Не допустимо, щоб 200-річчя Шевченка стало джерелом для збагачення чиновників

2 марта 2013, 09:13
громадський та політичний діяч
0
1501
Не допустимо, щоб 200-річчя Шевченка стало джерелом для збагачення чиновників

Звертаюсь до журналістів, викладачів, науковців з пропозицією долучитися до громадського вшанування ювілею Шевченка...

Чергові озвучені фантастичні плани черкаської влади з відзначення 200-річчя Шевченка, якщо би перефразувати Віктора Януковича, який нещодавно «підредагував» українську мову, висловившись про «шльопання язиком», то це – одночасно і «ляпання язиком і шльопання губами». 

Так, в черговий раз задеклароване черкаськими високопосадовцями бажання будувати автобан Київ-Канів-Черкаси, за логікою речей, мав би бути вже готовий і ми би вже по ньому їздили, оскільки його обіцяли відкрити ще до Євро-2012. Цілком очевидно, що ніхто не відкриє цей автобан і до 2014 року, бо навіть проектної документації, за моєю інформацією, Урядом досі не затверджено. 

Замість примарних автобанів, місцевій владі треба сконцентруватися на тому, щоб принаймні відремонтувати вже існуючі дороги хоча би на Черкащині та у Каневі, бо скоро люди змушені будуть пересуватися місцевими автошляхами на тому бронетранспортері, що стоїть зараз перед будівлею Черкаської ОДА.   

Що стосується, м’яко кажучи, неадекватної ідеї будівництва готельно-ресторанного комплексу, то думаю, що Шевченко в могилі перевернеться, коли дізнається, що його пошановуватимуть на народні кошти в ресторані і сауні під Чернечою горою. 

Так само і «всенародний збір» губернатором коштів на мармуровий іконостас, на який хочуть направити бюджетні кошти та, очевидно, під шумок, зібрати кошти і з місцевих підприємців, не витримує жодної критики і не має ніякого відношення до вшанування пам’яті Тараса Шевченка чи історичної пам’яті. Адже всі шевченкознавці, історики, дослідники знають про те, що Успенський собор у Каневі, де відспівували Шевченка, мав дерев’яний, а не мармуровий іконостас. Більше того, це порушення чинного законодавства - всередині історико-культурної пам’ятки вмонтовувати чиновницькі «новодєли».  

Неадекватною вважаю також ідею будівництва ще однієї церкви за бюджетні кошти, зрозуміло, Московського патріархату, щоб біля могили Шевченка славити патріарха Кирила і «великий Руський мир».

Натомість наш Фонд «Рідна країна» та громадські діячі, що з нами співпрацюють, здійснює невеликі, але важливі для пізнання справжнього Шевченка справи, причому не за бюджетні кошти.

Фондом «Рідна країна» вже кілька років поспіль реалізовується проект «Шляхами Тараса Шевченка», у рамках якого було видану одну з перших біографій Кобзаря - книгу Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка», що останній раз видавалася майже 130 років тому, у 1882 році.  Побачили світ два Альбоми малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 та 1845 років з науковими коментарями, які раніше були доступними лише вузькому колу науковців. А також спільно з Національною радіокомпанією видано аудіо-диск «Кобзар» Тараса Шевченка», який містить твори, що увійшли до першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840 року, у виконанні видатних українських митців різних епох.    

Зараз готується також діловий щоденник «Український щорічник» на 2014 рік, який буде повністю присвячений Шевченку і на кожен день міститиме уривки з його творів, малюнки, біографічні відомості, цікаві факти, листування Тараса Шевченка тощо. Окрім того, я разом з відомим літературознавцем Сергієм Гальченком та головою Спілки художників Володимиром Чепеликом підтримав ідею підприємців та місцевої громади щодо спорудження пам’ятника у с. Прохорівка Канівського району на Черкащині. 

Також спільно з колегами-депутатами з Черкаської міської та обласної рад випустимо автопортрети молодого Шевченка, які запропонуємо обміняти на безоплатній основі в школах на радянську версію портретів старого Шевченка в шапці, для того, щоб діти дивилися на молодого, енергійного та європейського Великого українця, а не далі виховувалися в радянському стереотипі, де Шевченко зображувався старшою та похмурою людиною. 

Звертаюсь до журналістів, викладачів, науковців з пропозицією долучитися до громадського вшанування ювілею Шевченка та запропонувати свої ідеї відзначення цього ювілею! 

Влада вже показала, як вона розуміє Шевченка, збудувавши на бюджетні кошти вертодром імені Януковича, яким ніхто не користується, реставрувавши музей, який перетворився замість української хати Шевченка на бізнес-офіс. Тому варто підтримувати громадські ініціативи і зробити все, щоб 200-річчя Тараса Шевченко стало святом для України і світу. І при цьому не допустити, щоб група чиновників під егідою святкування знову використала бюджетні кошти для свого збагачення.    

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Шевченко
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.