З якою метою Україна вирішила розвивати Відкритий Уряд?

19 марта 2013, 16:59
виконавчий директор Transparency International Ukraine - украінського представництва міжнародної неурядової організації по борот
0
980
З якою метою Україна вирішила розвивати Відкритий Уряд?

Чи може уряд бути прозорим

Сьогодні прозорість уряду – це, передусім, виклик часу. Першими це усвідомили американці, до них приєдналися бразильці. Так і виникла міжнародна ініціатива Партнерство Відкритий Уряд, або Open Government Partnership – OGP. Її учасниками вже є 57 країн світу. Включно із Україною. Та в нас про OGP-ініціативу майже нічого не чутно. Чому? Журналістам нецікаво писати про чергові обіцянки влади, не підкріпленими реальними кроками. А пересічні громадяни вже банально не вірять в щирість підходів уряду до питання відкритості.

То чи може уряд бути прозорим? Риторичні приклади про боротьбу котів зі сметаною, пияків з горілкою та корупціонерів з корупцією оптимізму не додають. Найчастіше довгі та фахові поради закінчуються однаково – теоретично прозорість влади можлива. Але не в пострадянському просторі. Та знайшлася групка відчайдухів, які нічого не чули про позицію експертів. Вони вирішили спробувати. І в них вийшло!

Рік тому небайдужі громадські експерти та журналісти із Грузії, Вірменії, Молдови, Азербайджану, Росії та України розпочали пошук формули відкритого уряду на пострадянському просторі. І сьогодні вони вже святкують маленьку перемогу: Молдова та Грузія довели - доброчесність в умовах тотальної корупції можлива. Ці дві держави не лише повністю перейшли на електронний документообіг, а й відрізняються прийняттям якісного законодавства та високим рівнем комунікації між владою та громадянським суспільством. Приміром, у Грузії всі держзакупівлі відбуваються онлайн. У Вірменії можна зареєструвати свій бізнес за 15 хвилин, не виходячи з дому. Молдова має онлайн базу даних на всіх урядовців країни. Крім того, в Молдові є чимало програм для мобільного телефону, за допомогою яких громадяни можуть повідомляти про житлово-комунальні проблеми відповідним органам, відправляти скарги чи заяви про проблеми у школі чи дитсадку.

Україна, власне як і Росія та Азербайджан, поки що пасуть задніх – їм притаманні брак політичної волі, низька якість законодавства та невміння влади вести комунікацію з громадянським суспільством. У випадку України маємо ще й повністю забюрократизований процес прийняття рішень та фактичну відсутність у держбюджеті коштів на втілення кроків, заявлених Україною в рамках OGP-ініціативи.

Вже відомо, що за два місяці українські урядники будуть звітувати про першій рік участі України в ініціативі Партнерство Відкритий Уряд. Чи буде їм про що реально заявити в сфері боротьби із корупцією, забезпечення доступу до інформації чи розвитку електронного урядування, знають лише бог та прем’єр.

Рівнятися на кого є. Уряду покращувачів достатньо взяти на озброєння кращий досвід сусідів. Для цього ми і створили онлайн платформу країн-учасниць OGP-ініціативи. Її інтернет-адреса www.ogpractices.org. А завдання -  не тільки надати офіційні документи з тематики OGP, а й допомогти використовувати успішні практики відкритого врядування у пострадянських країнах. Їх з докладний опис є на згаданому ресурсі.

Чи буде кому скористатися порадами побачимо вже незабаром.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.