Війна проти супермаркетів і здорового глузду

24 января 2013, 10:06
політолог
0
9373
Війна проти супермаркетів і здорового глузду

Як принцип роботи парламентської більшості

Думаю, що якби у системі вітчизняного парламентаризму існувала своя “Шнобелівська премія” (нагадую, що мова про науково-жартівливу відзнаку за найбільш дивакуваті та малокорисні відкриття), то її, мабуть, міг би одержати дніпропетровський нардеп-регіонал.

За невеликий термін у місяць він зміг внести на розгляд до парламенту два законопроекти, геніальність яких просто випереджає наші можливості їх сприйняття.

Отже, по-перше це законопроект про зняття обмежень із виробництва денатурованого спирту. Саме таким чином, дозволивши виробництво вищеназваного спирту практично будь-ким, нардеп планує не мало не багато, подолати кризу в хімічній промисловості, створити нові робочі місця і т.д. Це все я не вигадую, це так написано у пояснювальній записці до документу.

Не знаю як хто, а я уже уявляю собі ці благодатні ріки свіжого та життєдайного денатурату, які змиють усю пошесть кризи із тіла нашої любої батьківщини. Адже ж не можемо ми не вірити власним народним обранцям?

Не знаю, як із кризою в хімічній промисловості, чи буде вона подолана у результаті ухвалення цього законопроекту, але, підозрюю, для деяких категорій громадян він може створити кризи менш помітною та значимою. Хто ж помітить якісь кризи під потоками спирту-денатурату?

Але на цьому джерело креативності народного обранця не пересохло, ні, віно лише набрав сили та потужності. Отже, наступне, що він запропонував вдячному українському суспільстві – це проект “розкуркулення супермаркетів”, що зашифровано під назвою про стимулювання вітчизняного ринку продовольчих товарів.

Отже, припустимо, що ви почули цю назву. Що перше вам спадає на думку, коли ви чуєте про стимулювання ринку продовольчих товарів? Думаю, що ви уявляєте собі заходи із підтримки та дотування сільгоспвиробників, регулювання якості продукції, створення умов для залучення іноземних інвестицій у створення нових виробничих потужностей.

Але слід враховувати, що коли нинішня влада та її правляча партія береться до діла, то банальна логіка тут вже не працює, поступаючись своїм місцем деякому вищому порядку міркувань, що знаходиться десь за межами розуму.

Отже, як уявлять собі у ПР стимулювання вітчизняного ринку продовольчих товарів? Чомусь у свідомості представників правлячої партії головним чинником, що перешкоджає бурхливому розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів, є супермаркети.

На них, як на головне джерело зла, і вказує депутат у своєму поданні. Як пояснює згодом у інтерв’ю сам народний обранець, супермаркети монополізують ринок, і просто псують своїм виглядом міста.

І не намагайтесь збагнути, яке значення вигляд супермаркетів має для розвитку ринку продовольчих товарів. Як і у більшості інших дій української парламентської більшості, це не питання розуму, а питання віри.

Отже, як можна забезпечити розвиток ринку вітчизняних продовольчих товарів? Необхідно заборонити існування у межах українських міст торгівельних потужностей площею більше ніж 300 кв. м., дозволити функціонування супермаркетів лише у будні дні із 9.00 до 20.00, із можливістю його подальшого скорочення місцевими органами влади. Цікаво, чим це обґрунтовується, якщо зв’язати це із захистом вітчизняного виробника? Тобто, наскільки я розумію ситуацію, нардеп, що написав цей законопроект, вважає, що із 20.00 до 9.00 українці відчувають масове, ірраціональне прагнення купувати імпорт?

У той же час, ті торгівельні площі, що залишаться у містах, повинні будуть продавати не менше ніж 80% вітчизняної продукції. Остання норма – єдине, що безпосередньо у цьому законопроекті стосується стимулювання вітчизняного виробника продовольчих товарів. Наскільки воно їм допоможе – питання окреме.

Власне, для того, аби ці 80% продати, їх необхідно виготовити. Для цього необхідно створювати умови та розвивати потужності. Останні ж у нас не тільки не розвиваються, а навпаки – згортаються. Приміром, на наших очах розгортається трагедія ще недавно одного із найпотужніших Балтського молочного комбінату. Очевидно, що вищеназваний об’єкт жодної продукції найближчим часом давати не буде.

Але така банальщина як те, що споживанню вітчизняної продукції повинно передувати бодай її виробництво – це не для нашого правлячого класу.

Ні, логіка правлячої партії проста: заборонимо супермаркети, і все стане чудово.

Середньостатистичний українець прокидається вранці в суботу, сідає до свого сучасного автомобіля, заправленого чудовим пальним, аби виїхати за межі міста та придбати усе необхідне для себе на тиждень наперед. Їдучи по широким та якісним дорогам із потужними багаторівневими розв’язками, він наближається до супермаркету, що вже наповнений до самого верху високоякісними українськими продуктами. Приміром, морською рибою, виловленою героїчним, високотехнологічним та потужним українським морським флотом. Купивши усе, що йому потрібно, громадянин повертається до свого простого будинку, паралельно прославляючи мудре державне керівництво та політичну партію, яка створила йому таке чудове життя.

Мабуть, десь так наші дорогі народні депутати і уявляють собі дійсність.

А чому так? Тому що відірваність від життя суспільства, до якого вони належать виключно номінально, не може не позначатися тривалий час. Окремі шляхи, окремі лікарні, окремі навчальні заклади. Окреме життя за межами самої нашої держави – все це не може не позначитися на змішуванні логіки у їх свідомості. І от уже уявлення про життя України та українців нагадують уявлення про життя папуаського племені у джунглях Нової Гвінеї. Тобто щось бачив і чув, але не більше.

Хіба не зрозуміло, що винесення великих супермаркетів у розвинених країнах за межі міста – це абсолютно закономірний процес, що мотивований самою логікою розвитку суспільства. Як  тільки ми дочекаємось у нас економічного буму, що буде супроводжуватися різким зростанням вартості площ у містах, то жодних коробок супермаркетів там не буде. Стадіони, супермаркети будуть переміщатися за межі міст, супроводжувані магістралями сучасних доріг. І не треба тут жодного державного регулювання.

Хоча, хто знає. Можливо, логіка тут якраз присутня, і, слідом за ухваленням законопроекту, нас очікує створення окремої торгівельної мережі “Магазинчик у дантиста”, яка покриє усі міста та займе потужності, що звільнилися, спираючись на окремий дозвіл Кабміну? Нічого дивного тут не було б, хоча якось і вірити у це не хочеться.

У будь-якому випадку, на основі продукування подібних документів парламентська більшість показує: 1) відсутність будь-якої логіки у своїх діях; 2) схильність до продукування абсурду; 3) слабкий, переривчастий зв'язок із оточуючою об’єктивною дійсністю.

P.S. Шановні громадяни Дніпропетровщини! У посиланнях до цієї публікації є тексти законопроектів Вашого обранця до парламенту. Щиро Вас прошу, як тільки у Вас ще коли-небудь виникне бажання проголосувати за Партію регіонів або її представників, будь-ласка, перечитайте законопроекти про денатурат та супермаркети.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.