Так що нам робити з дітьми трудових мігрантів?

24 октября 2013, 12:54
Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов.
0
1376

Зізнаюся відверто: про проблеми дітей, чиї батьки на заробітках, ще донедавна я не думала.

Зізнаюся відверто: про проблеми дітей, чиї батьки на заробітках, ще донедавна я не думала. Точніше, я ставилася до них як більшість українців – розуміла, що десь є діти, чиї батьки тимчасово не з ними. Але після перегляду шокуючого фільму Наталки Якимович «Жінка-банкомат» я зрозуміла, що ми мусимо негайно вирішувати ситуацію.

Тому я виступила з ініціативою проведення круглого столу «Соціальні сироти. Що робити з поколінням дітей трудових мігрантів?». Мені дуже приємно, що так багато поважних людей відгукнулися на пропозицію міжфракційного об’єднання «Рівноправ’я» і завітали сьогодні до Верховної Ради. До нас приїхали представники в тому числі і з регіонів, де проблема соціальних сиріт – дітей, чиї батьки є трудовими мігрантами, стоїть найбільш гостро. Окремо хочу подякувати Блажейнішому Святославу Шевчуку, адже всім добре відомо як багато робить церква для підтримки таких дітей. Звичайно, дуже добре, що завжди відгукується Представник президента з прав дитини Юрій Павленко. Дуже шкода, що пан посол Італії в Україні Фабріціо Романо не зміг сьогодні вилетіти до України, але ми радо вітали Маттео Кристофаро, Першого Секретаря посольства. Десятки експертів та представників ЗМІ, народні депутати і урядовці. Здається, не залишилося байдужих до теми. 

Отже, соціальні сироти. Всі ми знаємо, що в Україні існує проблема трудових мігрантів. За різними даними, 5–7 млн. співвітчизників через неможливість заробити на гідне життя чесною працею продовжують шукати кращої долі за межами рідної країни. Підрахунок ускладнюється ще й тим, що більшість із них виїздить нелегально. Достеменно відомо: більшість українців, які живуть і працюють на чужині, – жінки. Тож можна з упевненістю казати, що міграція в Україні має жіноче обличчя.

Найбільше наших жінок сьогодні в Італії (понад 80%). За даними Національного інституту статистики цієї країни, там офіційно  проживає і працює більш ніж 220 тисяч українок. На другому місці – Греція (70%). На третьому – Польща (майже 67%)”. До речі, 57,4% мігрантів – жителі Західного регіону.

У більшості з цих жінок є діти. Вони на роки, а іноді на десятиліття залишаються без батьківської опіки. Що мають ці діти? Гроші. І часто витрачають їх на пиво та цигарки. Бо ці діти не мають поряд батьків, котрі б вклали в них моральні настанови та повною мірою забезпечили їм дитинство. До речі, на сьогоднішній захід ми запрошували міністра внутрішніх справ чи представника відомства, аби він пояснив, як на очах працівників міліції 14-річні дівчата та хлопці купують пиво? А саме такі кадри нам показали у стрічці «1+1».

 

Я хочу зазначити, що в Україні існує Національна стратегія профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, затверджена Указом Президента.  Окремо проблему соціальних сиріт – дітей трудових мігрантів – у Стратегії не розглянуто.

 

Кабінетом Міністрів затверджено План заходів з реалізації Національної Стратегії. Поки що уряд не подав на розгляд парламенту жодного законопроекту щодо соціальних сиріт. Вже до кінця року міністерство соцполітики має подати на розгляд парламенту 8 законопроектів щодо соціального сирітства. Жоден з документів у Раду поки що не надійшов.

Ми з моїм колегою Олександром Фельдманом внесли на розгляд парламенту законопроект щодо подолання соціального сирітства в сім'ях громадян, які працюють за кордоном. На сьогодні це єдиний законопроект, котрий має на меті покращити становище соціальних сиріт – дітей трудових мігрантів. Законопроект спрямований на введення інституту тимчасової опіки над дітьми, батьки яких не можуть виконувати обов’язки щодо дитини у зв’язку з міграцією. На практиці цей інститут вже існує в ряді країн. Зокрема, Цивільний кодекс Литовської Республіки передбачає можливість встановлення тимчасової опіки на дітьми, батьки яких виїжджають на тривалий час за кордон. Україна мусить також не ігнорувати проблему соціальних сиріт, а вирішувати її.

Якщо ми сьогодні не займемося проблемою такого покоління, завтра воно визначатиме майбутнє країни. І у мене великі сумніви щодо того, що виховані без матерів діти в принципі здатні зберегти адекватне ставлення до жінки як матері, коханої, партнера.

 

p.s. Подробиці дискусії під час круглого столу «Соціальні сироти. Що робити з поколінням трудових мігрантів?» чекайте від мене найближчим часом.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Ирина Бережная,Ірина Бережна,Iryna Berezhna,соціальне сирітство
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.