День «побєди» чи скорботи?

8 мая 2013, 19:03
0
628

Україні час визначатися: з ким і що саме вона відзначатиме в подальшому…

Україна врешті має відзначитися, з ким відзначати перемогу над фашизмом: з Брюселем чи Москвою. Бо саме сьогодні у Європі відзначають день завершення Другої світової війни. 

Хоча ця дата не зовсім корелюється із епізодами військових дій. Капітуляція Німеччини була підписана 7-го числа, о 2.41 ночі - у штабі союзного командування у Реймсі.

Наступного дня - 8 травня, майже об одинадцятій вечора - акт про беззастережну капітуляцію в передмісті Берліна підписав німецький генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель.

У західній історіографії підпис Кейтеля вважають ратифікацією документа, складеного напередодні у Реймсі. Тому, Європа де-факто святкує момент ратифікації, що ж стосується закінчення Другої світової війни, то воно, як відомо, відбулося 2 вересня 1945 року.

У той день у Токійській затоці на облаку американського лінкора "Міссурі" було підписано акт про капітуляцію Японії. Цікаво, що після капітуляції Німеччини СРСР так і не підписав з нею мир - формально війна тривала. Лише 21 січня 1955 (!) Президія ВР СРСР прийняла відповідне рішення.

Звідси закономірне питання: чому посеред такого розмаїття дат у СРСР "днем перемоги" оголосили саме 9 травня, та ще й аж у 1965 році?

Відповіді, яка би ґрунтувалася на вагомих причини, просто немає. Об'єктивно на момент підписання капітуляції (за участю Кейтеля) у Москві вже настало 9 травня. Кілька годин по тому сам акт був доставлений на терени СРСР.

Однак це доводить лише те, що крім специфічної радянської "правди", історії і навіть часових вимірів, в СРСР більше нічого вартісного не існувало. Європа з її перемогою була вчорашнім днем - у самому буквальному розумінні слова.

А радянській пропаганді знадобилася окрема дата, яка підвищувала б комуністично-сталінську дійсність і одночасно відмежовувала б "вікторію" останньої від будь-якої причетності до неї решти світу. Словом, все мало бути особливим й ідеологічно вивіреним: від назви війни до уявлення про її фінал.

Однак питання про те, КОЛИ святкувати є куди як менш важливим, ніж те, ЩО святкувати. Друга світова війна почалася в 1939-му, і СРСР був одним з агресорів, який по суті, через пакт Молотова-Рібентропа та розділом Європи, взяв у ній участь.

Очевидно, плани большевицької сторони були ще далекогляднішими: відома версія, згідно з якою СРСР сам планував напасти на Німеччину, - правда, не в червні 1941-го, а згодом, коли союзник Сталіна Гітлер досить виснажився б у захоплюванні Європі й підкорені йому держави тільки б і очікували пришестя великого "визволителя" зі сходу.

Для Європи, більшість країн якої обійшла участь стати республіками СРСР, драматизм подібності двох систем - радянської та фашистської - не такий відчутний на тлі головної події 1945 року. Простіше кажучи: їм є, що святкувати 8 травня - перемогу над Гітлером. 

Влучно сказав колись голова литовського сейму Віктор Мунтянас: "Для нас 8 травня є днем перемоги над фашизмом, а 9 травня - днем початку радянської окупації".

Принаймні Західна Україна могла б підписатися під такою послідовністю дат. Східна - також, але з поправкою на довшу окупацію. Тому наша війна затягнулася, а перемога прийшла пізніше - у 1991-му, рівно через 50 років після того, коли фашисти вперше бомбили Київ…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.