Казус «Свободи»: Гроші партії

17 сентября 2013, 14:59
громадський діяч
0
1913
Казус «Свободи»: Гроші  партії

І вічне питання: за кого ж голосувати?

 Журналістське розслідування львівської газети «Експрес» про фінанси партії О.Тягнибока зриває останні фігові листки з сорому української політики. Це не лише привід переосмислити своє ставлення до партії ВО «Свобода», але й подивитися на глибинні причини гнИлі (саме таке первинне значення слова «корупція») в політиці у країні. Ключ до цього – гроші.

Коротко про зміст оприлюдненої інформації. В останній публікації «Гроші Тягнибока-3: Хазяїн партії «Свобода»» журналiсти пишуть, що N13 у партсписку ВО «Свобода», вiн же - соратник сумнозвісного регiонала Хомутинника по парламенському комiтету, вiн же - особа, яку односельцi знають як рекетира на прiзвисько Пупс, він же – народний депутат Ігор Кривецький. Кривецьки фiнансує ВО "Свобода" та зміцнює свій вплив на партію та її лідера. Також йдеться про співпрацю Тягнибока  з кримінальним авторитетом на прізвисько Морда на грунті спільної неприязні до В.Ющенка. 

Показова й ситуація з провалом у Івано-Франківській обласній раді питання видобутку іноземним інвестором сланцевого газу.

Виявляється, все як завжди – депутатам-«свободівцям», які контролюють місцеву раду, йшлося про відступне – про хабар за доступ на територію. Цитата: «“За дозвіл” працювати у Західній Україні, добувати тут сланцевий газ, американській компанії “Шеврон” одним із високопосадовців “Свободи” запропоновано заплатити 450 мільйонів доларів. Гроші мали надійти на сонячний Кіпр, на рахунки фірми “Бовалон Інвестментс лімтед” – така собі доброчинна допомога “для патріотів”. Кажуть, від такої нахабностi американцi присiли"», - пише Експрес. 

Досі від партії та О.Тягнибока нема жодних спростувань по суті наведених фактів. Спроби перевести розмову на тему вгадування мотивів журналістів не рахуються.

Накопичилося багато запитань до депутатів-«свободівців». До ситуації зі стріляниною в Луцьку у нардепа від ВО «Свобода» Валерія Чернякова. Партія поспішила заявити, що стрілок влучив у шибку авто нардепа випадково. Але при цьому не афішувала, що колишній співробітник лісгоспу (посада не розголошується) і керівник об’єднання східних єдиноборств є головою контрольно-ревізійної комісії партії. КРК зазвичай займається контролем за фінансами.

На офіційному сайті ВО «Свобода» нема жодної згадки ані про керівні органи партії, ані про Контрольно-ревізійну комісію, ані про Економічну раду, яка за твердженнями Тягнибока та компанії забезпечує фінансування партії. До відома «свободівців»: деякі партії в Україні на своїх сайтах виставляють не лише пропаганду, але й партійні статути.

Є питання щодо «свободівця», затриманого в Києві за вимагання з дрібних підприємців. Є питання щодо підпалу джипа на Одещині одного з місцевих депутатів-«свободівців». Надто подібне це все на кримінальні зясування.

Є питання до нардепа від ВО «Свобода» Святослава Ханенка, який вирішив, що він Аполон і зажадав увіковічнити своє зображення голим прямо у комітетах ВР. Маломітною пройшла інформація, що самозваний Аполон трудився раніше на «жирній» посаді першого заступника міністра у Міністерстві охорони здоров’я: тут і багатомільйонні державні програми, тут і тендери.

Є питання щодо мухлювання з фінансами нардепа-«свободівця» І.Мірошниченка, співпраці партії Тягнибока з комуністами за явно непрозорими схемами з залученням корумпованих судів. Ну і є ще зовсім вже дрібне на цьому тлі питання з декларацією Мірошниченка. Але нічого не вдієш: сказав же ж ватажок партії дивитися декларацію «успішного підприємця Мірошниченка». Тепер кожен може за 2011 рік побачити на сайті ЦВК там аж 20 тисяч 250 гривень.

Є питання щодо того, що у кожній з місцевих рад обласних центрів в Галичині та у районних радах є люди зі світу криміналу. Про когось писала преса, але йому хоч би що. Когось й на вимаганні хабара впіймали як у Раві-Руській, але побратими не дають згоди на звільнення з посади.

Хтось тихенько пересидів, але й досі люди пальцем показують: о, то він у девяності роки відбирав у людей сумки з товаром, як не мали чим з рекетом розрахуватися. Такі сумки в клітиночку, памятаєте? У «темні 90ті» багато хто пройшов вимушено заробляв на базарі.  Але ж заробляв кожен по-різному.

Тепер найбільше питання: що робить у партійній фракції ВО «Свобода» у найвищому законодавчому органі держави Ігор Кривецький на прізвисько Пупс?

Стародавні мудреці казали: шукайте, кому це вигідно.

І от тепер про гроші.

Звісно, на політичну діяльність потрібні кошти. Так є в нас, так у цілому світі. Але чому у нашій далеко не багатій країні у політику вкидають такі величезні гроші? Напередодні виборів до Верховної ради-2012 польські медіа писали, що українська парламентська виборча кампанія є дорожчою за аналогічні кампанії в Польщі. Член ЄС Польща, на секундочку, у чотири рази багатша за нас країна – і за рівнем ВВП, і за доходами на душу населення.

Згодом пішли повідомлення, що в українські вибори політики вкладають більше, ніж у Західній Європі. Чого варте лише нещодавнє зізнання одіозного депутата-регіонала І.Маркова про те, що на вибори він потратив 2 мільйони доларів. Політичні партії на свої списочні кампанії викидають десятки і сотні мільйонів доларів.

І не дивіться цифри звітів, наданих для ЦВК. Ці цифри у десять разів або й більше занижені. Це легко перевірити, порахувавши кількість білбордів з політрекламою та проплачений. Проста ілюстрація. Для помітної кампанії у середнього розміру обласному центрі потрібно пів сотні бордів. Множимо 50 на три тисячі (вартість одного борда) і на три місяці (тривалість кампанії). Пів мільйона на рівному місці. Множимо на два, оскільки борди під різними приводами вивішують задовго до виборів. Круглий мільйон. А ще до цього треба багато чого доплюсувати.

А тепер згадайте, скільки кандидатів і партій прозоро фінансували свою виборчу кампанію? А скільки публічно прозвітували про витрати на неї?

Чому ж наші політики такі «щедрі» не передвиборчі вливання? Та тому, що вони на живих прикладах вивчили: скільки не трать на політику, усе відібється! На доступі до розподілу бюджетних коштів, на державних та муніципальних замовленнях, на розподілі землі, на забарах за вирішення окремих питань і ще багато на чому (читайте Експрес, там є свій перелік).

Отже, людей тримають за лохів, яких використовують, щоб добратися до розподілу грубших грошей. Нас використовують. Чи ми дозволяємо себе використовувати?

І тут виникає сакраментальне українське питання: за кого ж голосувати? Питання складне, бо періодично приходить той день, коли треба йти на дільницю і приймати рішення.

 

Ось кілька думок про те, як не втрапити в халепу і не обирати кращих з гірших (як казала моя бабця, перебирків з перебирків). Мої 7 пунктів:

 1. Вимагати прозорого фінансування та фiнансових звiтiв вiд полiтикiв та партій. Розумію, що у нашій не правовій державі це складно, особливо опонентам влади. Але намагатися треба. Застосовувати масове фінансування, не віддавати політпроект в руки одного олігарха.

 2. Розділяти владу і бізнес. Не голосувати за багатих, «бо він вже накрався». Часто саме тому й багатий, що основним змістом життя є гроші. І у владу йде не щоб віддати, а щоб більше заробити. Скільки ви знаєте людей, готових служити?

 3. Розумiти, що коли кандидат приїздить на дорогому джипi, то це привiд не попросити у нього лавочку або ксерокс, а задуматися про пункт 1 i про те, навiщо йому полiтика, доступ до бюджету.

 4. Не намагатися отримати матеріальну вигоду зараз, віддаючи шахраям на відкуп перспективу та можливості великого грабунку.

 5. Не голосувати за шахраїв. Навіть якщо вони виглядають «як свої» і вміють проказувати правильні гасла.

 6. Не голосувати за тих, хто обiцяє швидке покращення усiм одночасно.

 7. Самому виступати або брати посильну участь у пiдтримцi тих, хто не будує свою активнiсть на брехнi та злодiйствi. Трохи часу, посильна копійка. Нас багато. І тоді нас не подолати.

 

Протягом останнього десятиліття відбулася разюча зміна. Поріг  чутливості до брехні та злодійства впав нижче за найнижчий плінтус. Якщо раніше кандидатами вважалося невигідним афішувати розкоші, то зараз це стало добрим тоном. Кріпаки швидше упізнають пана і піддадуться йому?

Йти запропонованим шляхом непросто. Непросто навіть донести інформацію до великої кількості людей про «художества» «свободівців» та ці 7 пунктів. Але іншого способу нема. 

Це план надовго. Але швидше не вийде. Швидше, непрозоро i по-багатому - знову будуть "свободи", ну-нси та бют'и.

І вічне питання буде: за кого ж голосувати?

 

 Публікації газети «Експрес»:

Гроші Тягнибока. Документи і факти http://www.expres.ua/main/2013/06/13/88677-groshi-tyagnyboka-dokumenty-fakty

 Гроші Тягнибока – 2. Бізнес із серпом і молотом http://expres.ua/main/2013/08/19/92115-groshi-tyagnyboka-2-biznes-serpom-molotom-rozsliduvannya

 Гроші Тягнибока-3. Хазяїн партії «Свобода» http://www.expres.ua/main/2013/09/16/93785-groshi-tyagnyboka-3-hazyayin-partiyi-svoboda

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: ВО Свобода,Україна
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.