Генпрокуратура про джерела фінансування партій

20 декабря 2012, 11:00
політолог
0
1805
Генпрокуратура про джерела фінансування партій

Новий політичний тренд

Все-таки, керівництво нашої Генеральної прокуратури – дуже цікаві особистості. Хоча, звісно, нічого дивного у цьому немає, адже їх на високі пости призначили інші, не менш цікаві персонажі. Тому, звісно, вони не можуть не вирізнятися розумом та винахідливістю.

Як візьмуться вони за щось, то часто досягають результатів, прямо протилежних запланованим. От, приміром, заповзявся легендарний Р. Кузьмін писати листи американському керівництву. Очевидно, не давали йому спокійно жити лаври Цезаря, який писав у Сенат листи, тому Кузьмін теж написав, тільки у Конгрес США. Щоправда там гумор та претензійність не зрозуміли, та, зрештою, скасували візу для класика епістолярного жанру. Мабуть, щоб іноземні візити не відволікали від літературної творчості.

Але, очевидно, тяга до великих звершень, енергія у поєднанні із відсутністю чіткого розуміння того, чого ж і хто прагне досягнути, не минають даремно. Як справедливо відзначав колись М. Жванецький, гірше за невігласа лише ініціативний невіглас.

І от уже на обрії з’явилася чергова (не менш цікава ініціатива) заступника Генпрокурора – ліквідувати партію Батьківщина через непрозоре фінансування останньої з-за меж України.

Ясно, що сам ініціатор цього, очевидно, таким чином прагне продемонструвати власну корисність та значимість для своїх безпосередніх наймачів. Мовляв, із Конгресом не вийшло, зате ми тут покажемо себе у всій красі. Чатуємо, так би мовити, на чатах політичної стабільності і персонального спокою Глави держави.

Але тут виникає інша проблема, яку, очевидно, шановне керівництво української прокуратури впритул не бачить своїм орлиним зором та вродженою премудрістю. Мова про те, що подібними процесами вони мимоволі створюють новий тренд української політики – зацікавлення у джерелах фінансування політичних партій.

 А як відомо, для громадської думки важливим є не конкретний зміст інформаційних повідомлень, а теми, які в них піднімаються. Прикладом цього є істерія довкола міфічного “кінця світу”, що зараз якраз набуває свого піку в світі. Чому вона розпочалася? Очевидно, тому, що ЗМІ щоденно повторювали сюжети на цю тему не один місяць. І тут не важливо, чи підтверджується ця думка, чи не підтверджується. Важливо, що сам тренд постійно перебуває у інформаційному просторі.

Приміром, завтра у ЗМІ з’явиться повідомлення, що заслужений алкоголік республіки Василь Іванович, допившись до чортів, почув від останніх, що 11 березня 2014 року етиловий спирт розпадеться на хімічно прості елементи, що унеможливить існування горілки. Звісно, що вперше це повідомлення не буде ніким сприйматися. Але завтра в ЗМІ покажуть сюжет, в якому це пророцтво прокоментує відомий хімік. Далі журналісти влаштують екскурсію у місце народження пророка, де будуть опитувати його сусідів. Далі будуть знімати фільми на цю тему і т.д. За кілька років можна буде довести суспільство до психозу, оскільки кожен із представників соціуму буде раціонально розуміти, що нічого завтра не зміниться, але ірраціонально буде відчувати, що “може щось у цьому всьому є”. І будуть щоденно пити, як у останній день.

Громадську думку формують не факти, доведення або аргументи, а повторення.

І, очевидно, ініціатори заборони окремих партій це не надто розуміють.

Я не знаю, чи збираються вони реально когось забороняти. Навіщо їм це робити, який практичний зиск це комусь може принести, адже ясно, що після заборони “Батьківщини” усі тамтешні депутати легко переїдуть у якусь іншу, дружню партію, яку знайти буде не дуже важко. Та ще й одержать такий потрібний їм мученицький ореол.

Але я знаю наступне. Якщо процес набуде розвитку, то це поставить перед українським соціумом інше, набагато більш важливе питання. Питання про джерела фінансування українських політичних партій, яке до цього часу лишається однією з найтемніших сторінок вітчизняної політики.

Звісно, що якщо хтось надумає заборонити партію Батьківщина через суд через проблеми із джерелами фінансування, то для ЗМІ це стане на тривалий час улюбленою темою. Значить, це означатиме, що громадськість не зможе не прореагувати і на інше питання про те, як фінансуються інші партії.

Слухає хтось, наприклад, що суд через непрозорість фінансування заборонив одну партію Яке питання одразу виникає у свідомості? Правильно, а що у інших (зокрема, ПР) жодних проблем немає?

Добре, “Батьківщину” фінансують з ЦРУ, а хто і як тоді фінансує КПУ, ПР, УДАР і “Свободу”? Чому ми повинні вірити, що їх фінансує не ЦРУ, ФСБ, Моссад або коаліція прибульців-рептилоїдів із Альфа Центаври? Як це можна довести? Звідки ми дізнаємось про зворотне?

Правильно, лише оприлюднивши повну фінансову звітність, яка передбачатиме: 1) джерела одержання доходів із розписом надходження кожної копійки; 2) напрямки та конкретні обсяги видатків; 3) відповідність між доходами та видатками.

Якщо, приміром, партія може довести, що, збираючи внески із кількох десятків тисяч партійців по кілька гривень за рік, вона може профінансувати власну політичну кампанію, то жодних питань до неї бути не може. Але якщо вона збирає копійки з членів партії, а на вибори витрачає мільйони. Особливо, якщо це партія знедоленого пролетаріату, то одразу виникає питання про те, як вона компенсує недостачу.

Думаю, що всім громадянам байдуже, чи одержує партія фінансування з-за кордонів, або за рахунок місцевих олігархів. У будь-якому випадку це означає, що партія така партією бути не може, оскільки представляє не ідеологію та своїх членів, а власних спонсорів.

Але як ви думаєте, до якої партії в громадян України виникне більше питань, якщо підняти всерйоз питання про фінансування політичних партій?

Очевидно, до найбільшої, найчисельнішої, найзаможнішої і т.д. Тобто, до Партії регіонів. Звісно, всі ми віримо, що існує вона виключно на членські внески, жодних грошей на неї з бюджету не йде, представляє вона виключно інтереси своїх членів партії на основі продуманої та вивіреної ідеології. З фінансами теж повний порядок, і за кожну витрачену на минулих виборах копійку партія готова прозвітувати.

Не вірите? І правильно робите, оскільки ніхто жодного підтвердження всьому викладеному вище вам ніколи не запропонує.

Так що, пани прокурори “жгітє дальше”! Можливо, вашими зусиллями у нас громадськість нарешті зверне увагу на проблему фінансування  українських політичних партій, і, зокрема, проблему фінансування головного українського партійного гіганта – ПР.

Думаю, що діяльність в цьому напрямку повинна стати одним із ключових об’єктів роботи тих, хто у нас претендує на якусь реальну опозиційність. Питати в них, направляти відповідні запити про видатки та їх джерела, готувати розгорнуті та обґрунтовані звернення до Генпрокуратури з вимого розслідувати ситуацію, одержувати відписки та повторно направляти звернення. Регулярно питати це в “папуг”, які представляють партію на ток-шоу. Віднаходити та публікувати дані про партійні гроші.

Треба ж підтримувати тренд.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.