаря відповідають: «А вы можете что-то другое предложить?  По-моєму, она в Украине вся одинакова».

     Ці кадри увечері показали центральні телеканали і французький канал «24». Ну і що? Як і усі шабаші, окрім часу інквізиції, і цей, замовчений. І вже забутий.

    Мій, наляканий і нещасний «юрист» обірвав мене у телефонній розмові: «Ну и что, что пьют. Они это делают не на избирательном участке. А пить они могут где попало».

    Можливо тому, що це було прокляттям мого начальника штабу М. Він тричі за виборчу кампанію собою підказував мені про цю небезпеку. Я не вірив.

    Не стомлюйтесь. Ви бачили тільки генеральну репетицію перед президентськими виборами. Не вірте, що президент хоче обиратися в парламенті. Це би означало, що він свідомо піде на небезпечну  маніпуляцію із конституційною системою і суспільною думкою задля влади. Не абсолютної. Бо президент обраний у парламенті, є фігурою для усього світу швидше протокольною і декоративною, аніж реальною. Захід ніколи не визнає легітимності таких виборів. Часу ж його переконати якоюсь дивовижною політреформою у цьому напрямку немає. Як і немає такої цілі.

    Президенту потрібна абсолютна влада. У принципі, вона у нього є, але із підозрами у недостатній легітимності. При цьому, влада, яка отримана легітимним шляхом із масовою народною підтримкою та включенням прямої демократії як вищої форми управління державою самим народом.

    Масова підтримка його кандидатури майже гарантована. Ви це особисто бачили. Ці люди оберуть кого завгодно. Аналітики президента, вже переконали його, при цьому, що революційні настрої у народу відсутні на генетичному рівні, а в опозиції їх як не було, так і не буде. Бо влада щодня буде підточувати її диявольськими спокусами.

     А безпосередня демократія на стороні президента. У день народження страждальної Леді Ю він підписав Закон «Про Всеукраїнський референдум». Ним він змінив, не дивуйтесь Конституцію, яка й без того ледве стоїть на хитких милицях, перетворив суспільство у паралельний із Верховною Радою законодавчий орган, але з більш вагомими функціями, вилучив із Конституційного процесу Конституційний суд, наділивши невластивими конституційно-адміністративними функціями себе і ЦВК і створив усі юридичні умови для переходу до «плебісцитарної диктатури». Пам’ятаєте. Це вже було. Тому у Німеччині більше референдумів не проводять.

    Тільки чому опозиція бореться за легітимність цього Закону, заявляючи про готовність ним скористатись? Не розуміє, чи «підтанцьовує»?

    Тимошенко втішили голубками і величезним трояндовим серцем. Їм здається, що вона цього чекала найбільше. Вони помиляються.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.