Фукуяма і демократія в Києві

11 сентября 2013, 11:50
громадський діяч
0
545
Фукуяма і демократія в Києві

В Україні нема не те що демократичної держави, а й просто сучасної держави.

Прекрасна ідея і помітна подія - привезти до Києва Френсіса Фукуяму. Неясно тільки, чому презентація робилася без перекладу. Більшість з тих, хто вільно володіє англійською у цінностях та перевагах демократії і так переконувати не треба. 
Фукуяма - більше, ніж політолог. Він зі своїми ідеями 1992 року про остаточну перемогу ринкової економіки та ліберальної демократії - зірка. Зірка світової політології приблизно як Норман Дейвіс з його Історією Європи 1996 року - зірка світової історії. 
Слухати Фукуяму цікаво історикам не менше, ніж політологам. Адже в університетах часів до Незалежності історія розумілася майже виключно як історія політична. Зі свого боку, Фукуяма часто апелює до історії і робить красиві об'ємні узагальнення. 
Я не фанат перетворення журналістики на суцільне інфотейнмент, але є майстри жанру, яких цікаво дивитися. Так само цікаво і з політикотейнментом чи історіотейнментом. Тим більше, у виконанні зірок.
Щоб бути зіркою, треба спрощувати. Зрештою, спрощувати треба щоб просто прозвучати, щоб виділити ідею. 
От і Френсіс Фукуяма відзначився. Спочатку заявив, що ринок і демократія перемагають по усьому світу, а відтак настає кінець еволюції. Кінець світу виходить, якщо спростити. Через кілька років визнав важливість культури - ще один віраж, який тепер вже не міг залишитися непоміченим. 
Тим часом Фукуяма дав привід Семюелу Гантингтону заявити свою гучну тезу у Сутичці цивілізацій про боротьбу культур, латентні конфлікти. Люди понаписували розумні книжки, тепер можемо розумно послухати і подискутувати :)
Щодо кінця еволюції - ніколи не був прихильником цієї тези. Вона суперечить людській природі і природі життя. Заперечує різноманітність і рух, заперечує логіку і можливість помилки як частину логіки. Коротше кажучи, як філософ у розумінні життя Лев Толстой залишається неперевершеним.
Фукуяма ж як теоретик держави і демократії представив справу чітко і цікаво й для нашого українського контексту.
Основні інституції демократичної держави за Фукуямою - власне держава, верховенство права, демократична підзвітність. Третє - саме так: не репрезентативність інтересів, не конкурентність, не інститут виборів, а підзвітність!
Різницю між старого типу державою і сучасною/модерною державою проводить за Максом Вебером: сучасна держава на відміну від держави традиційної, патримоніальної трактує усіх громадян деперсоналізовано і однаково, рівно. Тобто тут працюють не особисті зв'язки, родинність чи кумівство. Людина звертається не до знайомого лікаря, а до лікарні як до інституції. 
Політика має справу з великими кількостями людей і зі значними територіями - у сфері політичного особисті зв'язки не працюють (то ж, виходить, ми не маємо політики). 

І у цьому сенсі презентація Фукуями містить для нас чи не найгіршу новину: на сьогодні в Україні не те що нема демократичної держави, ми не маємо елементарно сучасної держави!

Держава для Фукуями - не лише те, що Маркс назвав би апаратом насильства, але й постачальник публічних послуг (public goods and public services). 
Підзвітність Фукуяма трактує як те, що єдині для усіх правила однаково застосовуються до усіх членів суспільства. 
Верховенство права - застосування законів і правил незалежно від особистої волі (навіть якщо це воля можновладців або озброєних груп людей (у сучасному світі - силовики)).
Визначення соціального капіталу від Фукуями: 
Соціальний капітал - це здатність людей працювати разом неформально на основі спільних цінностей. Дуже важливе поняття, зважаючи на патологічну нездатність українців чи в Україні, чи у інших країнах та на континентах працювати разом!
Організованість - ключове питання в боротьбі за демократизацію. Можна мати хоч 80% незадоволених (владою), але це нічого не дасть без організованості. 
На мою скромну думку, питання довіри, питання збільшення соціального капіталу є ключовим для України. 
Організовані системи, історії успіху можливі або на основі довіри (як у Європі), або на основі високої ділової та чиновницької культури, що тримається на поняттях авторитету та ієрархії (як у країнах-тиграх Азії). 
Щоб швидше досягти демократизації, Фукуяма критично важливою вважає просвітництво - включно з освітою публічних службовців. Важливе зміцнення незалежної судової влади. 
Ну і на сам кінець для успіху демократизації на думку Фукуями важливе те, що він називає "коаліцією середнього класу" - та сама організованість у відстоюванні своїх інтересів.

Зростання рівня освіти та рівня добробуту середнього класу по всьому світу - в Азії, у Північній Африці, у нас в Україні все голосніше підніматиме у порядку денному питання демократизації. Демократія - це система, при якій найкраще представлені інтереси різних груп і система, захищена від "дурня" - "поганого імператора". Одна із шкіл західної політології веде, що країни з демократичними режимами не воюють між собою. Цю думку я ставив під сумнів ще студентом, але зараз не про це. 

Питання у тому, чи достатньо у нас буде довіри та організованості, щоб піднятися над власним хаосом. 


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Україна,громадянське суспільство,демократія
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.