Про «швидку» і не тільки

25 января 2013, 10:29
Народний депутат України
0
794

Категорично не згоден з тими, хто говорить, що закон «Про екстрену медичну допомогу» не лише не принесе користі, а й зруйнує те, що є

  Про новації з екстреною медичною допомогою  з моменту набуття відповідного закону чинності сказано багато. Утім, цілком зрозумілі стурбовані коментарі медиків спонукають висловитись. Попри те, що в часи змін жити справді складно, все ж зміни потрібні.

 Отже кілька думок про переваги і недоліки.

Категорично не згоден з тими, хто говорить, що  закон «Про екстрену медичну допомогу» не лише не принесе користі, а й зруйнує те, що є. Закон має беззаперечні плюси:

1)                  Чітко визначено належні терміни прибуття бригади  - таким чином можна мовою цифр, а не емоцій оцінити її роботу (щоправда, на жаль, це не є критерієм якості, але в цих питаннях часто швидкість = якість).

2)                  Значно підвищено «логістичну» ефективність надання екстреної допомоги завдяки: а) об'єднанню розрізнених мереж швидкої/невідкладної/екстреної допомоги в одну структуру, б) управлінню за допомогою GPS-навігації, як окремою бригадою, так і всіма бригадами в регіоні, в) поділу викликів на дві категорії за терміновістю. Отже, при тій же кількості бригад пацієнт має отримувати допомогу швидше.

3)                  Визначено коло осіб, не лікарів, які зобов’язані вміти й надавати ДОлікарську допомогу (рятувальники, пожежники, правоохоронці, провідники, стюардеси, тобто особи без медичної освіти, які за службовими обов’язками повинні вміти надавати невідкладну меддопомогу) .

4)                  Нарешті, цей закон вже став стимулом до значного збільшення фінансування екстреної допомоги – зокрема, планується закупка до 2 000 нових автомобілів швидкої допомоги.

 Але залишається також простір для вдосконалення. 

Як свідчить статистика, у разі раптової зупинки серця через 10 хв. (коли приїде «швидка») можна повернути до життя тільки одного пацієнта з 20. А надавши допомогу на першій хвилині, є шанси врятувати 16 з 20! Отже, необхідним є вміння пересічних громадян надавати першу невідкладну допомогу. Це є нормою у дуже багатьох країнах. Тому, на моє глибоке переконання, обов’язкові практичні тренінги для старшокласників основам надання ПНМД мають бути в шкільній програмі. Над цим вже два роки ми працюємо в Українському фонді «Здоров’я» разом з партнерами.

Крім того, як зазначають експерти, наразі не існує чітких правил, алгоритмів дій при наданні долікарської допомоги немедиками: що рятівник зобов’язаний робити, а чого робити не має права. Відтак люди часто не допомагають потерпілому, бо не лише психологічно бояться нашкодити, а й бояться відповідальності за свої дії, які можуть бути розцінені, як такі, що завдали шкоди.

Планую, що ми з колегами по Комітету ВР з питань охорони здоров’я займемося вивченням і врегулюванням цих додаткових питань.

 Не можна обійти увагою таку статистику: в 2011 р. по «швидкій» було прийнято 13 000 000  викликів, з них - 11 300 000 виїздів (в 1 700 000 випадків консультація надана по телефону), з них - 2 300 000 випадків госпіталізації. Ризикну припустити, що в більшості випадків виїзд бригади екстреної допомоги з 4-х людей на спеціально обладнаному автомобілі вартістю під 100 000 доларів може бути замінений на візит одного сімейного лікаря. Ефект той-же, але витрати принципово різні. Подивіться на таке порівняння, воно не надто коректне, але тим не менше: 1000 «швидких» = 700 000 000 грн. = 10 000 річних зарплат сімейних лікарів, якщо їх підвищити у 3! рази (5 500 грн. на місяць) З такою зарплатою наші лікарі вже будуть конкурувати за можливість вилікувати пацієнта!

 До речі, розвиток інституту сімейних лікарів зняв би проблему закриття/перепрофілювання лікарняних закладів, бо людям, насправді, треба не чотири стіни, ліжко і напис «лікарня», а кваліфікований лікар, який приїде, проконсультує, допоможе, вилікує. Але це вже інша тема.

 Щодо якості доріг, заторів, про що часто говорять, то ця проблема набагато ефективніше вирішується кількістю бригад та пунктами їх тимчасового базування. Бо щоб відремонтувати всі дороги, за даними Укравтодору треба сотні мільярдів! гривень, а на закупку 1 000  «швидких» - 700 млн. грн.

 Головне, що показова тенденція – це зростання фінансування на ключові напрямки в  охороні здоров’я – 700 000 000 грн. на автомобілі швидкої допомоги, майже 200 000 000 грн. на відшкодування вартості препаратів для гіпертоніків, в пілотних регіонах стрімко зростає оплата праці лікарів загальної практики. Це ознаки того, що медицині починає надаватись належний пріоритет. Цей рух треба продовжувати. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.